АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/5932/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2609/13172/12

12 липня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, постановлену під головуванням судді Лазаренко В.В., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -

в с т а н о в и в :

22 липня 2010 року Публічне акціонерне товариство &q?пн; УкрСиббанк&q?бл; поштою направило до Солом"янського районного суду м.Києва позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 24 вересня 2012 року позовзадоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11316846000 від 18.03.2008 року станом на 10.06.2010 року, що включає: заборгованість за кредитним договором - 196 555,55 доларів США; заборгованість по відсоткам -39 092,13 доларів США; пеня за прострочення сплати процентів -1 511,07 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 4 702,03 доларів США; а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 серпня 2013року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року.

26 квітня 2018 представник боржника ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі, яким просить визначити суму боргу, що присуджена до стягнення, в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2010 року, а також визнати виконавчий лист Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 2-3730/12, виданий 29 липня 2014року по стягненню боргу солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви посилався на те, що згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Стаття 533 ЦК України визначає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов&qu щ;язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає стягненню за зобов&q?ко;язанням, визначається в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Заочним рішенням Солом&q?ат;янського районного суду м.Києва від 24 вересня 2012 року заборгованість по кредиту стягнуто солідарно з боржника та поручителя у доларах США. На виконання вказаного рішення суду було видано два виконавчі листи і державний виконавець відкрив виконавче провадження про стягнення заборгованості по кредиту також у доларах США. На день ухвалення рішення суду судом не визначено розмір заборгованості по кредиту в гривневому еквіваленті за курсом долара США станом на 10 червня 2010 року. Стягнення заборгованості у доларах США призведе до порушень прав боржника та стягнення з нього заборгованості у більшому розмірі. Вказані обставини є підставою для ухвалення у даній справі додаткового рішення та визнання виконавчого листа про стягнення боргу у справі № 2-3730/12, виданого 29 липня 2014 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року в задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року скасувати та ухвалити додаткове рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 241 860,78 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2010 року у розмірі 1 915 077,83 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що висновок суду про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі не відповідає встановленим обставинам справи, змісту позовних вимог ПАТ &q? о; УкрСиббанк&q?, ;, нормам матеріального та процесуального права. Суд не звернув уваги на те, що при поданні позову про стягнення заборгованості позивач просив суд стягнути суму заборгованості в розмірі 241 860,78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 червня 2010 року становить суму 1 915 077,83 грн. Така ж сума в гривневому еквіваленті вказана і в тексті заочного рішення суду від 24 вересня 2012 року і в тексті ухвали суду апеляційної інстанції від 21 серпня 2013 року. Проте, в резолютивній частині рішення еквівалент заборгованості в гривні судом не зазначений. Висновки суду першої інстанції не грунтуються на вимогах ст. 270 ЦПК України та ст.192, 524, 533 ЦК України, ст. 99 Конституції України.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?сн;Голос України&quдн; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з&qu ;явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що повторним заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 24 вересня 2012 року позовзадоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11316846000 від 18.03.2008 року станом на 10.06.2010 року, що включає: заборгованість за кредитним договором - 196 555,55 доларів США; заборгованість по відсоткам -39 092,13 доларів США; пеня за прострочення сплати процентів -1 511,07 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 4 702,03 доларів США; а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суд м. Києва від 21 серпня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013року.

29 липня 2014 року Солом&qule;янським районним судом м.Києва за заявою представника Публічного акціонерного товариства &q?дс; УкрСиббанк&q?но; було видано два виконавчих листа на виконання вказаного рішення суду.

20 серпня 2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом&q?вц;янського районного управління юстиції у м.Києві Подпоріним Романом  Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-3730/12, виданого 29 липня 2014 року Солом&q? №;янським районним судом м.Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &q? н;УкрСиббанк&q?іч; боргу у розмірі 241 860,78 доларів США, а також державного мита в сум 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат ІТЗ. Боржнику надано строк самостійно виконати рішення суду до 27 серпня 2014 року.

26 квітня 2018 представник боржника ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі, просить визначити суму боргу, що присуджена до стягнення, в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 10 червня 2010 року, а також визнати виконавчий лист Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 2-3730/12, виданий 29 липня 2014року по стягненню боргу солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, суд першої інстанції посилався на те, що під час ухвалення заочного рішення суду від 24.09.2012 року судом були вирішені питання щодо позовних вимог та зазначено точну грошову суму, присуджену до стягнення. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 533 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом, а тому визначення грошового еквіваленту суми боргу у національній валюті призведе до зміни рішення по суті, т.я. буде змінено суму, яка присуджена до стягнення. Порушуючи питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник не зазначає, з яких підстав він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, а тому заява в цій частині є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони зроблені на підставі повного та об&q?ак;єктивного дослідження наданих суду доказів та грунтуються на вимогах процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, ч.1 ст. 270 ЦПК України визначає чіткі, конкретні, вичерпні підстави для ухвалення у справі додаткового рішення.

Суд першої інстанції вірно послався в ухвалі суду на відсутність визначених ч.1 ст.270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення щодо визначення розміру заборгованості по кредиту в гривневому еквіваленті за курсом долара США станом на 10 червня 2010 року, так як заявлені позовні вимоги позивача у відповідності до законодавства були розглянуті судом в повному обсязі.

В мотивувальній частині рішення Солом&qusi;янського районного суду м.Києва від 24 вересня 2012 року міститься висновок про необхідність стягнення заборгованості по кредиту саме в доларах США, з огляду на те, що відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов&q?ві;язувався сплачувати кредит і проценти за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті кредиту, як це було визначено договором та графіком погашення кредиту. При цьому слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у позивача враховується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на день виконання рішення суду ( платежу) буде різним і таким чином банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.

Таким чином, фактично заявник оспорює розмір стягнутої судом заборгованості, а також валюту заборгованості, у якій її стягнуто судовим рішенням, що є підставою для оскарження рішення в апеляційному та касаційному порядку, але не для ухвалення додаткового рішення.

Оскаржуючи рішення Солом&qug=;янського районного суду м.Києва від 24 вересня 2012 року в апеляційному та касаційному порядку, ОСОБА_4, як поручитель за зобов&q?мо;язаннями боржника ОСОБА_2, не посилався на неправильність висновків суду в частині визначення розмір заборгованості в доларах США, а лише зазначав, що він не підписував договір поруки, так як був на час його підписання за кордоном. Боржник рішення суду не оскаржував.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі не відповідає встановленим обставинам справи, змісту позовних вимог ПАТ &q?ен; УкрСиббанк&q?пр;, нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає без підставними, так як суд повно та об&q?уд;єктивно встановив дійсні обставини справи, надані докази, дав їм вірну правову оцінку та постановив законну і обгрунтовану ухвалу.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при поданні позову про стягнення заборгованості позивач просив суд стягнути суму заборгованості в розмірі 241 860,78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 червня 2010 року становить суму 1 915 077,83 грн., така ж сума в гривневому еквіваленті вказана і в тексті заочного рішення суду від 24 вересня 2012 року, проте, в резолютивній частині рішення еквівалент заборгованості в гривні судом не зазначений, з огляду на те, що вирішуючи заяву по суті, суд дослідив вимоги позовної заяви, наявні у справі докази та висновки суду, викладені у рішенні і прийшов до вірного висновку, що під час ухвалення заочного рішення суду від 24.09.2012 року судом були вирішені питання щодо позовних вимог та зазначено точну грошову суму, присуджену до стягнення.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам ст. 270 ЦПК України та ст.192, 524, 533 ЦК України, ст. 99 Конституції України правильність висновків суду не спростовують, так як фактично направлені на зміну рішення суду, яким спір було вирішено по суті і воно набрало законної сили, що є неприпустимим. Подана заява представника відповідача не узгоджуються з вимогами ст. 270 ЦПК України.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині відмови у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв&q?і ;язку з відсутністю передбачених ч.ч.1,2 ст. 432 ЦПК України підстав, то апеляційна скарга доводів взагалі не містить.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом&qu залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року.

Головуючий: Судді: