ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3507/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

   головуючого судді                                                Сапіги В.П.,

   суддів:                                                                    Довгої О.І., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судових засідань                      ОСОБА_1,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Крутько О.В.; час та місце ухвалення рішення суду 15.03.2018 м. Львів; повне рішення складено 22.03.2018, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

                                                         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просить визнати протиправною дію відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 0,1000 га на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району, оформленої листом від 02.11.2017 №А-12729/0-8321/6-17 та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 0,1000 га на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2017 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району. Листом від 02.11.2017 №А-12729/0-8321/6-17 відповідачем відмовлено у наданні такого дозволу з огляду на відсутність погодження Скнилівської сільської ради Пустомитівського району. Вважає, що нормами Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Львівській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 0,1000 га на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району, викладену у листі №А-12729/0-8321/6-17 від 02.11.2017. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 03.10.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,1000 га на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, вважаючи його незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду суперечить встановленому порядку діяльності, функціональним обов’язкам, завданням, повноваженням ГУ Держгеокадастру у Львівській області як органу виконавчої влади на місцях щодо неухильного виконання постанов, наказів, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Держгеокадастру, які ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, зокрема у регулюванні земельних відносин в Україні. Позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення ОСГ у зв’язку з відсутністю погодження Скнилівської сільської ради. Таке погодження органу місцевого самоврядування є обов’язковою передумовою з огляду на доручення Віце-прем’єр-міністра - Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, наказу Держземагентства України від 15.10.2014 № 328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014»,  доручення голови Львівської обласної державної адміністрації від 10.02.2015 № 13/0/6-15.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3, подаючи відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача є такими, що не заслуговують на увагу. В матеріалах справи наявне клопотання та додатки до нього, зміст якого вказує на те, що позивачем дотримано вимог законодавства при його оформленні. Стаття 122 ЗК України вказує на те, що законодавцем визначено вичерпний перелік на підставі, яких допускається відмова у наданні згаданого дозволу. Таким чином, відповідач діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, відмовляючи у наданні спірного дозволу з підстав які не передбачені положеннями ст. 118 ЗК України. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з’явились, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, їх представників, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_2 є учасником антитерористичної операції, що проводиться на сході України та є учасником бойових дій, що підтверджуються посвідченням серія МВ №035811. 03.10.2017 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району.

02.11.2017 за №А-12729/0-8321/6-17 ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийнято рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Рішення обґрунтоване відсутністю погодження органу місцевого самоврядування - Скнилівською сільською радою.

Не погоджуючись з таким рішенням у формі відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у наданні спірного дозволу, тим самим частково задовольнив позовні вимоги. При тому виходив з того, що відповідач, відмовляючи листом у задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, хоча позивач у заяві про виготовлення проекту землеустрою просив для ведення особистого селянського господарства та з підстав не передбачених ч.7 ст.118 ЗК України. Суд також наголосив, що позивач являється учасником бойових дій, а тому у відповідності до положень ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Судом також взято до уваги ту обставину, що Скнилівська сільська рада не заперечила щодо надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Пунктом «а» ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до   ст. 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок..

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із змісту наведених норм слідує, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п.2 Положення, Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_4 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п.3 Положення передбачено, що основними завданнями Держгеокадастру, зокрема, є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.13 п.4 Положення головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Оскільки, спірна земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, тому саме до компетенції відповідача відноситься розгляд питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України надано Держземагентству України доручення від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, в якому йдеться про обов’язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

На виконання вказаного доручення, Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 №328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014», зокрема, рішення колегії Держземагентства України № 2/1 «Про обов’язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», яким запроваджено з 15.10.2014 року обов’язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п. 2 рішення колегії №2/1 «Про обов’язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м.Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014, забезпечують обов’язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилають органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Згідно з пп.2.3 п.2 рішення колегії Держземагентства України №2/1, у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема ч.7 ст.118 та ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відмовляють заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні заперечення Скнилівської сільської ради Пустомитівського району щодо надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Матеріалами справи також встановлено, що позивач являється учасником бойових дій і у відповідності до положень п.14 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

З врахуванням встановленого колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що відмова відповідача, оформлена листом від 02.11.2017 року №А-12729/0-8321/6-17, у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства суперечить положенням ч.7 ст.118 ЗК України, що потягло за собою порушення прав позивача у можливому відведенні земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених Земельним кодексом України.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року  у справі № 813/4631/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5

судді ОСОБА_6

ОСОБА_7

    Повне судове рішення складено 12.07.2018.