ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р.м. Харків                            Справа № 922/571/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.            

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом   Харківської міської ради, м. Харків     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант", м. Харків   

про  внесення змін до договору оренди землі

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (відповідач) згідно якої просить суд внести зміни до договору оренди землі від 25.06.2003 за реєстраційним № 7224/03 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 р. у редакції зазначеній у позовній заяві. Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач відмовився в добровільному порядку укласти додаткову угоду до договору про зміну його умов, що свідчить про наявність спору і права позивача звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору оренди землі, без дотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 05.04.2018  о 10:30.

Відповідач, через канцелярію суду 02.04.2018 за вх.№ 8651, надав відзив, згідно якого просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач, через канцелярію суду 02.04.2018 за вх.№ 8652, надав заяву про застосування позовної давності, згідно якої просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, 02.04.2018 відповідач надав до суду клопотання про витребування доказів (вх.№ 8653) та клопотання про призначення експертизи (вх.№ 8654).

У підготовчому засіданні 05.04.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 02.05.2018 о 10:30.

Відповідач, через канцелярію суду 26.04.2018 за вх.№ 11102, надав письмові заперечення, у яких зазначив редакцію додаткової угоди, яка може бути визнана судом укладеною.

Позивач, через канцелярію суду 02.05.2018 за вх.№ 11363, надав заяву про продовження строку підготовчого засідання, яка судом була задоволена, у зв'язку з чим строк підготовчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України було продовжено на 30 днів.

У підготовчому засіданні 02.05.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 16.05.2018 о 11:30.

Відповідач, через канцелярію суду 15.05.2018 за вх.№ 13882, надав письмові заперечення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач, через канцелярію суду 16.05.2018 за вх.№ 14283, надав відповідь на відзив, згідно якої просив суд поновити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив відповідача та задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2018 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, поновлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив відповідача, відкладено підготовче засідання на 04.06.2018 о 12:00.

Відповідач, через канцелярію суду 22.05.2018 за вх.№ 14965, надав письмові заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на "04" червня 2018 року о 12:25.

У судовому засіданні призначеному на 04.06.2018 о 12:25 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 19.06.2018 о 12:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2018 розгляд справи було відкладено на 03.07.2018 о 11:30.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.05.2003 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (пункт 1.1.) орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету  Харківської міської ради від 14.03.2001 № 430 "Про надання ТОВ "Нафтагарант" земельної ділянки по вул. Пащенківській, 17 для експлуатації складу для зберігання нафтопродуктів", надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Пащенівська, 17, загальною площею 0,7125 га.

Цей договір зареєстровано у Харківському міському управлінні земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 25.06.2003 за № 7224/03.

Відповідно до п.1.2. договору оренди земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 20.02.2025 року для експлуатації складу зберігання нафтопродуктів.

За умовами пункту 2.1. договору оренди плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 3924,69 грн., не пізніше п’ятнадцятого числа наступного місяця.

У відповідності до пункту 2.2. договору оренди орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п.п. «а» п. 3.1.2. договору оренди орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку, а згідно п.п. «л» п. 3.2.2. договору оренди орендар зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.4.1. договору оренди зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Також, п.7.5. договору оренди було визначено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,7125 га, розташовану в м. Харкові, вул. Пащенівська, 17 для експлуатації складу для зберігання нафтопродуктів строком до 20.02.2025.

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 “Про затвердження ОСОБА_4 про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові” визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Харкова та встановлені ставки річної орендної плати, які необхідно застосовувати при розрахунку розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі та внесені до них змін.

ОСОБА_4 розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 за №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року (пункт 2 рішення). Згідно з пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель                     м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішення Харківської міської ради від                     27.02.2008р. № 42/08 "Про затвердження "ОСОБА_4 про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Зазначені рішення Харківської міської ради є чинними, а тому є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі, який разом з листами-пропозиціями від 17.12.2013 № 5551/0/225-13 та від 18.12.2013 № 5758/0/225-15 направлявся відповідачу.

Однак, відповідачем додаткова угода до договору оренди землі не була підписана, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 року у редакції, викладеній в позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договорами оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" пунктів 4.1, 7.5 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства та умовами договору оренди землі передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у правовідносинах, що розглядаються судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю  здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з положеннями ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється  розділом ХІІІ цього Кодексу; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Базою оподаткування відповідно до статті 271 ПК України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК України.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов’язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5–7 років.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель"  технічна документація  з  бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною  сільською, селищною, міською радою.

При цьому, згідно з пунктами 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради віднесено вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 1 ОСОБА_4 про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого  Указом Президента України від 08.04.2011р. № 445/2-11, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Згідно з ч. 6 п. 4 ОСОБА_4 Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Як свідчать матеріали справи, саме з посиланням на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 31.10.2013 позивач просить суд внести зміни до п. 1.4 договору оренди землі щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та до п. 2.1 договору оренди землі щодо розміру орендної плати згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку № 783/14 від 20.11.2013, здійсненого Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на підставі зазначеного витягу.

Проте, в процесі розгляду даної справи відповідач наполягав на тому, що  при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 31.10.2013 невірно визначено коефіцієнт Кф, та необхідності визначення коефіцієнтів Км та Км1.

Перевіривши правильність застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки КФ у розмірі 2,5 при розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; с) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Такої категорії земель за цільовим призначенням, як землі комерційного використання немає.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11 чинного на момент складення витягу № 98 від 31.10.2013 для розрахунку розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки встановлені категорії земельних ділянок за функціональним використанням, серед яких є землі комерційного використання, до яких застосовується значення коефіцієнта Кф-2,5.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.

Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Втім, земельна ділянка за договором оренди була надана відповідачу для обслуговування експлуатації складу для зберігання нафтопродуктів в цілому, оскільки уся земельна ділянка була надана відповідачу в оренду для цієї діяльності.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 31.10.2013 було вірно визначено Кф у розмірі 2,5.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області щодо складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 31.10.2013 у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувалися, а достовірність та відповідність вимогам закону інформації, яка викладена у даному витязі, не спростована  матеріалами справи.

Перевіривши правильність розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Порядок визначення ставки орендної плати за землі територіальної громади               м. Харкова встановлено ОСОБА_4 про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2008р. № 41/08, із наступними змінами (надалі - Порядок). Вказане рішення ніким не оскаржувалось та не скасовано.

Відповідно до пункту 2.4. Порядку річна орендна плата за земельну ділянку розраховується за формулою визначеною в даному пункті, а саме: О = Ц х Б х К1 х К2, де: Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього ОСОБА_4; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього ОСОБА_4.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Відповідно до п. 2.5 Порядку в основу розрахунку базової ставки орендної плати (Б) покладена компенсація відстроченої вигоди, яку має одержати власник (Харківська територіальна громада) за надання земельної ділянки в оренду. Розмір відстроченої вигоди представляє різницю між тими доходами, які б Харківська міська рада отримала сьогодні, продав земельну ділянку (одноразові надходження від первинного продажу ділянки та капіталізовані поточні надходження земельного податку), і тими доходами, які вона мала б від цього продажу по закінченні строку оренди, приведених у часі (продисконтованих). Базова ставка орендної плати (Б) розраховується за формулою: Б = Нп * (Нк +Нзп)/Нк, де: Нп - норма прибутку на капітал, інвестований у облаштування території (загальноміські земельні поліпшення (частка одиниці); Нк - норма капіталізації (частка одиниці); Нзп - ставка податку на землю (частка одиниці). Вихідні данні розрахунку поточної базової ставки: Нп=0,06,Нк=0,03 (Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзема, Мінагрополітики, Мінбуда, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрований в Мінюсті від 05.04.2006 за № 388/12262, розділ 3, п. 3.3 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 592/341/428 від 30.12.2016); Нзп=0,01 (п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України); Б=0,06 х (0,03+0,01) / 0,03 = 0,08.

Таким чином, розмір поточної базової ставки орендної плати становить 0,08.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:

Строк оренди, роки /Відсоток від орендної плати

1-10 років -100%

11-15 років -90 %

16-20 років -80%

21-25 років -70%

26-50 років -60%.

Таким чином, відповідно до вказаного рішення Харківської міської ради базовою річною ставкою орендної плати визначено 0,08, тобто 8% від нормативної грошової оцінки земель.

Оскільки термін оренди за спірним договором є значним та підпадає під дію п.2.6. вказаного Порядку, базова ставка знижується та становить 70% від базової ставки.

Таким чином, базова ставка орендної плати за користування земельною ділянкою, наданою відповідачу, становить: 0,08%х70%=5,6%.

Враховуючи те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 98 від 31.10.2013 становить 10645534,00 грн., розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку № 783/14 від 20.11.2013 в рік складає 596149,90 грн., що становить 5,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вважає здійснений Департаментом земельних відносин Харківської міської ради розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №783/14 від 20.11.2013, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює земельні правовідносини.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про доповнення розділ 1. "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" пунктом 1.4. щодо визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та зміни пункту 2.1. розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору оренди земельної ділянки щодо визначення розміру орендної плати за земельну ділянку є обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що податкові декларації з плати за землю ТОВ "Нафтагарант" з розбивкою місячної орендної плати за 2014 - 2018 роки, висновок державної експертизи землевпорядної документації від 07.05.2013 № 405-13 та рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 566/17 на спростовують позовні вимоги позивача в частині доповнення розділу 1."ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" пунктом 1.4. щодо визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та зміни пункту 2.1. розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору оренди земельної ділянки щодо визначення розміру орендної плати за земельну ділянку.

Розглянувши позовну вимогу про доповнення розділу 1. "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" пунктом 1.3. з приводу відомостей щодо кадастрового номеру земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відповідно до умов договору оренди землі невід'ємною його частиною є план земельної ділянки.

Позивачем надано до матеріалів справи план земельної ділянки, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 0,7125 га 6310137200:02:021:0001.

Оскільки позовна вимога про доповнення договору оренди землі відомостями щодо кадастрового номеру земельної ділянки узгоджується із вимогами частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", не змінює прав та обов`язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для відповідності додаткової угоди вимогам законодавства на час її укладення, суд вважає позовну вимогу про доповнення розділу 1. "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" пунктом 1.3. обґрунтованою, правомірною і такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо внесення інших змін до договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку; якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України  однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.       

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки позивачем не доведено, як саме співвідноситься зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з іншими пунктами (розділами) договору, які викладені у додатковій угоді до нього, та які позивач просить суд визнати укладеними, а також беручи до уваги, що норми чинного законодавства не містять прямого припису про обов'язковість зміни умов договору оренди землі при внесенні змін до Типового договору оренди землі, суд вважає позовні вимоги в частині внесення змін до інших пунктів (розділів) договору оренди згідно додаткової  угоди безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі з 01.01.2014, оскільки визначення дати укладання спірної додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2014 суперечить вимогам ч. 5 ст. 188 ГК України, відповідно до норм якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Втім, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що посилання відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставними.

За таких обставин заява відповідача про застосування позовної давності підлягає відхиленню, а позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню, суд, вирішуючи питання розподілу судового збору, керується ст. 129 ГПК України, у зв’язку з чим судовий збір у справі покладається на сторони у рівних частинах.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до договору оренди землі зареєстрованого 25.06.2003 за реєстраційним № 7224/03 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди у такій редакції:

                                              ДОДАТКОВА УГОДА

            до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним

нотаріусом Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_1

                             "30" травня 2003 в реєстрі за № 4158,

               зареєстрованого "25" червня 2003 року за № 7224/03

            у Харківському міському управлінні земельних ресурсів

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови ОСОБА_5 з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (Орендар) в особі керівника                                          _______________________________з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Доповнити розділ 1. "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" пунктами 1.3., 1.4.; пункт 2.1. розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого "25" червня 2003 року за № 7224/03 змінити і викласти у такій редакції:

"1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137200:02:021:0001."

"1.4. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 98 від 31.10.2013 становить 10 645 534 грн. (десять мільйонів шістсот сорок п'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні).

"2.1. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 783/14 від 20.11.2013 на рік становить 5,6% від її нормативно грошової оцінки і складає 596149,90 грн. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто сорок дев'ять гривень дев'яносто копійок), або в місяць - 49679,16 грн. (сорок дев’ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень шістнадцять копійок).

ІІ. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_1 "30" травня 2003 в реєстрі за № 4158, зареєстрованого "25" червня 2003 року за № 7224/03 у Харківському міському управлінні земельних ресурсів і складена та підписана в чотирьох примірниках, один з яких зберігається в справах нотаріуса, другий залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ                               ОРЕНДАР

Харківська міська рада                       Товариство з обмеженою відповідальністю

Харківської області                              "Нафтагарант"

м. Харків, м-н Конституції, 7               61017, м.Харків, вул. Пащенківська, буд.17

код 04059243                                       код 30884042                                                                                                                                                                                                        

В особі виконуючого повноваження   В особі керівника

Харківського міського голови,

секретаря міської ради                                                          

__________________   ОСОБА_6     ____________________

                  / підпис /                                              / підпис /                           /ПІБ /

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (61017, м. Харків, вул. Пащенківська, буд. 17, код ЄДРПОУ 30884042) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, одержувач коштів: Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: 35413087032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011, код ЄДРПОУ: 04059243) судовий збір у розмірі 881,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (61017, м. Харків, вул. Пащенківська, буд. 17, код ЄДРПОУ 30884042).

Повне рішення складено 12.07.2018 р.   

Суддя ОСОБА_7