Справа № 450/2178/17                                 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 33/783/545/18                 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2017 року,        

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200, 00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 320,00 гривень судового збору.

Згідно з постановою суду 08.08.2017 року о 17 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Чоп 548 км. + 900 м. водій ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, прилад №ARNE0002, принтер №ARNE0026, тест №309 – результат позитивний 2,48 проміле. Такими своїми діями ОСОБА_1порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

На дану постанову суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк оскарження даної постанови, скасувати її та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що дану справу розглянуто неуповноваженим судом, так як згідно протоколу про адміністративне правопорушення №204126 від 08 серпня 2017 року дорожньо-транспортна пригода відбулась на одній з частин дороги Київ-Чоп, що відноситься до Жидачівського району Львівської області. Крім того, судом першої інстанції не повідомлено особу, що притягується до адміністративної відповідальності про розгляд справи, а також не звернене увагу на те, що проведений огляд на стан сп’яніння за допомогою технічного засобу не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то апелянт звертає увагу, що не був присутній під час розгляду справи, а тому був позбавлений не лише можливості надати заперечення, доводи і докази на підтвердження своєї позиції, а й в подальшому не мав можливості подати апеляційну скаргу, оскільки судом першої інстанції не було направлено копії постанови.

Вивчивши матеріали справи №450/2178/17, перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то матеріалами справи підтверджуються пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 204126 від 08.08.2017, відомостями отриманими з використанням технічного засобу «Drager ALCOTEST 6820», тест № 309 від 08.08.2017, результат тесту 2,48 проміле, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки в ній наявна неповнота та однобічність розгляду справи спростовуються наявними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Щодо посилань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що постанова судді винесена без його участі, чим порушено право правопорушника на справедливий судовий захист, а сам правопорушник був позбавлений права дати свої пояснення, то судом апеляційної інстанції виконані усі передбачені КУпАП вимоги для усунення допущеної судом першої інстанції неповноти судового розгляду, проте правопорушник в судове засідання не з’явилась, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущено не було.

На стадії апеляційного провадження особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було наведено обґрунтованих доводів відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

постановив:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Сихівського районного суду м.Львова від 16 січня 2017 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2017 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.        

Суддя Апеляційного суду                             О.В. Маліновська-Микич

Львівської області