АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Херсон

Справа № 654/536/18

Провадження №22-ц/791/847/18

Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоІгнатенко П.Я.,

суддів:Воронцової Л.П.,

Полікарпової О.М.,

за участю секретаряПрушинської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Ширінської О.Х. від 03 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - банк або ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.07.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість за кредитом - 289 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 17 949 грн. 15 коп.; заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3800 грн.; штраф: 500 грн. - фіксована складова; 1101 грн. 91 коп. - процентна складова.

На підставі викладеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_5 загальний розмір заборгованості у сумі 23 640 грн. 06 коп. та понесені судові витрати.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У ході апеляційного розгляду ОСОБА_5 частково визнав позовні вимоги і вимоги апеляційної скарги, та пояснив, що дійсно не виконував умови договору. Вважає суму нарахувань завищеною.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений з моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'являти вимогу про виконання зобов'язання.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку дійшов висновку про те, що моментом виникнення простроченої дебіторської заборгованості є 30.09.2014 року. Таким чином, перебіг строку позовної давності до кредитних вимог позивача почався 01.10.2014 року та відповідачем за весь час дії договору не здійснювалось платежів на погашення кредиту, а тому строк позовної давності сплив 02.10.2017 року. Отже, оскільки позивач звернувся до суду із зазначеним позовом лише 22.02.2018 року, без заяви про поновлення пропущеного строку, то клопотання відповідача про застосування наслідків такого пропуску до позовних вимог банку підлягає задоволенню.

З таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг 31.07.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості (а.с.5).

На виконання умов договору позичальнику видано картку НОМЕР_1 з терміном дії до квітня 2018 року, що не заперечується відповідачем ОСОБА_5 та підтверджується довідкою, наданою банком у ході апеляційного розгляду (а.с. 57).

Відповідно до Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (далі - Тарифи): 1) базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) за тратами здійсненими з 01.09.2014 року - 2,9%, за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6%; 2) обов'язковий щомісячний платіж з 01.04.2014 року - 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); 3) штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.6).

Таким чином, у Тарифах закріплено, що пільговий період за даним кредитним договором діє до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості).

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, яким, дійсно, є вересень 2014 року.

Згідно Тарифів обов'язковий щомісячний платіж становить 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості), який повинен бути сплачений до 25 числа місяця, що не тягне обов'язку з першим же платежем повернути кредит у повному обсязі.

Відповідно до п.2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості. Тому, оскільки така заборгованість виникла з 30.09.2014 року, то кінцевим строком повернення кредиту в повному обсязі є 29.04.2015 року.

З позовом до суду банк звернувся 22.02.2018 року в межах трирічного строку, отже висновки суду першої інстанції про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі не ґрунтуються на вимогах закону та є помилковими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо незаконності рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Однак, розрахунок заборгованості за договором б/н від 31.07.2014 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, здійснений банком з нарахуванням відсотків у підвищеному розмірі та колегія суддів не бере його до уваги, оскільки така умова між сторонами не була досягнута, а також нарахування відсотків на відсотки та інші нараховані платежі (комісії) не ґрунтуються на нормах закону та погоджених сторонами умовах (а.с.4-5).

Нарахована позивачем комісія у розмірі 3800 грн. не передбачена ні Тарифами обслуговування кредитних карток, ні Умовами та правилами надання банківських послуг, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Проценти за користування кредитом підлягають стягненню за три роки до звернення з позовом до суду, тобто за період з 22 лютого 2015 року в межах заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції щодо розрахунку заборгованості керується Умовами та правилами надання банківських послуг від 06.03.2010 року та Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

У зв'язку з викладеним, за договором б/н від 31.07.2014 року виникла заборгованість станом на 31.12.2017 року загальною сумою 1 167 грн. 17 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом в сумі 289,00 грн.;

- відсотків в межах трирічного строку перед зверненням кредитора до суду із позовом за період з 22.02.2015 року по 31.03.2015 року, виходячи з відсоткової ставки 2,9% на місяць на залишок заборгованості, в сумі 8 грн. 67 коп.; відсотків за період з 01.04.2015 року по 31.12.2017 року, виходячи з відсоткової ставки 3,6% на місяць на залишок заборгованості, в сумі 351 грн. 50 коп., а всього - 360 грн. 17 коп.;

-штраф 500 грн. + відсоткова складова 5% - 18 грн., всього в сумі 518 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового судового рішення про стягнення на користь позивача кредитної заборгованості у розмірі 1167,17 грн.В іншій частині позову слід відмовити.

У зв'язку з частковим задоволення позовних вимог, судовий збір в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 217,61 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року скасувати, постановити нове судове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1167,17 грн. (тисяча сто шістдесят сім гривень сімнадцять копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 217,61 грн. (двісті сімнадцять гривень шістдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 16 липня 2018 року.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова