Справа № 408/6155/17-ц

Провадження № 22ц/782/495/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Коротенка Є.В., Яреська А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганскої області

питання про зупинення апеляційного провадження у справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року

за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, вихідної допомоги у зв'язку із порушенням законодавства про працю, компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, вихідної допомоги у зв'язку із порушенням законодавства про працю, компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку.

Позовна заява мотивована тим, що позивач перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ». 20 березня 2017 року він звільнений з роботи за власним бажанням, однак всупереч вимог 116 КЗпП України відповідач не провів з ним повного розрахунку як в день звільнення, так і по теперішній час.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що з 13 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ», майно якого розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, унеможливлена неправомірними діями третіх осіб. У зв'язку з цим за відсутності своєї вини ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» втратило контроль і доступ до своїх виробничих та адміністративних будівель, інформаційних ресурсів, документів на паперових носіях, у тому числі до трудових книжок, первинних фінансових, кадрових документів, з незалежних від нього причин - форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що унеможливило виконання роботодавцем обов'язків, передбачених ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України перед позивачем.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» про стягнення заробітної плати відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» перед позивачем по заробітній платі за березень 2017 року та недоведеність матеріалами справи вини ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені ст. 116 КЗпП України строки.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Біловодського районного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неогрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного дослідження чи оцінки доказів та неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 07 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 19 червня 2018 року справа призначена до розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Встановлено, що під час розгляду справи у подібних правовідносинах ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 травня 2018 року справу № 582/1001/15-ц за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи дану ухвалу Касаційний цивільний суд Верховного Суду зазначив, що існує необхідність відступу від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 826/584/16, оскільки враховуючи численні випадки припинення діяльності підприємств (в тому числі державних установ) на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), правове врегулювання характеру трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства, містить виключну правову проблему та необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики як в порядку цивільного, так і адміністративного судочинства.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, вихідної допомоги у зв'язку із порушенням законодавства про працю, компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку.

Частиною 2 ст. 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі (№ 408/6155/17-ц) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 582/1001/15-ц.

Керуючись п. 10 ч. 1ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. 260 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Зупинити апеляційне провадження у справі№ 408/6155/17-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 20 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, вихідної допомоги у зв'язку із порушенням законодавства про працю, компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №582/1001/15-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.А. Коновалова

Cудді Є.В. Коротенко

А.В. Яресько