Справа № 341/692/18

Провадження № 33/779/293/2018

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Гандзюк

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду від 16 травня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не працюючий, не одружений, громадянин України, -

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постановлено стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 352 грн. 40 коп.

За постановою суду, ОСОБА_2 30.04.2018 року о 23 год. 10 хв. в с. Залуква по вул.. Калуська Галицького району, керував транспортним засобом марки «Ford Galaxy», н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків, показники приладу показали 2.21 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На дану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду незаконною та постановлену з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що у вказаний день та час був зупинений працівниками поліції по невідомих йому причин та не розуміє чому йому було запропоновано проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Не заперечує, що перед тим як сів за кермо автомобіля випив 1 літр алкогольного пива зі своїм знайомим, але при таких обставинах прилад Драгер не міг показати 2.21 % проміле. На підставі цього вважає, що даний пристрій Драгер не відповідає технічним вимогам і відповідно протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено з значними порушеннями вимог законодавства.

Крім того, копію постанови з повним тексом йому не була вручена, а тому ним долучено витяг з реєстру судових рішень та пропущено строк на апеляційне оскарження, який просить поновити, постанову суду скасувати та провадження в справі закрити.

Заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду підлягає до задоволення, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є безпідставними.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №279625 від 01.05.2018 року складеного о 00 год. 05 хв., відповідно до якого ОСОБА_2 30.04.2018 року. о 23 год.10 хв. в с. Залуква по вул.. Калуська Галицького району, керував транспортним засобом марки «Ford Galaxy», н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків, показники приладу показали 2.21 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

З протоколом правопорушник був ознайомлений, він власноручно у графі пояснень по суті правопорушення написав, що згідний. У апелянта були вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Вина правопорушника доводиться і поясненнями самого правопорушника, які він дав в момент складання адмінпротоколу та в яких зазначено, що у вказаний день та час був зупинений працівниками поліції, перед початком керування транспортним засобом він спільно із знайомим випив 1 літр пива, тест на алкогольне сп'яніння проходив за допомогою приладу Алкотестера Драгер в присутності свідків-понятих, результат огляду показав 2.21 % проміле і в медичний заклад він відмовляється їхати. Дані пояснення ОСОБА_2 підписав та зазначив, що все в них написано вірно.

Окрім того, апелянт визнав свою вину в судовому засіданні суду першої інстанції та дав з цього приводу пояснення та щиро розкаявся у вчиненому.

Крім того, вина апелянта у вчиненні зазначеного адмінправопорушення доводиться поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутніми під час перевірки водія за допомогою приладу «Драгер для визначення стану алкогольного сп'яніння» та підтвердили результат тесту 2.21 % проміле.

З результатом тесту №699 від 30.04.2018 року правопорушник був ознайомлений та погодився з ним, підписавши його. Жодних зауважень щодо технічного приладу Драгер на момент проведення огляду ОСОБА_2 на визначення стану алкогольного сп'яніння у нього не було.

Повторне неприбуття апелянта в судове засідання апеляційного суду та направлення ним заяв про відкладення розгляду справи розцінюється судом як спроба уникнути відповідальність, оскільки доказів, які б могли спростувати його причетність до вказаного правопорушення, суду апелянтом не надано.

Таким чином, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Доводи апелянта стосовно того, що в його діях відсутній склад вказаного правопорушення, спростовуються сукупністю наведених вище доказів та сприймаються апеляційним судом як спробу уникнення виконання накладеного на нього адміністративного стягнення.

Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду 1 інстанції про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні вказаного правопорушення, є обґрунтованими, а тому підстав для скасування постанови не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення, постанову Галицького районного суду від 16 травня 2018 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП України - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк