КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9625/16 Головуючий у 1 інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Земляної Г.В. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", треті особи - Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", треті особи - Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без розгляду. Відмовлено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у поверненні суми сплаченого судового збору.

Клопотання Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" судові витрати по оплаті проведеної судово-бухгалтерської експертизи у розмірі 26480,00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).

19 лютого 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 826/9625/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року заяву Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про виправлення описки у виконавчому листі задоволено. Виправлено описку, допущену у виконавчому листі від 14.02.2018 року в адміністративній справі № 826/9625/16, замість: "Боржник: Державний бюджет України" слід читати "Боржник: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві".

Не погодившись з ухвалою суду, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки у виконавчому листі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що внаслідок виправлення описки, виконавчий лист не відповідає судовому рішенню, на виконання якого він виданий. На думку заявника, виправлення описки по своїй суті є заміною боржника, а Головне управління Казначейства не є правонаступником боржника, зазначеного в ухвалі суду, на виконання якої був виданий виконавчий лист.

09 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що в даному випадку обов'язок виконання ухвали від 31 січня 2018 року в частині стягнення на користь Центрального Центру ДЗК грошових коштів із Держаного бюджету України покладено на органи казначейства, а тому суд першої інстанції правомірно визначив Головне управління боржником (особою, яка зобов'язана виконати рішення суду) за вимогою Центру ДЗК про компенсацію (стягнення) понесених судових витрат.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, виправляючи описку у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що при оформленні виконавчого документу допущено помилку, що підлягає виправленню.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без розгляду. Відмовлено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у поверненні суми сплаченого судового збору.

Клопотання Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" судові витрати по оплаті проведеної судово-бухгалтерської експертизи у розмірі 26 480,00 грн.

19 лютого 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва видно виконавчий лист № 826/9625/16.

Зі змісту виконавчого листа від 14 лютого 2018 року у справі № 826/9625/16 вбачається, що боржником є: Державний бюджет України.

Пізніше, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року виправлено описку, допущену у виконавчому листі від 14.02.2018 року в адміністративній справі № 826/9625/16, а саме: замість: "Боржник: Державний бюджет України" слід читати "Боржник: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві".

Разом з тим, іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року відмовлено Державному підприємству "Центр Державного земельного кадастру" у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 31січня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

В той же час, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

На порушення вказаних норм Закону, внесені виправлення у виконавчий лист № 826/9625/16 виданий 14 лютого 2018 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року не відповідають резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року.

Як зазначалося, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що виконавчий лист не відповідає судовому рішенню, на виконання якого він виданий, що є порушенням вимог до виконавчого документа, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та унеможливлює примусове виконання судового рішення.

Вказані доводи апелянта знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про наявність помилок у виконавчому документі, що підлягають виправленню, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню.

Підставами для втручання в судові рішення є неправильне розуміння і порушення норм процесуального права, які є достатніми для того, щоб скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити Державному підприємству "Центр державного земельного кадастру" у задоволенні заяви про виправлення описки у виконавчому листі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Земляна Г.В.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2018 року