коду суду 2702
перша інстанція
категорія №11
справа №2-4176/2006
№2-90/2007
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2007 року Гагарінський районний суд м. Севастополя
у складі:
головуючого - судді Євдокімової І.А.
при секретарі Ларіонової Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання права на квартиру, позов ОСОБА_1 доОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договора недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.12.2004 р. укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним, з тих підстав, що відповідачОСОБА_2 заволоділа його майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 в результаті шахрайських дій, з метою привласнення квартири відповідачка нотаріально оформила угоду - договір дарування квартири своїй сестрі ОСОБА_3. У зв'язку з чим просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.12.2004 р. і визнати за ним право власності на цю квартиру.
У судове засідання позивач не з'явився.
Представник позивача у содовому засіданні підтримав позивні вимоги у повному обсязі та пояснив, що відповідачкаОСОБА_2 за шахрайство та
заволодіння квартирою ОСОБА_1 засуджена вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26.06.2006 р.
ВідповідачкаОСОБА_2 спочатку була доставлена у судове засідання, позовні вимоги позивача не визнала. У зв'язку з тим, що вирок знаходитися на стадії виконання справа розглянута у відсутності відповідачки.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином.
Згідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, «якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповноважною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вважає за можливим розглянути справу по суті та постановити заочне рішення згідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачОСОБА_2 знаходячись в м. Москва і працюючи нянєю малолітньої дитини ОСОБА_1, шляхом обману та зловживанням довірою, запропонувала ОСОБА_1 свої послуги з придбання для його сім'ї в будинку, що будується, за адресою АДРЕСА_1. Для пайової участі в будівництві, проведенні обробних робіт і придбанні меблів,ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 28 ООО доларів США. Однак ОСОБА_2 придбала квартиру на своє ім'я. З метою привласнення вищевказаної квартири ОСОБА_2 нотаріально оформила договір дарування квартири АДРЕСА_1 на свою рідну сестру ОСОБА_3. 04.12.2004 p., якій був посвідчен приватним нотаріусом ОСОБА_4, за реєстровим номером НОМЕР_1.
Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 червня 2006 рокуОСОБА_2 засуджена по ст. 190 ч.4 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства) в особо крупних розмірах) к 7 рокам позбавлення волі.
Відповідно до ст. 228 ЦК України, угода вважається такою, що порушує публічний порядок, якщо вона направлена на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне оволодіння їм .
Угода яка порушує публічний порядок, є нікчемною.
Угода по даруванню квартири АДРЕСА_1 здійснена з порушенням прав і законних інтересів позивача ОСОБА_1, оскільки однією із сторін договору є особа, що оволоділо квартирою в результаті кримінально-караного діяння.
Відповідно до ст.251 ч.2 ЦК України, недійсної є операція, якщо її
недійсність встановлена законом (нікчемна операція).
При таких обставинах договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.12.2004 p., якій був посвідчен приватним нотаріусом ОСОБА_4, за реєстровим номером НОМЕР_1, необхідно визнати недійсним, та визнати право власності за ОСОБА_1 На квартируАДРЕСА_1.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 215 ч. 2, 228 ч.І, 717 ч.І ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про власність", ст. ст. 10, 60, 179, 212, 213, 224 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договор дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 4 грудня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим номером НОМЕР_1.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, зареєстрував квартиру АДРЕСА_1 в БТІ і ДРОНМ м. Севастополя.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення надруковане власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.