справа № 2 «ц»-1205\09р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

   іменем України

01 грудня 2009 року                                                     Барський районний суд

                                                                                       Вінницької області

                      в складі :               головуючого судді Хитрука В.М.

                                                                                        при секретарі  Войтовій І.О.

розглянувши в м. Бар Вінницької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання зобов’язання, -

ВСТАНОВИВ:

              В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказав, що відповідач по справі  ОСОБА_2 позичив  в нього для власних потреб грошові кошти в сумі  3500 доларів США, що еквівалентно 28500 грн., про що писав власноручно розписку. Однак, до цього часу від повернення боргу відповідач відмовляється. Тому, позивач змушений звертатися до суду та просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь 28500 гривень основного боргу, 5000 грн. моральної шкоди та витрати по справі.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

              Відповідач був належно повідомлений про день розгляду  справи  в суді,  двічі викликався повісткою під розпис, а саме на  25 листопада 2009 року та 01 грудня 2009 року, але в судове засідання не з'явився без поважної причини, не повідомив про причини свої неявки, позову не оспорив. Тому, суд вважає, що відповідач навмисно ухиляється від розгляду справи в суді та вирішив провести заочний  розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

    Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він був присутнім коли ОСОБА_2 позичив  в ОСОБА_1 для власних потреб грошові кошти в сумі 3500 доларів США, які зобов’язався повернути 28.07.2009 року, про що писав власноручно розписку.

              Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

    Так, 25 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3500 доларів США, які відповідач зобов’язався повернути до 28 липня 2009 року, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2, написаною ним власноручно та показами свідка ОСОБА_3

    Розписка є підтвердження укладення договору позики та його умов, як того вимагає ч. 2 ст. 1047 ЦК України.    

    Відповідно до вимог ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму  грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    В порушення вимог ст. 1049 ЦК України, яка передбачає що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором, відповідач ОСОБА_2 добровільно відмовляється повернути суму позики.  

    Вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода  може полягати, зокрема: у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих   зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Позивач ОСОБА_1 не обґрунтував та не довів в чому саме полягала завдана йому відповідачем моральна шкода.

         У відповідності до ст.ст. 79,88 ЦПК України підлягають  до стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 280,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 гривень.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 79, 88, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст.509, 526, 1046, 1049 ЦК України ,-

В И Р I Ш И В :                            

        Позов задовольнити повністю.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  28500 гривень  основного боргу, 280 грн. понесених судових витрат та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення,  загалом  28900,00 гривень.

    Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

        Суддя: