справа № 2-1117\09 р.

РІШЕННЯ

іменем України

         09 листопада  2009 року

                            Барський районний суд

                            Вінницької області

                                                            в складі:        головуючого  судді  Хитрука В.М.

                                                                                  при секретарі Чепельській Ю.В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Барського району  Вінницької  області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

              В заяві до суду позивачка ОСОБА_1 вказала, що 25.03.1974 року померла ОСОБА_2, останнім місце проживання та місцем смерті якого було с. Шевченкове Барського району Вінницької області.  На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з подвірними спорудами по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району. Позивачка являється спадкоємцем майна померлої за заповітом, прийняла спадщину, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки вказаний житловий будинок та господарські споруди побудовані померлою без відповідного на те дозволу. Тому,  ОСОБА_1 просила суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно.

              В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 повністю підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

              Представник відповідача по справі Копайгородської селищної ради Барського району  Вінницької  області ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково, пояснивши суду, що селищна рада не заперечує проти узаконення та визнання права власності за позивачкою ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, яке знаходиться по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району, окрім колодязя, який є громадським.  

    Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що спірна криниця будувалася в 1928 році подружжям ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_9 на власній земельній ділянці по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району. На той час ОСОБА_9 був заможним, тому вирішив побудувати криницю за власні кошти. Деякі сусіди допомагали в будівництві за власним  бажанням, подавали каміння та варили їсти. Тому криниця не може бути громадською, оскільки громада її не будувала.  

              Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

    Так, ОСОБА_2 померла 25.03.1974 року, що підтверджується свідоцтвом про її смерть. Місцем відкриття спадщини є с. с. Шевченкове Барського району.  На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з подвірними спорудами та будівлями по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району.

    Згідно довідки-характеристики Барського державного БТІ № 400 від 28.05.2009 р. по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району самочинно побудовано житловий будинок, хлів, літню кухню, тамбур, погріб, паркан, ворота, хвіртку, колодязь.  

    Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно  може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельно ділянки  у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Земельна ділянка, на якій розташовані самочинно побудовані будівлі та споруди, передана у приватну власність ОСОБА_1 рішенням 15 сесії 21 скликання Копайгородської селищної ради Барського району. Відділом містобудування, архітектури та житлово–комунального господарства надано довідку № 393 від 27.05.2009 р. про те, що самочинно збудовані померлим вказані споруди можуть бути узаконені, права інших осіб та суспільні інтереси при їх спорудженні не порушені, дотримано будівельних, санітарних, пожежних норм, стандартів, правил та  межових знаків відповідно ДБН 360-02. За таких обставин, суд вважає можливим узаконити вказане самочинно збудоване нерухоме майно.

      Згідно заповіту від 26.03.1960 року, посвідченого секретарем виконкому Копайгородської селищної ради Барського району  за реєстром № 25,  ОСОБА_2 заповів все своє майно позивачці.  

    Відповідно до вимог ст. 534 ЦК України ( в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе  своє  майно або частину його  (не  виключаючи  предметів  звичайної  домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що  входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим  громадським організаціям.

    Позивачка прийняла спадщину шляхом фактичного  вступу  в  управління  та володіння спадковим майном, як того вимагає ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), що підтверджується довідкою виконкому Копайгородської селищної ради Барського району № 408 від 25.05.2009 року. Інших спадкоємців за законом та заповітним розпорядженням немає.  

    Судом встановлено, що колодязь (літера «5»), який відповідно до довідки-характеристики Барського державного БТІ № 400 від 28.05.2009 р. розташований по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району, був побудований в 1928 році подружжям ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_9 на власній земельній ділянці, що підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З показів представника Копайгородської селищної ради Барського району  Вінницької  області ОСОБА_4 спірний колодязь на балансі селищної ради не перебуває, будь яких документів на нього немає. За таких обставин суд вважає, що колодязь входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_2.

    Позивачка, відповідно до ст. 534 ЦК України (в редакції 1963 року),  є спадкоємцем за заповітом та  має право на успадкування всього майна ОСОБА_2.

              Суд, керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 130,174, 212, 213 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст. 549, 534 ЦК України ( в редакції 1963 року), -

В И Р I Ш И В :

              Позов задовольнити повністю.

    Узаконити самочинне будівництво житлового будинку (літера «А»), хліва (літера «Б»), літньої кухні (літера «В»), тамбура (літера «в»), погріб (літера «Г»), паркана (літера «1»), паркана (літера «2»), воріт (літера «3»), хвіртки (літера «4») та колодязя (літера «5»), які розташовані по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району Вінницької області.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: житловий будинок (літера «А»), хлів (літера «Б»), літню кухню (літера «В»), тамбур (літера «в»), погріб (літера «Г»), паркан (літера «1»), паркан (літера «2»), ворота (літера «3»), хвіртку (літера «4») та колодязь (літера «5»), яке розташоване по вул.. Зарічній, 16, в с. Шевченкове Барського району Вінницької області, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, яка померла 25.03.1974 року.

         Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення.

             Суддя: