ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/1463/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.

учасники справи:

боржник - фізична особа-підприємець Середа Наталія Анатоліївна,

представник - Пономаренко В.П. (довіреність від 18.05.2015),

кредитор - Державна податкова інспекція у місті Сумах,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

ліквідатор - арбітражний керуючий Кривенко Борис Григорович,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 19.03.2018

у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Здоровко Л.М., Шутенко І.А.

за заявою фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 05.04.2018, поштовим відправленням фізична особа-підприємець Середа Наталія Анатоліївна звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі №920/1463/15 в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/1463/15 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі №920/1463/15 Господарського суду Сумської області за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 26.06.2018 о 17 год. 00 хв.

4. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 1, 10, 11, 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 32, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, статей 54, 76, 77, 231 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Провадження у справі №920/1463/15 про банкрутство фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни (далі - ФОП Середа Н.А., боржник), порушене ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.09.2015 на підставі статей 90-91 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011.

7. Постановою Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 визнано ФОП Середу Н.А. банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Б.Г.

8. Постанова суду з посиланням на положення статті 53 Цивільного кодексу України, статті 128 Господарського кодексу України, статей 16, 37, 90 95 Закону про банкрутство, мотивована тим, що розмір кредиторської заборгованості до боржника, складається з вимог ПАТ "ОТП Банк" в розмірі 3 090 266, 93 грн. та перевищує вартість активів боржника, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов висновку про неспроможність фізичної особи-підприємця Середи Н.А. виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, що свідчить про її неплатоспроможність. На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 24.03.2016, місцевим судом встановлено, що кредит за договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 було отримано та витрачено на здійснення боржником - Середою Н.А. підприємницької діяльності. Судом прийнято, як належний та допустимий доказ, що підтверджує наявність майна боржника, якого було б достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство, договір відповідального зберігання від 05.08.2015, відповідно до умов якого ФОП Середою Н.А. було передано ФОП Ступенку О.В. на відповідальне зберігання залишки товарно-матеріальних цінностей, згідно з накладною №21 від 05.08.2015 вартістю 31 603, 62 грн.; умовами цього договору також передбачено, що у разі закінчення терміну придатності товару, його втрати або пошкодження, ФОП Ступенко О.В. відшкодовує ФОП Середі Н.А. його вартість з урахуванням 25% торгівельної надбавки, а зокрема, 39 504, 53 грн. Листом від 23.05.2016 ФОП Ступенко О.В. повідомив боржника, що він реалізував товар, належний боржнику з 25% торговою націнкою на загальну суму 39 504, 53 грн. Отже, за висновком суду першої інстанції, грошових коштів, отриманих від реалізації залишків товару, належного ФОП Середі Н.А. було достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство.

9. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" залишено без задоволення, постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 залишено без змін.

10. Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 частково задоволено касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк", скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та передано справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

11. Висновки суду касаційної інстанції мотивовані тим, що апеляційним господарським судом всупереч приписам статті 101 ГК України не було належним чином досліджено фактичну наявність у боржника - ФОП Середи Н.А. грошових коштів, достатніх для покриття судових витрат, прийнявши інформацію, наведену в листі ФОП Ступенка О.В. від 23.05.2016, адресованому ФОП Середі Н.А., стосовно того, що ФОП Ступенко О.В. реалізував належний ФОП Середі Н.А. товар на загальну суму 39 504 ,53 грн., що не відповідає приписам статей 33, 34 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, щодо обов'язку доказування обставин належними та допустимими доказами. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційним судом не перевірено та не встановлено фактичної наявності грошової суми 39 504, 53 грн. на момент подання ФОП Середою Н.А. заяви про визнання боржника банкрутом в порядку статті 11 Закону про банкрутство, не надано належної правової оцінки обставинам, що стали підставою порушення провадження у цій справі, не звернуто уваги на те, що боржником визначено наявність єдиного кредитора - ПАТ "ОТП Банк" та не досліджено дійсності забезпечення зобов'язань боржника перед ПАТ "ОТП Банк" за договором іпотеки від 28.05.2008.

12. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк", скасовано постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 у справі №920/1463/15, справу №920/1463/15 передано для подальшого розгляду до місцевого господарського суду.

13. Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 задоволено касаційну скаргу ФОП Середи Н.А., скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 та передано справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, мотивуючи тим, що під час нового розгляду справи не було виконано вказівок суду касаційної інстанції. Зокрема, апеляційним судом не досліджено належним чином фактичної наявності у боржника - ФОП Середи Н.А. грошових коштів, достатніх для покриття судових витрат, в тому числі на момент подання ФОП Середою Н.А. заяви про визнання боржника банкрутом; не надано належної правової оцінки обставинам, що стали підставою порушення провадження у цій справі з огляду на наявність єдиного кредитора - ПАТ "ОТП Банк", а також не з'ясовано чи забезпечена сума вимог кредитора - ПАТ "ОТП Банк" заставою майна боржника, враховуючи наявність в матеріалах справи договору іпотеки від 28.05.2008.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

14. 19.03.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено, постанову Господарського суду Сумської області від 20.09.2016 у справі №920/1463/15 скасовано, провадження у справі №920/1463/15 про банкрутство фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни закрито.

14.1. Переглянувши справу в повному обсязі, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, апеляційний суд не погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції та зазначив про помилковість та передчасність порушення судом першої інстанції провадження у справі про банкрутство без з'ясування всіх можливих обставин, що свідчать про відповідність нормам законодавства прийнятого рішення про визнання боржника банкрутом та звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

14.2. Апеляційним судом встановлено, що підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП Середи Н.А. було визначено наявність заборгованості перед ПАТ "ОТП Банк", яка виникла на підставі кредитного договору №СМ-SMEC00/066/2008 від 28.05.2008 в розмірі 3 090 266, 93 грн., з яких заборгованість за кредитом - 2 493 060, 23 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 596 133, 77 грн., судовий збір - 1 073 грн., яка підтверджується заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 28.09.2012 у справі №2-1145/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10.01.2013, та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 21.02.2013 про відкриття виконавчого провадження ВП №36675448.

14.3. Апеляційний суд встановив, що на забезпечення виконання умов кредитного договору від 28.05.2008 №СМ-SMEC00/066/2008, 28.05.2008 між ЗАТ "ОТП Банк" (далі - іпотекодержатель) та громадянкою України фізичною особою-підприємцем Середою Н.А. (далі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки наступної черги №PM-SMEC00/066/2008 (далі - договір іпотеки), відповідно до умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва, 36 та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д. 04.06.2007, реєстраційним посвідченням, виданим КП "Сумське міське БТІ" 06.07.2007 за №1363.

14.4. Судом встановлено, що відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області старшим державним виконавцем Комишан А.О. від 21.02.2013 відкрито виконавче провадження ВП №36675448 за виконавчим листом №2-1145/2012 від 23.01.2013, виданим Зарічним районним судом міста Суми, про стягнення із Середи Наталії Анатоліївни, Середи Юрія Вікторовича, Середи Євгена Вікторовича солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" 3 089 193, 93 грн. заборгованості за кредитним договором.

14.5. Апеляційний суд зазначив, що додана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36675448 не може бути належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження наявності порушеного виконавчого провадження щодо боржника - Середи Наталії Анатоліївни, як і не може бути прийнята в якості належного доказу додана боржником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство копія роздруківки з веб-сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень, оскільки вона містить посилання на інший номер виконавчого провадження (а саме ВП 41510098). Доказів наявності відкриття зведеного виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-1145/2012 від 23.01.2013, виданого Зарічним районним судом міста Суми, боржником також не надано. Апеляційним судом було здійснено відповідний запит на офіційний веб-сайт Автоматизованої системи виконавчих проваджень за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors та встановлено відсутність будь-якої інформації щодо виконавчого провадження №36675448, відкритого на підставі виконавчого листа №2-1145/2012 від 23.01.2013, виданого Зарічним районним судом міста Суми, що підтверджується відповідною роздруківкою від 15.03.2018.

14.6. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги кредитора ПАТ "ОТП Банк" в повному обсязі забезпечені майном боржника ФОП Середи Н.А., відповідно відсутні безспірні грошові вимоги, які б перевищували 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не забезпечені заставою майна боржника, та відсутні докази відкриття виконавчого провадження щодо боржника, а отже, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ФОП Середи Н.А. та необґрунтовано продовжив процедуру банкрутства боржника, прийнявши постанову про визнання його банкрутом.

14.7. Апеляційний суд зазначив, що договір зберігання залишків товарно-матеріальних цінностей від 05.08.2015 та копія листа ФОП Ступенко О.В. від 23.05.2016, адресованого ФОП Середі Н.А., в якому ФОП Ступенко О.В. повідомляв про реалізацію ним переданого на зберігання товару з 25% торговою націнкою на суму 39 504, 53 грн. та про готовність перерахування коштів за відсутності доказів перерахування вказаних коштів, не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 ГПК України щодо наявності у боржника - ФОП Середи Н.А. коштів на суму 39 504, 53 грн. як на момент звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом (у вересні 2015 року), так і на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної постанови, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідні кошти платіжним дорученням №558 були перераховано боржнику лише 28.02.2017, тобто після прийняття оскаржуваної постанови.

14.8. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність доказів наявності у боржника активів станом на час звернення до суду із заявою про банкрутство виключає можливість покриття боржником судових витрат у даній справі про банкрутство, що не відповідає приписам частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, якими передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

14.9. Оскільки, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених Законом про банкрутство дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 90 Закону про банкрутство, апеляційний суд зазначив про помилковість та передчасність порушення судом провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (боржника)

15. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду прийнята з неповним встановленням обставин справи, з порушенням вимог частини 3 статті 10, частини 4 статті 11, статей 15, 16, 25, 37 Закону про банкрутство, статей 516-519 Цивільного кодексу України, статей 5, 17 Закону України "Про іпотеку".

16. Скаржник аргументував, що апеляційним судом не враховано того, що предмет іпотеки реалізовано на відкритих торгах 14.04.2015 (протокол електронних торгів №72644), в результаті чого державна виконавча служба кошти на суму 761 742, 40 грн. від продажу предмета іпотеки перерахувала на користь ПАТ "ОТП Банк". Отже, висновки апеляційного суду про те, що станом на 20.09.2016 (дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом) кредиторські вимоги ПАТ "ОТП Банк", забезпечені заставою майна, становлять 3 090 266, 93 грн. при вартості предмета іпотеки - 4 385 925 грн., не відповідають фактичним обставинам справи. Не врахувавши обставин закриття виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність та недоведеність наявності безспірних вимог кредиторів, що перевищують 300 мінімальних заробітних плат у зв'язку з відсутністю виконавчого провадження.

17. Скаржник доводив, що апеляційним судом неправильно застосовано частину 4 статті 11 Закону про банкрутство, оскільки банківську довідку про зарахування 39 504, 53 грн. на рахунок банкрута слід розглядати саме як додатковий доказ наявності у боржника майна, достатнього для покриття витрат ліквідаційної процедури на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство, оскільки норми частини 4 статті 11 Закону про банкрутство вимагають обов'язкової наявності у боржника не коштів, а майна.

18. Скаржник доводив, що апеляційний суд розглянув та задовольнив апеляційну скаргу особи, яка на час розгляду апеляційної скарги перестала бути кредитором, оскільки ПАТ "ОТП Банк" відступило права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", внаслідок чого порушено статтю 52 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

19. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

20. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частина 3 статті 10 - справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частина 3 статті 11 - до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Частина 4 статті 11 - боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частина 1 статті 15 - господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Частина 7 статті 16 - суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Частина 1 статті 37 - у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Пункт 11 частини 1 статті 83 - господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство , зокрема, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Частини 1, 2, 3 статті 90 - правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

Частини 1, 4 статті 91 - одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

21. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017

Стаття 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статей 1, 10, 11, 90, 91 Закону про банкрутство, статей 32, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, статей 76, 77, 231 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 .

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції

23. Частиною 1 статті 53 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

24. За приписами частини 4 статті 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

25. З аналізу статей 90 - 91 Закону про банкрутство вбачається, що порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за її заявою нерозривно пов'язано з доказуванням такою особою обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані нею вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

26. При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 90 Закону про банкрутство є виконання вимог щодо змісту заяви про порушення справи про банкрутство та надання належних документів, визначених законодавцем згідно з частинами 3-4 статті 11 Закону про банкрутство, оскільки в протилежному випадку боржник не може вважатися таким, що довів свою неплатоспроможність перед судом.

27. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Середи Н.А., апеляційний суд зазначив, що боржником не було надано сукупності належних та допустимих доказів, які б дозволили суду дійти висновку про його неплатоспроможність, не надано достатніх доказів на підтвердження наявності майна для покриття судових витрат у справі про банкрутство.

28. Зокрема апеляційним судом встановлено, що безспірні вимоги кредитора - ПАТ "ОТП Банк" становлять 3 090 266, 93 грн., а заставна вартість предмета іпотеки, згідно з іпотечним договором від 28.05.2008, становить 4 385 925 грн., яка визначена відповідно до частини 6 статті 5 Закону України "Про іпотеку", отже вимоги єдиного кредитора у даній справі про банкрутство повністю забезпечені заставою, та відповідно, не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство.

29. Апеляційним судом встановлено, що при зверненні до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржником не було додано до заяви належних та допустимих доказів на підтвердження наявності виконавчих документів щодо боржника, оскільки додана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36675448 свідчить про наявність виконавчого провадження стосовно боржника Середи Є.В., а не боржника Середи Наталії Анатоліївни; копія роздруківки з веб-сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень з посиланням на інший номер виконавчого провадження, а саме ВП№41510098, теж не свідчить про наявність порушеного виконавчого провадження стосовно боржника - Середи Наталії Анатоліївни, інших доказів щодо наявності відкриття зведеного виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-1145/2012 від 23.01.2013, виданого Зарічним районним судом міста Суми, боржником також не надано. Апеляційним судом здійснено відповідний запит на офіційний веб-сайт Автоматизованої системи виконавчих проваджень за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors та встановлено відсутність будь-якої інформації щодо виконавчого провадження №36675448, відкритого на підставі виконавчого листа №2-1145/2012 від 23.01.2013, виданого Зарічним районним судом міста Суми, що підтверджується відповідною роздруківкою від 15.03.2018.

30. Також, частиною 4 статті 11 Закону про банкрутство визначено спеціальну вимогу до заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

31. Виходячи з обставин, встановлених апеляційним судом, касаційний суд погоджується з його висновками про те, що боржником не надано до заяви про порушення справи про банкрутство належних доказів, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, щодо наявності у боржника - ФОП Середи Н.А. коштів на суму 39 504, 53грн. як на момент звернення до суду із заявою про визнання банкрутом (у вересні 2015 року), так і на момент порушення справи про банкрутство і визнання боржника банкрутом, належних доказів про достатність покрити витрати процедури банкрутства (судовий збір, оплата послуг ліквідатора, витрати ліквідаційної процедури) , оскільки спірна сума була перерахована боржникові платіжним дорученням №558 лише 28.02.2017, в той час як оскаржувана постанова прийнята 20.09.2016.

32. Аналіз вимог частини 4 статті 11, частини 1 статті 15 та частини 7 статті 16 Закону про банкрутство свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, є самостійною підставою, яка виключає можливість порушення судом провадження у справі про банкрутство .

33. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується в цілому з висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасності порушення судом першої інстанції провадження у справі про банкрутство ФОП Середи Н.А. без з'ясування дотримання заявником всіх передбачених дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 90 Закону про банкрутство, що зумовлює закриття провадження у справі на підставі пункту 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

34. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом приписів статті 52 ГПК України в редакції з 15.12.2017, статті 516 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що судом розглянуто та задоволено апеляційну скаргу особи, яка на час розгляду апеляційної скарги перестала бути кредитором, оскільки ПАТ "ОТП Банк" відступило права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", Суд вважає необґрунтованими з огляду на висновки апеляційного суду про недоведення скаржником належними та допустимими доказами обставин відступлення права вимоги до нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", а зокрема:

- відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу;

- загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою;

- апеляційним судом встановлено, що надані боржником документи, зокрема, копія повідомлення про відступлення прав вимог, направленого кредитором ПАТ "ОТП Банк" 25.05.2017 вих. №73-3-73-3-1/1959, та копії попередження та повідомлення про візит нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 04.09.2017 вих. №11 та від 05.03.2017 вих. №3, направлені на адресу боржника, не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України, які б підтверджували вчинення правочину, на підставі якого кредитором ПАТ "ОТП Банк" було відступлено право вимоги за кредитним договором від 28.05.2008 №СМ-SME00/066/2008 новому кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія". В порядку статті 21 Закону про банкрутство не відбулося заміни кредитора його правонаступником;

35. Доводи скаржника відповідно до пунктів 15-18 мотивувальної частини даної постанови спростовуються висновками пунктів 23-34 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від 19.03.2018 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Суд вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням балансу інтересів боржника та його кредиторів, з дотриманням принципів справедливості та пропорційності господарського судочинства.

В. Судові витрати

37. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови суду апеляційної інстанції, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі №920/1463/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк