ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року справа № 805/1328/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (повне судове рішення складено 25 квітня 2018 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/1328/18-а (головуючий в І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа - Слов'янський міськрайонний суд Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА в Донецькій області), третя особа - Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, в якому просив: визнати протиправною відмову у проведенні коригування та виплати середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у зв'язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду; зобов'язати провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати у зв'язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду; визначити строк для подання звіту про виконання судового рішення (а.с. 3-7).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, не здійснюючи перерахунок належного позивачу середнього заробітку за період з 01.05.2016 по 31.12.2016, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, яке регулює спірні взаємовідносини. Крім того, посилання відповідача на положення ст. 3 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) щодо того, що бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, є безпідставними. Вказує на те, що абз. 2 ч. 4 ст. 48 БК України закріплено, що вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №805/1328/18-а позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною відмову ТУ ДСА в Донецькій області у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв'язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду; зобов'язано ТУ ДСА в Донецькій області провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв'язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 52-55).

Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 58-60).

В обґрунтування доводів посилався на те що, при проведенні перерахунку та виплати позивачеві середнього заробітку за 2017 рік діяв відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 з 20.07.2009 працює в Слов'янському міськрайонному суді Донецької області, з 23.03.2011 працює на посаді помічника судді (а.с. 37-39).

28.07.2015 позивача мобілізовано до лав Збройних Сил України для проходження військової служби та в періоди з 28.07.2015 по 23.05.2016, з 07.06.2016 по 01.10.2016, з 19.10.2016 по 23.08.2017 та з 23.09.2017 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с.11, 12).

12.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок належної йому середньої заробітної плати з 01.05.2016, відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 (далі - Порядок № 100), з урахуванням встановлених Кабінетом Міністрів України розмірів посадових окладів помічника судді місцевого суду, виплатити на його користь недоплачену, внаслідок не проведення вищезазначеного перерахунку, суму середнього заробітку з 01.05.2016 (а.с. 14).

Листом від 13.06.2017 № 05-677/17 ТУ ДСА України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою вирішення порушеного ним питання, територіальним управлінням був направлений запит до Міністерства соціальної політики України, врегулювання питання проведення перерахунку середнього заробітку буде вирішено після отримання відповідних роз'яснень від Міністерства соціальної політики України (а.с. 15).

30.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою, в якій просив повідомити про результати розгляду його заяви від 12.05.2017 (а.с. 18).

Листом від 01.11.2017 № 04-45-1594-17 відповідач повідомив ОСОБА_1, що керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на відповідний період, будь-які виплати можливі лише в межах розподілу видатків, передбачених кошторисом відповідного суду згідно Закону України про державний бюджет на рік, тобто витрати попередніх років не передбачено оплачувати за рахунок видатків поточного року. Крім того, перерахунок середнього заробітку відповідно до бюджетного законодавства має здійснюватися виключно за теперішній бюджетний період, тобто з 01 січня 2017 (а.с. 19).

Спірним у справі є протиправність відмови відповідача у проведенні коригування та виплаті позивачу середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та зобов'язання провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно ст. 92 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Законом України «Про Вищу раду правосуддя» внесені зміни до статті 92 Закону №889-VIII та зазначено, що особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Тобто, позивач у справі є посадовою особою апарату місцевого загального суду, правовий статус і умови діяльності якого визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, Законом №889-VIII.

Згідно Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, затвердженим головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується.

Основним завданням територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Донецької області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Донецької області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів місцевого самоврядування.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області.

Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого покладені функції розпорядника коштів Державного бюджету України та фінансового забезпечення діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області.

Пунктом 12 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, до якої відноситься служба в органах внутрішніх справ.

Згідно ч. 1 ст. 148 Закону № 1402-VIII, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому БК України.

Згідно ч. 1 ст. 3 БК України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 48 БК України вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Відповідно до пп. «ї» п. 1 Порядку № 100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов'язків.

Згідно п. 10 зазначеного Порядку, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Відповідно до пп. 2 п. 10 Порядку №100, виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідне коригування заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 позивачу, як працівнику, залученому до виконання військового обов'язку, здійснене не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність фінансування з Державного бюджету України на проведення коригування заробітної плати позивачу не може бути підставою для відмови в коригуванні та доплаті останньої, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності відмови у здійсненні коригування заробітної плати позивача за період з 01.05.2016 по 31.12.2016.

Враховуючи викладене та те, що нормами чинного законодавства на відповідача покладений обов'язок здійснити коригування заробітної плати позивача за період з 01.05.2016 по 31.12.2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та зобов'язання провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України судом апеляційної інстанції переглянуто справу за наявними у ній доказами та перевірено законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, в частині незадоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Отже, спір за суттю місцевим судом вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 805/1328/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 17 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.В. Сіваченко

Судді А.А. Блохін

О.О. Шишов