Справа № 2-1649/09 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білоуса М.В.
при секретарі Карпенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Прилук ОСОБА_2, ОСОБА_3 Валер»янівни, ОСОБА_4 про скасування розпорядження міського голови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 знаходилася в трудових відносинах з ВАТ «Будівельник», що розташоване у м.Прилуках і в цьому зв»язку в гуртожитку їй з дитиною ОСОБА_5 була надана кімната №5 по вул.Соборній,125 у м.Прилуках.
В березні 1999 року вона звільнилася з роботи за власним бажанням і відповідно в 2002 році фактично вибула з нього на нове місце проживання з сином в цьому ж населеному пункті, однак не знявшись з реєстрації в кімнаті гуртожитку.
За її відсутності двері в кімнаті невстановленою особою були викрадені, а в цьому приміщенні деякий час перебував бомж, про, що вона була обізнана
У травні 2003 року за направленням керівництвом ВАТ «Будівельник» провівши електрообладнання та установивши вхідні двері за свій рахунок, однак без реєстрації, в дану кімнату поселився ОСОБА_1, сплачуючи відповідні кошти за своє проживання.
У 2005 році гуртожиток було передано у комунальну власність територіальної громади міста, після чого він набув статус жилого будинку, а потому розпочалася приватизація приміщень в ньому.
Таким чином, на підставі заяви ОСОБА_3 поданої 03 травня 2007 року та у відповідності з розпорядженням міського голови м.Прилук №387-р виданого 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 та її неповнолітньому сину було видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на кімнату №5 бувшого гуртожитку.
Не погоджуючись з таким рішенням міського голови ОСОБА_1 звернувся з позовом до нього та ОСОБА_3, а після залучення у справі і довідповідача ОСОБА_5 про скасування розпорядження міського голови з цього приводу, а також визнання свідоцтва про власність недійсним та зняття з реєстрації останніх з вказаної кімнати .
На обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що у 2003 році потребуючи приміщення для проживання та впевнившись в наявності такого, він звернувся з відповідною заявою до керівництва ВАТ «Будівельник» і за направленням йому була надана вільна кімната №5 в цьому гуртожитку. Вказана кімната була непридатна для проживання, адже були відсутні вхідні двері та електропостачання. За свої кошти він вставив вхідні двері, заключив договір на постачання електроенергії, встановив електролічильник, після чого у травні 2003 року завіз необхідні речі для проживання, та вселився до неї, де мешкає і по даний час.
Незадовго до приватизації приміщень в цьому будинку до нього через своїх представників відповідач ОСОБА_3 почала пред»являти претензії, що кімната належить їй з неповнолітнім сином, адже вони там зареєстровані та нею сплачуються кошти за вказану кімнату.
ОСОБА_1 вважає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вибувши з гуртожитку ще в 2002 році на інше місце свого проживання, та після набуття його статусу, жилим будинком (після передачі в комунальну власність в 2005 році) тим самим договір найму з ним припинився з відповідного часу та такі втратили право на це приміщення. Сам по собі факт реєстрації у цьому приміщенні, на думку ОСОБА_1 не породжує право на користування вказаним приміщенням, адже таке приміщення призначене для проживання.
ОСОБА_1 змінюючи та доповнюючи свої позовні вимоги під час розгляду справи вважає, що міський голова м.Прилук, видаючи своє розпорядження про передачу спірної кімнати у власність співвідповідачів залишив поза увагою, суттєві обставини – довготривале фактичне непроживання останніх, хибно прийняв їх реєстрацію, як проживання в ній.
Тим самим розпорядження у своєму п.1.7, що ОСОБА_3 мешкає в цій кімнаті не відповідає дійсності.
На цих підставах, позивач просить скасувати вказане розпорядження з визнанням виданого свідоцтва про приватну власність недійсним, і відповідно зняти співвідповідачів з реєстрації за вказаною адресою як таких, що втратили право на проживання в ньому.
При цьому застосувати втрачений строк позовної давності для них, щодо звернення з зустрічним позовом.
Представник відповідача – міського голови позов ОСОБА_1 не визнав.
На його спростування вказав, що ОСОБА_3 на законних підставах була зареєстрована в даній кімнаті з поважних причин, через відсутність належних умов для проживання своєї дитини, вимушено мешкала за іншою адресою.
В свою чергу ОСОБА_1 у спірну кімнату був вселений незаконно без відповідної реєстрації та не проживає в ній про, що засвідчують допитані свідки, і відповідні акти перевірок.
А відтак, законних підстав для скасування розпорядження міського голови немає.
Відповідач ОСОБА_3, діючи в своїх інтересах та представляючи за погодженням інтереси ОСОБА_5, з зазначених представником міського голови підстав позов ОСОБА_1 також не визнала, і за своїм зустрічним позовом, вважає, що вона разом з сином є власником приватної власності - кімнати, і в наслідок їх тимчасової відсутності у зв»язку з хворобою дитини, відповідач незаконно вселився до неї, змінивши замок на вхідних дверях, чим створює перешкоди у її користуванні.
Таким чином, не маючи у власності свого житла,змушена проживати в чужій квартирі, та нести невиправдані витрати і інші майнові незручності.
Уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_3 просить визнати вселення ОСОБА_1 в кімнату незаконним та усунути перешкоду користування нею шляхом виселення його з неї.
Зважаючи на вказані нею обставини, вона понесла і моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 1600 грн., та витрати на правову допомогу 500 грн. з вини відповідача і просить їх відшкодувати за його рахунок.
Заслухавши пояснення сторін допитаних свідків, дослідивши матеріали справи та іншої справи №2-а-34 за 2008 рік за адміністративним позовом ОСОБА_1 суд приходить до слідуючих висновків.
Дійсно, знаходячись у трудових відносинах з ВАТ «Будівельник» ОСОБА_3 підставно була поселена зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_6 в кімнату №5 гуртожитку належного цьому товариству, з відповідною реєстрацією.
Потому, як вбачається з трудової книжки, вона звільнилася з роботи за власним бажанням у 1999 році, а затим в 2002 році вибула з неї на інше місце проживання не знявшись з реєстрації.
З пояснень ОСОБА_1, свідків, що не спростовується і самою ОСОБА_3 у 2003 році їй стало відомо, що двері у її кімнаті викрадені, а згодом вставлені іншою особою з новим замком, як і те, що до того там знаходився бомж.
Усвідомлюючи, таке відповідно до ст.10 ЖК УРСР ОСОБА_3 мала б турбуватися за станом цієї кімнати, та використання її за призначенням.
Разом з тим, ОСОБА_3 вважаючи, що порушено її право на користування кімнатою з приводу виявлених перешкод, нікуди не зверталася, доказів про сплату коштів за утримання кімнати за попередні роки (на спростування доводів ОСОБА_1В.) не надала, а представлені нею ксерокопії квитанцій про таке, носять сумнівний та недостовірний характер.
Знаючи, що у 2003 році кімната зайнята іншою особою ( посилаючись у поясненнях на встановлення нових дверей з іншим замком), ОСОБА_3 вважаючи про своє порушене на її думку право користуванням нею, мала б звернутися з позовом до суду про усунення перешкод, однак не скористалася таким у строки, передбачені законом.
Відповідно до вимог житлового законодавства ст.ст. 6,10 ЖК УРСР, як кімната в гуртожитку, а в подальшому і жиле приміщення в будинку, після передачі його в комунальну власність, призначені саме для проживання.
У разі їх не використання за призначенням та недотриманням вимог щодо їх стану, вказані особи підлягають виселенню з нього.
Про байдуже відношення ОСОБА_3 до стану та використання спірної кімнати, крім багаторічного проживання в ній ОСОБА_1, і засвідчує про її бездіяльність з цього приводу, починаючи з 2003 року.
Таке відношення ОСОБА_3 до цього, засвідчує про втрату у неї будь-якого інтересу щодо вказаної кімнати, і як наслідок, відповідно до ст.257, ч.3,4 ст.267 ЦК України без поважних причин пропустила строк позовної давності на звернення з відповідним позовом до суду про усунення перешкод в користування приміщенням, на що і наголошував ОСОБА_1 - відповідач за зустрічним позовом.
ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказує, що він тривалий час сплачував кошти за проживання в цій кімнаті, однак відповідні документи за минулі роки, ( за сплином часу їх зберігання), не збереглися.
Суд сприймає його доводи в цій частині як такі, що відповідають фактичним обставинам, адже претензій до нього від власника кімнати за відповідні роки, не було. Не виникало до нього від товариства і питання, щодо законності його проживання в ній.
Тривалість проживання ОСОБА_1 у спірній кімнаті також не надає йому переваг на виникнення права на це приміщення.
Висновки будівельної експертизи від 18 грудня 2009 року засвідчують, що обумовлена кімната експлуатується за призначенням, і ремонт у ній проводився також за декілька років до обстеження. Зважаючи на таке акти обстеження, щодо непроживання ОСОБА_1 в даній кімнаті за їх змістом не можуть слугувати достовірним доказом.
Суд погоджується з версією ОСОБА_3 з приводу її вибуття з кімнати №5 у зв»язку з хворобою дитини, однак подальше її байдуже відношення до стану вказаної кімнати, засвідчує про втрату інтересу до неї, і тільки тоді коли виникла можливість її приватизації, вона скористалася нею.
Відтак з наведених вище підстав суд вважає, що доводи ОСОБА_3 про крайню необхідність отримання нею саме цієї кімнати, через відсутність іншого житла такими, що не відповідають фактичним обставинам.
При цьому суд критично оцінює також, і показання допитаних під час розгляду справи свідків, як обставин багаторічної давнини щодо поселення ОСОБА_1 в кімнату, достовірність же доказів яких має бути підтверджено документально, які за збігом строків не збереглися.
Таким чином суд знаходить, що розпорядження міського голови від 23 листопада 2007 року №387-р, щодо передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_3 спірної кімнати, в якому зазначено, що остання мешкає в цьому приміщенні, що не відповідає фактичним обставинам.
І про таке засвідчує письмова відповідь ЖЕК №2 м.Прилук ОСОБА_1, що під час перевірки на протязі 2006 року було встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані, однак такі там не проживають.
Вказаним обставинам при винесенні розпорядження міського голови, належної оцінки надано небуло, і в цьому зв»язку власнику квартири слід визначитися як в правах та обов»язках ОСОБА_3 та ОСОБА_5 так і ОСОБА_1 щодо спірного приміщення.
А відтак вказане розпорядження міського голови підлягає скасуванню з усіма від цього наслідками, з подальшим усуненням перешкод при прийнятті нового.
Зважаючи при цьому, що довготривале проживання без реєстрації ОСОБА_1 у даному приміщенні, як і реєстрація ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за вказаною адресою, самі по собі не породжують право на нього.
Керуючись ст.ст.213-218, ч.3 ст.209, 69-70,72 ЦПК України, ст.107 ЖК Української РСР, суд,-
ВИРІШИВ:
ОСОБА_3 Валер»янівні, ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_1 про визнання його вселення незаконним і усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення з жилого приміщення кімнати №5 буд №125, по вул.Соборній, в м.Прилуках, та стягення витрат у справі і відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Позов ОСОБА_7 - задовольнити.
Скасувати розпорядження міського голови м.Прилук ОСОБА_2 №387-р від 23 листопада 2007 року, в його частині, щодо передачі у спільну власність ОСОБА_3 Валер»янівні кімнату №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках.
Визнати свідоцтво про право спільної приватної власності на нерухоме майно кімнату №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках за ОСОБА_3 Валер»янівною та ОСОБА_5 видане 06 грудня 2007 року на підставі розпорядження міського голови за №387-р від 23 листопада 2007 року – недійсним.
ОСОБА_3 Валер»нівну та ОСОБА_5 з реєстрації в кімнаті №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках – зняти.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом двадцяти днів , у разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення в десятиденний строк з дня його проголошення .
ГОЛОВУЮЧИЙ: Білоус М.В.
Справа № 2-1649/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
25 грудня 2009 року прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білоуса М.В.
при секретарі Карпенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Прилук ОСОБА_2, ОСОБА_3 Валер»янівни, ОСОБА_4 про скасування розпорядження міського голови,-
ВСТАНОВИВ
що за складністю вказаної цивільної справи, постановлення мотивованого рішення потребує значного часу, у зв»язку з чим відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України таке слід відкласти на п»ять днів.
Керуючись ст.ст.213-218, ч.3 ст.209, 69-70,72 ЦПК України, ст.. 107 ЖК Української РСР, суд,-
ВИРІШИВ:
ОСОБА_3 Валер»янівні, ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_1 про визнання його вселення незаконним і усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення з жилого приміщення кімнати №5 буд №125, по вул.Соборій, в м.Прилуках, та стягення витрат у справі і відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Позов ОСОБА_7 - задовольнити.
Скасувати розпорядження міського голови м.Прилук ОСОБА_2 №387-р від 23 листопада 2007 року, в його частині, щодо передачі у спільну власність ОСОБА_3 Валер»янівні кімнату №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках.
Визнати свідоцтво про право спільної приватної власності на нерухоме майно кімнату №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках за ОСОБА_3 Валер»янівною та ОСОБА_5 видане 06 грудня 2007 року на підставі розпорядження міського голови за №387-р від 23 листопада 2007 року – недійсним.
ОСОБА_3 Валер»нівну та ОСОБА_5 з реєстрації в кімнаті №5 в буд №125 по вул.Соборній, в м.Прилуках – зняти.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом двадцяти днів , у разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення в десятиденний строк з дня його проголошення .
ГОЛОВУЮЧИЙ: Білоус М.В.
- Номер: 6/751/425/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2018
- Дата етапу: 15.02.2018
- Номер: 2-во/279/18/19
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.02.2019
- Дата етапу: 18.02.2019
- Номер: 6/215/159/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.12.2020
- Дата етапу: 01.12.2020
- Номер: 6/215/97/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.09.2021
- Дата етапу: 28.09.2021
- Номер: 6/215/46/23
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.02.2023
- Дата етапу: 20.02.2023
- Номер: б/н
- Опис: про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.09.2008
- Дата етапу: 01.12.2020
- Номер: б/н
- Опис: про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.09.2008
- Дата етапу: 01.12.2020
- Номер: б/н
- Опис: про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.09.2008
- Дата етапу: 01.12.2020
- Номер: б/н
- Опис: про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1649/09
- Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Білоус Михайло Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.09.2008
- Дата етапу: 01.12.2020