Справа № 640/11835/17

                                                         н/п  1-кп/640/760/17

                                         УХВАЛА                                    

           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

"20" вересня 2017 р.  Київський районний суд м. Харкова  у складі:

    головуючої  судді              Шмадченко С.І.,

    за участю  секретаря          Черниш О.М.,

    прокурора                           Лемішко М.В.,

   обвинуваченого                  ОСОБА_1,

    адвоката                              ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_1,-

                                                                       В С Т А Н О В И В:

        В ході  розгляду  кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України прокурор заявила клопотання, яким просила продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу  у вигляді тримання під вартою. Прокурор посилалася на те, що у обвинуваченого на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу, а саме: переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

        Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, посилалися на те, що ризики на які посилається прокурор не доведені, просили змінити обраний запобіжний захід на іншу більш м’яку.

        Заслухавши  думку  учасників   кримінального  провадження,  суд  вважає  за  необхідне продовжити  ОСОБА_1 строк тримання  під вартою на 60 діб.

        Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

    При  вирішенні   питання   доцільності  продовження  міри запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому та імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів до обвинуваченого не можливо.

      Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

        Керуючись ст.ст.  177, 178,  КПК України, суд,-

                                                                         У Х В А Л И В :

      Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, міру запобіжного заходу тримання під вартою до 18 листопада 2017 року.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя