АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2744/18 Справа № 2-2413/10 Головуючий у 1 й інстанції - Головін В.О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року у справі за позовом Селянського фермерського господарства «Ставки» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а:

18 березня 2010 року СФГ «Ставки» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, в якому просило визнати укладені 10 лютого 2010 року та 26 березня 2010 року угоди купівлі-продажу нерухомого майна бувшого КСП «Шевченко»: цілої частини корпусу МТФ №3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинку для доярок, кормоцеху, автомобільних гаражів в кількості п'яти боксів, дороги з твердим покриттям від МТФ №3 до млину - розташованих у селі Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області по вулиці Коропова 1 - дійсними. Визнати за СФГ «Ставки» право власності на цілу частину корпусу МТФ №3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів, дорогу з твердим покриттям від МТФ №3 до млину, які розташовані у селі Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області по вулиці Коропова 1, яки раніше належали КСП «Шевченко» Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.3-5).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року вищезазначені позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладені між СФГ «Ставки» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 10 лютого 2010 року та 26 березня 2010 року угоди купівлі-продажу нерухомого майна бувшого КСГІ «Шевченко»: цілої частини корпусу МТФ №3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинку для доярок, кормоцеху, автомобільних гаражів в кількості п'яти боксів, дороги з твердим покриттям від МТФ №3 до млину - розташованих у селі Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області по вулиці Коропова 1 - дійсними. Визнано за СФГ «Ставки» право власності на цілу частину корпусу МТФ №3 із асфальтовим майданчиком та дорогою із плитним та бетонним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів, дорогу з твердим покриттям від МТФ №3 до млину, які розташовані у селі Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області по вулиці Коропова 1, які раніше належали КСП «Шевченко» Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.54).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4, особа, яка не брала участі у справі, в порядку ч. 1 ст. 352 ЦПК України, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити СФГ «Ставки» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.108-112).

В порядку ст. 360 ЦПК України СФГ «Ставки» подало відзив на апеляційну скаргу, де просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін (а.с.156-158).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, як власники майнових паїв бувшого КСП "Шевченко" Павлоградського району, в рахунок своїх майнових паїв отримали 1/2 частину корпусу МТФ №3 (корівника), розташованого у АДРЕСА_1. Дане майно виділено в натурі від іншої 1/2 частини корівника та йому присвоєна окрема адреса. У подальшому відповідачі передали вищеназване майно позивачу у користування, де воно й знаходиться до даного часу. Відповідно до рішення загальних зборів відповідачів №1 від 26 грудня 2009 року вони вирішили продати позивачу належну їм 1/2 частину корпусу корівника за 12500 грн., що підтверджується копією протоколу №1 від 26 грудня 2009 року. У зв'язку із таким рішенням відповідачів сторони 10 лютого 2010 року уклали між собою договір купівлі-продажу всього вищеназваного майна. При цьому даний договір було укладено саме на підставі рішення загальних зборів співвласників майна від 26 грудня 2009 року. При цьому суму за придбане майно позивач сплатив відповідачам в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленою відомістю від 10 лютого 2010 року, підписаною всіма продавцями майна, а також розрахунком по продажу майнового паю. Кожен відповідач написав заяву про отримання від позивача грошей за проданий майновий пай, які були посвідченні у Кочерезьській сільській Раді Павлоградського району. Після сплати відповідачам оговорених коштів позивач прийняв від них куплене майно, про що 10 лютого 2010 року уклали акт прийому-передачі. 26 березня 2010 року іншу 1/2 частину спірного нерухомого майна (корпусу МТФ №3), асфальтовий майданчик із дорогою із плитним перекриттям, будинок для доярок, кормоцех, автомобільні гаражі в кількості п'яти боксів та автодорогу від МТФ №3 до млина позивач придбав у його власника ОСОБА_15, про що свідчить належним чином його засвідчена Кочерезьською сільською Радою розписка, сплатили ОСОБА_15 за купівлю означеного майна 80000 грн., про що свідчить його власноручна розписка від 26 березня 2010 року. Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу сторони не дотрималися передбаченої законом обов'язкової нотаріальної форми укладення договорів відчуження нерухомого майна. Відповідно до ч. 2 ст.220 ЦК України суд визнав такі угоди дійсними.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст. 656 ЦК України особливості купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначені вимоги закону застосував неправильно, тому, що не враховував, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню й державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виходячи зі змісту ст. 218, 220 ЦК України, недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину робить такий правочин нікчемним, якщо він відповідно до чинного законодавства підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

При розгляді справи судом наведені вище норми закону не враховані, обставин, які свідчать про те, що відповідачі по справі ухилялися від нотаріального посвідчення договору, не встановлено.

В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно, які б підтверджували право власності відповідачів на це майно та їх право на відчуження цього майна.

Суд першої інстанції також не звернув увагу, що не всі співвласники брали участь у зборах при наданні згоди на відчуження майна. Таким чином, судом порушені права інших співвласників проданого майна.

З огляду на наведене, суд не мав законних підстав для визнання угод дійсними та визнання за позивачем права власності на нерухоме та рухоме майно.

Колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія НОМЕР_1 від 19 грудня 2017 року, виданого Вербською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області на ім'я апелянта ОСОБА_4, остання має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Шевченко», село Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 07 березня 2000 року із загальною вартістю майна пайового фонду підприємства на 07 березня 2000 року - 3432476 гривень. Частка ОСОБА_4 визначена у розмірі 6550, 00 грн., або 0,191 % (а.с. 133).

Відповідно до проколу № 1 від 26 грудня 2009 року співвласники майна дали згоду на продаж позивачеві спірного майна за обумовленою сторонами ціною -12500,00 грн., уповноваживши голову господарства ОСОБА_17 вчинити дії пов'язані з продажем майна. Дане рішення підписане співвласниками майна, які брали участь у зборах, серед цих осіб ОСОБА_4 не зазначено (а.с.9-10).

Згідно п. 1 договору купівлі-продажу майнового паю, вчиненому у простій письмовій формі, укладеного між відповідачами та позивачем, Продавці продають, а Покупець купує належні Продавцям майнові паї КСП «Шевченко» Дніпропетровської обл.. Павлоградського р-н., с. Кочережки номінальною вартістю 12500,00 грн. (а.с.7-8).

Згідно акту передачі-приймання від 10 лютого 2010 року майнових паїв громадян частка яких знаходиться в будівлі пів корпуса МТФ № 3, що розташована на території Кочережківської сільської ради вулиця Коропова, 1 (а.с.11).

З огляду на договір купівлі-продажу майна та акт передачі-приймання майна то з них не вбачається на підставі яких правовстановлюючих документів вказане майно належить на праві власності та конкретно кому.

Відповідно до вимог ст. 316-322 ЦК України, - лише власник має право відчужити належне йому майно на праві власності.

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне майно у відповідачів, позовні вимоги щодо визнання дійсними, укладені між позивачем та відповідачами, договору купівлі-продажу та визнання за позивачем права власності на придбане на підставі цього договору купівлі-продажу спірне майно, - колегія суддів вважає такими, які не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог СФГ «Ставки».

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року скасувати.

В задоволені позовних вимог Селянського фермерського господарства «Ставки» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Ставки» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 776,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді