Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/365/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О. В.

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Широкоряда Р.В.,

суддів Іванова Д.Л., Кабанової В.В.,

секретар Кримська Ю.О.,

за участю прокурора Марикуца С.М.,

переглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницького, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, із неповною середньою освітою, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово судимого, востаннє:

-13.02.2018 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці,

відмовлено у застосуванні Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII.

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення на підставі вказаного Закону від відбування покарання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання засудженому, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що засуджений ОСОБА_3 востаннє тричі судимий, два останніх рази із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, злочини вчинені ОСОБА_3, за які його засуджено, - тяжкі, станом на час розгляду клопотання, засуджений не відбув половини від призначеного покарання.

У апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить задовольнити його апеляційну скаргу, в мотивувальній частині якої посилається на те, що за ч. 3 ст. 185 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці (що є меншим п'яти років), а тому вказаний злочин є злочином середньої тяжкості, а не тяжким, крім того, просить зарахувати строк попереднього ув'язнення за ч. 5 ст. 72 КК України.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, у дебатах думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII, - звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Як встановлено, ОСОБА_3 засуджений:

вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки;

вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 травня 2017 року, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці;

вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці.

Наразі судимості не зняті та непогашені.

Вчинені злочини є тяжкими, оскільки згідно із положеннями ч. 3, ч. 4 ст. 12 КК України: злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років; тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Як встановлено матеріалами клопотання, засуджений ОСОБА_3 не відбув половини призначеного строку основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці.

Тож, висновки суду першої інстанції про неможливість застосування стосовно засудженого ОСОБА_3 положень Закону України «Про амністію в 2016 році», - є правильними.

Щодо посилань засудженого на необхідність зарахування в строк призначеного покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, - зауважується наступне.

Суд апеляційної інстанції не вправі розглядати дане клопотання засудженого, оскільки в такому випадку буде порушено правила інстанційності. Із таким клопотанням засуджений має звертатися до місцевого суду в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України.

Відтак, вимоги апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII, - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Широкоряд Р.В. Іванов Д.Л. Кабанова В.В.