Справа № 297/371/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

  П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І м е н е м У к р а ї н и

06.07.2018                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягнута до відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2018 року.

            Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП  та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

            Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 17 лютого 2018 року о 03:15 годині по вул. Гагаріна, в с. В. Бийгань, Берегівського району, керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN BORA», реєстраційний номер «HTH 464 (LT)», з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Висновок суду про доведеність вини у вчиненні правопорушення суд обгрунтував протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції про відсторонення водія від керування транспортним засобом.

            У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними, витребувати з Берегівського районного суду матеріали справи та допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_2, а постанову суду першої інстанції просить скасувати та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, такою, що не містить належного та об’єктивного дослідження всіх доказів, а висновки, що містяться у постанові, вважає не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування вказаних доводів ОСОБА_1 повідомляє, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи щодо нього, а тому був позбавлений права на участь в судовому засіданні, наданні пояснень та заявленні клопотань про виклик свідків. Водночас вказує на порушення з боку дій працівників поліції, якими був складений протокол про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що після пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, патрульними, на його вимогу, було відмовлено у наданні сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Драгер», тому він погодився пройти тест у відповідній медичній установі в м. Ужгороді, оскільки вважав прилад «Драгер», наданий працівниками поліції, несправним. Зазначає, що на його прохання працівники патрульної поліції відмовились їхати до медичної установи, після чого залучили свідків та склали протокол про адміністративне правопорушення. На його переконання поліцейськими порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1413/27858 від 11.11.2015 затвердженої Наказом МВС України, яка містить перелік ознак стану сп’яніння, та Розділом 2 якої визначено порядок проведення огляду на стан сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів, оскільки у протоколі не вказано які саме ознаки сп`яніння водія ними виявлено. Просить врахувати, що після вказаної події, самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння в Закарпатському наркологічному диспансері, де йому того ж дня 17.02.2018 був наданий протокол медичного освідчення №186 із висновком лікаря : «Тверезий», копію якого додав до апеляційної скарги. Тому вважає, що з наданих суду доказів, документів, які б давали достатні підстави вважати, що він 17.02.2018 о 03:15 по вул. Гагаріна в с. В.Бийгань керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння, відсутні належні та допустимі докази його вини. Під час складання протоколу щодо нього він повідомляв, що не вживає алкоголь у зв’язку з перенесеною травмою голови, а тому йому це протипоказано. Зазначив також, що офіційно не працевлаштований, але підробляє перебуваючи за кермом автомобіля. В підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження зазначив, що копію постанови отримав тільки 18.04.2018 року, про що було здійснено відповідну відмітку у відділенні поштового зв’язку та додав до апеляційної скарги відстеження поштових надсилань. Посилаючись на норму ст. 289 КУпАП, просить поновити строк на оскарження, оскільки участі в розгляді справи не брав, при оголошенні судом постанови присутнім не був, бо про час судових засідань не був повідомлений.

Апелянт ОСОБА_1, будучи тричі належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду, про що є відповідні розписки, в суд апеляційної інстанції не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки не повідомляв, тому розгляд справи здійсненюється у його відстуності відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд бере до уваги, оскільки вбачається, що матеріали справи не містять інформації про те, чи повідомлявся ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи щодо нього, та що копію оскаржуваної постанови суд надіслав йому поза межами строку апеляційного оскарження ( а.с.8). З урахуванням наведеного строк апеляційного оскарження апеляційний суд поновлює.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в діях водія ОСОБА_1 вини у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд їх відхиляє.

З протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння водія ОСОБА_1, який він додав до апеляційної скарги, вбачаються виправлення у п.1 у графі "дата та точний час освідчення ", також містяться виправлення і у п.12 щодо дати і часу проведення дослідження на "Драгері" та повторного дослідження, з яких не можна дійти висновку, коли саме проводилось дослідження: 17.02.18 чи 19.02.18, у час 3 год. 00 хв. чи у час 5 год. 00 хв., та повторний: 17.02.18 чи 19.02.18, час 03 год. 10 хв. чи 05 год. 10 хв. Такі виправлення тягнуть недійсність проведеного огляду та недопустимість як належного доказу зазначеного протоколу медичного освідчення. Відтак, апеляційний суд вказаний письмовий доказ відхиляє.

Інших доказів на підтвердження своїх доводів апелянт не надав.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним правопорушення, яке полягало у відмові водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти освідування у передбачений законом спосіб : на місці зупинки за допомогою алкотесту "Драгер" або у найближчому до місця зупинки медичному закладі, яким була Берегівська районна лікарня.

Те, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, від підпису у протоколі та відмовився отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення, є його правом та не дає підстав для визнання його невинним. Також апеляційний суд не приходить до висновку, що працівниками поліції було порушено норми ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1413/27858 від 11.11.2015, оскільки власне вони діяли з дотриманням цих вимог. Між тим, з рапорту працівника поліції ОСОБА_4 убачається, що о 3 год. 15 хв. 17.02.2018 був зупинений автомобіль марки «VOLKSWAGEN BORA», реєстраційний номер «HTH 464 (LT)» за порушення водієм вимог дорожнього знаку" Проїзд без зупинки заборонено". Під час перевірки цих обставин від водія ішов різкий запах алкоголю з порожнини рота, що стало підставою для проходження освідування на стан алкольного сп`яніння, та останнього було відсторонено від подальшого керування автомобілем.

Отже докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини за ч.1 ст. 130 КУпАП водія ОСОБА_1 зібрані з дотриманням вимог ст. 256, ст. 251 КУпАП та є достатніми, а висновок суду грунтується на фактичних обставинах.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

            Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВ И В :

клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2018 року щодо нього залишити без зміни.

    Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя: