Справа № 2-313 2007 року
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2007 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Галчанського СВ.,
при секретарі Вискрєбєнцевій А.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом в якому зазначає, що:
1)укладений шлюб у неї та у відповідача другий;
2)з відповідачем дітей не мають;
3) вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем суперечитиме її та відповідача інтересам, бо з відповідачем виникли непорозуміння, втратили почуття любові та поваги один до одного, це призвело до того, що більш ніж шість місяців вони припинили всякі стосунки, проживають окремо, з того часу не підтримують шлюбні стосунки, шлюб існує лише формально, та зберегти його вже неможливо, просить його розірвати;
4)сплату державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу просить покласти на неї.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги з підстав, викладених в позові, наполягала на розірванні шлюбу з відповідачем. На пропозицію суду, проти примирення заперечила категорично. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причину неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні відповідно до відомостей свідоцтва про шлюб встановлено, що сторони одружилися 20 вересня 2002 року у Запорізькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за НОМЕР_1.
Спільне життя сторін не склалося, в зв'язку з тим, що у позивачки та відповідача виникли непорозуміння, втратили почуття любові та поваги один до одного, це призвело до того, що більш ніж шість місяців вони припинили всякі стосунки, проживають окремо, з того часу не підтримують шлюбні стосунки, шлюб існує лише формально, та зберегти його вже неможливо.
Відповідно до п.2 ст.104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання
шлюбу, інші обставини життя подружжя, суд вважає що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки
зберегти їх шлюбні стосунки неможливо, а подальше спільне життя і збереження шлюбу подружжя
суперечитиме їх інтересам.
2
Відповідно до ч.4 ст. 169 Цивільно процесуального кодексу України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.224 Цивільно процесуального кодексу України у разі неявки є судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ст.104, ст,110, ст.111, ст.112 Сімейного Кодексу України, ч.4 ст.169, ч.1 ст.224, ст.ст.60,208-209, 212-215. 224-226 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 20 вересня 2002 року у Запорізькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за НОМЕР_1.
Сплату державного мита у розмірі 25 грн. за реєстрацію розірвання шлюбу стягнути на користь держави з позивача ОСОБА_1. Від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2 звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка повинна відповідати по формі та змісту вимогам, передбаченим ст.229 ЦПК України. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільно-процесуальним кодексом України, а саме після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядається заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
В загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом,
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області С.В.Галчанський