Єдиний унікальний номер 219/9480/15-к

Номер провадження 11-кп/775/387/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року  колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

судді-доповідача:               ОСОБА_1                           

суддів:                                                Смірнової В.В., Залізняк Р.М.,

за участю

секретаря:                                          Ільяшенка С.О.,              

прокурора:               Фролова Ф.В.,

потерпілого:                                               ОСОБА_2,

захисника:                                                  ОСОБА_3,

обвинуваченого:                                        ОСОБА_4,

розглянув у місті Бахмуті Донецької області у відкритому судовому засіданні  у приміщені апеляційного суду Донецької області  апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР № 12015050150002107 від 10.07.2015  року за обвинуваченням ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 01 червня 2017 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює слюсарем ЗАТ «Бахмутський аграрний союз», одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

визнано винним  за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі, вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Згідно вироку суду першої інстанції, 10 липня 2015 року приблизно о 1.50 годині, більш точний час не встановлений, ОСОБА_4, знаходячись біля другого під'їзду будинку № 5 по вул. Леніна у м. Соледар Донецької області, побачив раніше не знайому йому ОСОБА_5, яка мешкає у кв. № 7 вказаного будинку, після чого без будь-якої причини, із хуліганських спонукань, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою заподіяння смерті іншій людині, скоїв її умисне вбивство.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та кримінальне провадження закрити у зв’язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд безпідставно  послався на показання свідків, оскільки вони не були прямими очевидцями події та прямо не вказали на причетність ОСОБА_4 до вчинення вбивства. Крім того, жодна експертиза, яка проведена по кримінальному провадження не має конкретного висновку  щодо вини ОСОБА_4 у скоєні вбивства ОСОБА_5, навпаки проведені експертизи підтверджують невинуватість обвинуваченого. На поверхнях ножів вилучених у ОСОБА_4 та на одежі вбитої та змивах її рук слідів крові від ОСОБА_4 не виявлено. Кров в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_5 не могла походити від ОСОБА_4, а клітини середніх шарів епідермісу  в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_4 не могли походити від ОСОБА_5

Крім того, правдивість показань ОСОБА_4 підтверджені висновком  судово-психологічної експертизи.

Також захисник звертає увагу, що знаряддя злочину не знайдено, будь яких інших доказів на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 в матеріалах кримінального провадження не міститься. 

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати кримінальне провадження щодо нього закрити. На обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно протоколу він був затриманий 10.07.2015 року о 04-30 годині, проте насправді його співробітники поліції затримали зі станції швидкої допомоги 10.07.2015 року о 03-30 годині та вивезли в невідомому напрямку,  у відділ поліції привезли у вечорі. Проведення перевірки щодо  застосування до нього недозволених методів ведення слідства проведено,  проте, слідчим закрито кримінальне провадження з цього приводу. Зазначає, що йому безпідставно на стадії досудового розслідування було відмовлено у проведенні слідчого експерименту. На досудовому слідстві не проводилось слідчої дії, впізнання за голосом, оскільки свідок в момент вбивства чула чоловічий голос.

Зазначає, що жодний із допитаних свідків не був очевидцем скоєння злочину. Жодна експертиза не підтверджує його вини, оскільки слідів його крові на місті злочину, на одежі потерпілої та під нігтями потерпілої не виявлено, крім того не знайдено знаряддя злочину.

Відсутність вини також підтверджує судово-психологічна експертиза із застосуванням комп’ютерного поліграфу.

Вважає, що досудове розслідування та судове слідство проведено однобічно.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор вважає доводи обвинуваченого та захисника необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами та матеріалами кримінального провадження в цілому, тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню.  

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження  в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до частини другої цієї статті вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Ст. 94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції дотримано.

Так, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та пред’явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, суд першої інстанції, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, виклавши їх у вироку.

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів із зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відкидає інші.

Не зважаючи на зайняту позицію обвинуваченого ОСОБА_4, його вина  підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме, показаннями самого обвинуваченого, який не заперечував, що дійсно з 09 на 10 липня 2015 року вночі перебував біля магазину «Аркадія» м. Соледар, також зазначив, що потерпілу ОСОБА_5 не знав, не товаришував за нею, можливо колись бачився, проте  заперечував, що вбивав останню.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що вбита ОСОБА_5 є його матір’ю та 10.07.2015 року він дізнався, що її зарізали біля під’їзду. 

Свідок  ОСОБА_6 показала, що 09.07.2015 року вночі вона з ОСОБА_4 поверталась з роботи, в магазині «Аркадія» вони купили пиво та слабоалкогольний напій,  поспілкувались, та ОСОБА_4 в 1:11  години пішов  в бік свого будинку.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 09.07.2015 року біля 01-30 годині, він почув що надворі кричить його мати, вибіг та побачив, що остання лежить біля під’їзду, на неї чисельні поранення та все було в крові, ймовірно вона чинила опір, з її особистих речей нічого викрадено не було.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 10.07.2015 року її чоловік ОСОБА_4 прийшов з роботи в 1-50 годині та не дзвонив їй, хоча зазвичай, вони зідзвонюються, коли він йде додому та приходить він приблизно о 01-00 годині. В той день її чоловік прийшов з пораненою рукою, вона визвала швидку допомогу, хоча ОСОБА_4 заперечував щодо цього. Крім того на його штанах та футболці вона бачила сліди крові та ці речі в подальшому були вилучені працівниками поліції. Вона їх не прала.  Зазначила, що її чоловік є лівшею.

Свідок ОСОБА_9 показала, що в ніч з 09 на 10 липня 2015 року, вона прокинулась від крику та чула чоловічий голос, коли вибігла на двір побачила закривавлену ОСОБА_5, більше нікого не бачила. Зазначила, що потерпіла не мала ні з ким конфліктів та їй ніхто не погрожував.

Свідок ОСОБА_10 показала, що працює в магазині «Аркадія» та 10 липня 2015 року о 00-00 годині ОСОБА_4 купив пиво та слабоалкогольний напій, через годину – півтори після цього вона побачила через віконце магазину, що повз неї пройшла ОСОБА_5, а через 10 секунд пройшов ОСОБА_4, який йшов не в сторону свого будинку, а за ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 10 липня 2015 року приблизно о 02-00 годині він знаходився біля магазина «Аркадія» та бачив, що повз нього пройшла ОСОБА_5, через декілька секунд за нею пройшов чоловік, та згодом він почув крики.

Зазначені показання свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджуються відеозаписом з камери спостереження магазину «Аркадія», який  переглянутий в судовому засіданні в суді першої інстанції, та підтверджують факт стеження ОСОБА_4 за ОСОБА_5 незадовго до вбивства.

Свідок ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_4 з квітня по червень 2015 року слідкував за нею, відвідував її сторінку у соціальній мережі та переслідував на вулиці.

Свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_14 її подруга, останній раз вони бачилась з 09.07.2015 року, та зазначила що в неї ні з ким конфліктів не було та ніхто не погрожував.  

Показання обвинуваченого в деякій частині, а також показання потерпілого та свідків узгоджуються між собою, не є суперечливими та стикуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, які були досліджені судом першої інстанції та свідчать, що ОСОБА_4 у зазначений вище час, переслідував ОСОБА_15 та умисно заподіяв їй смерть з хуліганських мотивів.

Такі висновки на думку колегії суддів підтверджуються і іншими доказами.

Так, висновком судово-медичної експертизи № 1110 від 17.07.2015 року щодо дослідження крові ОСОБА_4; висновком  судово-медичної експертизи № 1111 від 23.07.2015 року, щодо дослідження крові ОСОБА_5

Відповідно до протоколу огляду місця події (трупу) від 10.07.2015 року з фототаблицею до нього, виявлено труп ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями, в ході огляду вилучена рідина бурого кольору на марлевому тампоні, мобільний телефон «Sony Ericsson», дві запальнички червоного та чорного кольору, пачка з-під цигарок «Гламур», чотири ключі від замків, жіноча сумка, а з зовнішньої поверхні вхідної двері здійснений зішкріб бурого кольору.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.07.2015 року з фототаблицею до нього, оглянута квартира АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_8 та вилучені: рюкзак з плямами бурого кольору, 2 мобільні телефони «Nokia», мобільний телефон «НТС», записні книжки в кількості 5 штук, ножі в кількості 5 штук, футболка бежевого кольору з зображенням тигра, на передній поверхні якої, на лівому та правому рукавах виявлені сліди рідини бурого кольору у вигляді крапель, а зі сходинки № 5 сходового майданчика між 2 та 3 поверхами знизу вгору здійснений зішкріб рідини бурого кольору.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.09.2015 року, за участю свідка ОСОБА_6, а також відеозаписом на компакт - диску вказаного слідчого експерименту, що був досліджений та переглянутий в ході судового розгляду в суді першої інстанції, свідок ОСОБА_6 розповіла обставини подій 09.07.2015 року, зазначила, що  приблизно о 23.45 годині вона разом з ОСОБА_4 вийшли з роботи, у парку розпивали напої, в 1-15 годні розійшлись, вона пішла до себе додому, а ОСОБА_4 зайшов за її будинок і направився у сторону вул. Карпінського в м. Соледар. Також свідок продемонструвала яким саме маршрутом вони рухалися.

Згідно з картою виїзду швидкої медичної допомоги № 11/2 від 10.07.2015 року о 2.55 год. по вул. Карпинського, 10/12 м. Соледар, у ОСОБА_4 виявлено різану рану правого передпліччя.

Відповідно до висновку експерта № 291 від 10.07.2015 року різана рана на правому передпліччі у ОСОБА_4 утворилася від дії гостро-ріжучого знаряддя, виходячи з характеру і локалізації пошкоджень в момент заподіяння ушкодження у вигляді різаної рани правого передпліччя ОСОБА_4 міг перебувати у вертикальному положенні, дія клинка гостро-ріжучого знаряддя мала напрямок зверху вниз; різана рана на правому передпліччі у ОСОБА_4 розташована в області, доступній для заподіяння власною рукою; після заподіяння поранення правого передпліччя ОСОБА_4 міг здійснювати активні дії.

На думку колегії суддів факт того, що ОСОБА_4 є лівшою, та зазначене не заперечується стороною захисту, також свідчить про можливість нанесення ним особисто різаної рани на своєму правому передпліччі для ускладнення істини по справі та  уникнення відповідальності.

Так, відповідно до висновку експерта № 442 від 11.08.2015 року смерть ОСОБА_5 настала в результаті гострої кровотечі, яка розвинулася внаслідок множинних колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням правої легені і серця, черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкого кишечника, які утворилися незадовго до смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті; на момент смерті ОСОБА_5 була твереза.

Згідно з картою виїзду швидкої медичної допомоги № 10/2 від 10.07.2015 року о 2.07 год., біля під’їзду будинку по вул. Леніна, 5,  м. Соледар знайдено тіло жінки ОСОБА_5 з ножовими пораненнями, попередній діагноз – біологічна смерть до приїзду швидкої допомоги.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 443 від 10.07.2015 року та довідки про причину смерті ОСОБА_5, померла 10.07.2015 року біля будинку № 5 по вул. Леніна в м. Соледар, причина смерті – гостра кровотеча, колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, смерть настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження з використанням гострого предмету.

Відповідно до  протоколу затримання,  ОСОБА_4 затримано 10.07.2015 року о 4.30 годині із вилученням особистих речей останнього. На брюках та кросівках були виявлені плями бурого кольору.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.07.2015 року, оглянуті та вилучені жіночий сарафан зеленого кольору, бюстгалтер чорного кольору, жіночі плавки чорного кольору, жіночі босоніжки, які належали ОСОБА_5 На сарафані зеленого кольору встановлено видимі пошкодження та передня поверхня жіночого сарафану заплямована речовиною бурого кольору.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 11.07.2015 року встановлено список останніх дзвінків ОСОБА_5

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/579 від 4.08.2015 року, на брюках, кросівку на праву та ліву ногу, футболці та на вилучених у ОСОБА_4, виявлена кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на брюках, футболці та на рюкзаку ОСОБА_4 належать особі чоловічої генетичної статі, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на брюках, кросівку на праву ногу, кросівку на ліву ногу, футболці ОСОБА_4 належать особі жіночої генетичної статі, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4

Колегія суддів зазначає, що на одежі ОСОБА_4, яку працівникам поліції віддала особисто дружина останнього - ОСОБА_8, виявлена кров вбитої ОСОБА_5, вказані плями крові ОСОБА_8 побачила одразу після повернення обвинуваченого до дому а в подальшому ці речі були вилучені в ході огляду. Вказана обставина свідчить про знаходження обвинуваченого в безпосередній близькості від ОСОБА_5 та спростовує його доводи в цій частині, оскільки іншим шляхом кров вбитої не могла виявитися на одежі обвинуваченого, в яку він був одягнутий в ніч вбивства. Так, в судовому засіданні в суді першої інстанції оглянуті речові докази – кросівки, футболка, рюкзак та штани. Обвинувачений підтвердив, що це самі ті, речі в яких він був одягнений 10.07.2015 року. При огляді в судовому засіданні було встановлено, що  на речових доказах містяться вирізи, що були здійснені експертом для проведення експертизи, та плями бурого кольору.  

Факт спостереження ОСОБА_4 за ОСОБА_5 незадовго до вбивства, тобто перебування обвинуваченого біля ОСОБА_5, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та записом з камери відеоспостереження магазину «Аркадія», який вилучений працівниками поліції в ході огляду та визнаний речовим доказом.

Відповідно до  протоколу огляду місця події від 11.07.2015 року оглянута підсобна кімната магазину «Аркадія», виведено зображення з 4-х камер відеоспостереження магазину та вилучено DVD-диск, на якому записані 4 відео-файли з відеозаписами за 9.07.2015 року та 10.07.2015 року з камер спостереження магазину «Аркадія».

Постановою від 11.07.2015 року визнані речові доказами вилучені в ході огляду місця події 10.07.2015 року за адресою м. Соледар, вул. Леніна, 5 та вилучені 10.07.2015 року в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_3 крім того, особистий одяг ОСОБА_5, DVD-диск, на якому записані 4 відео-файли з відеозаписами за 9.07.2015 року та 10.07.2015 року з камер спостереження магазину «Аркадія».

Відповідно до протоколу місця події від 14.08.2015 року оглянуте приміщення підсобної кімнати магазину «Аркадія», розташованого за адресою: м. Соледар, вул. Леніна, 3-Б, в якій на письмовому столі біля входу розташований монітор, на який виведено зображення з 4-х камер відеоспостереження магазину, та вилучено жорсткий диск з відеозаписом з камери спостереження.

Постановою від 14.08.2015 року визнано речовими доказами жорсткий диск з камер відео спостереження магазину «Аркадія» та DVD-диск, на якому записані 4 відео-файли з відеозаписами за 9.07.2015 року та 10.07.2015 року з камер спостереження магазину «Аркадія».

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 715-МК від 6.08.2015 року пошкодження трупа ОСОБА_5 є колото-різаними ранами і заподіяні трьома ударами сплощеного колючо-ріжучого предмету, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 23,0-27,7 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,0-1,2 мм.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/580 від 5.08.2015 року на сарафані, босоніжках, сумці та зв’язці ключів виявлена кров людини, що належать особі жіночої генетичної статі, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові на босоніжках не встановлені.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/581 від 4.08.2015 року у зіскобі з дверей та змиві з підлоги біля під’їзду № 2 буд. № 5 по вул. Леніна м. Соледар, у зіскобі зі сходів у першому під’їзді буд. № 10 по вул. Карпінського м. Соледар виявлена кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові у зіскобі з дверей та змиві з підлоги біля під’їзду № 2 буд. № 5 по вул. Леніна м. Соледар належать особі жіночої генетичної статі, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові у зіскобі зі сходів у першому під’їзді буд. № 10 по вул. Карпінського м. Соледар належать особі чоловічої генетичної статі, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/582 від 4.08.2015 у змивах з правої та лівої рук ОСОБА_16О виявлена кров людини та клітини. У змивах з правої та лівої рук ОСОБА_4 кров не виявлена. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) змішаних слідів крові та клітин у змивах з правої та лівої рук ОСОБА_5 належать особі жіночої генетичної статі, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 717 від 5.08.2015 року встановлено походження крові в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_5 від особи жіночої генетичної статі; однак, категорично стверджувати це не представляється можливим, тому що статевоспецефічні вирости ядер нейтрофілоцитів, що характерні для крові жінки, не знайдені; кров в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_5 могла походити від жінки (жінок) в тому числі і від неї самої, та не могла походити від ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 718 від 3.08.2015 року встановлено що клітини середніх шарів епідермісу в піднігтьову вмісті правої руки ОСОБА_4 могли походити від чоловіка (чоловіків) в тому числі і від нього самого, та не могли походити від ОСОБА_5

Колегія суддів стверджує, що зазначеними висновками експертів, хоча прямо не встановлено наявності крові обвинуваченого на місті скоєння вбивства та безпосередньо на тілі вбитої, проте встановлюють ті чи інші обставини та факти, які не спростовують вини ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, оскільки вина останнього підтверджується іншими дослідженими доказами та матеріалами кримінального провадження.

Згідно з актом амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 440 від 17.07.2015 року ОСОБА_4 є психічно здоровим. За психічним станом в момент вчинення правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не знаходився в тимчасово хворобливому стані, з урахуванням індивідуальних особливостей емоційного стану, ОСОБА_4 здатний повністю розуміти реальне значення власних дій в повній мірі керувати ними і передбачати їх наслідки.

Всі ці докази є послідовними, які узгоджуються між собою, не є суперечливими, а тому на думку колегії суддів, обґрунтовано були взяті за основу у визнанні винуватості ОСОБА_4

Всі наведені вище обставини у своїй сукупності підтверджують висновок суду першої інстанції щодо наявності вини обвинуваченого у скоєні інкримінованого злочину та правильність юридичної кваліфікації його дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо невизнання висновку судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфу, доказом наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню. Оскільки висновок психофізіологічного опитування особи з використанням поліграфа, не відноситься до висновків експерта чи документів в розумінні глави 4 КПК України «Докази і доказування».

Крім того, в дослідній частині експертизи судовий експерт зазначив, що тривалий проміжок часу з моменту вчинення кримінального правопорушення до задоволення клопотання про призначення судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа, наявність подібного (з урахування можливої причетності ОСОБА_4 до даної кримінальної події) за психологічним навантаженням досвіду у біографічному анамнезі досліджуваного, високоймовірна досвідченість у проведенні та здійсненні процесуальних етапів дослідження доказів та розгляду справи, проінформованість досліджуваного щодо подій та обставин даної кримінальної події (згідно заяви ОСОБА_4 від 17.12.2015 з клопотанням про надання матеріалів справи для ознайомлення), могли призвести до істотного викривлення, спотворення, не виключаючи моделювання (уявлення, фантазування) репродукованої ОСОБА_4 інформації щодо даної кримінальної події та потенційно вплинути (спотворити, викривити) на динаміку психофізіологічних показників його організму у відповідь на пред’явлені стимули, які стосуються безпосередніх обставин кримінальної події.

Колегія суддів звертає увагу, що отримані відомості із застосуванням поліграфа, носять лише орієнтовний характер та у висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз  № 10325/16-61 експерт не дає однозначних та категоричних відповідей на поставлені запитання, лише надає припущення або взагалі не може відповісти на певні запитання.

Суд першої інстанції в судовому засіданні достатньо проаналізував показання обвинуваченого і дійшов правильного висновку про доведеність вини останнього, а тому доводи обвинуваченого та захисника щодо непричетності ОСОБА_4 до вбивства ОСОБА_5 є необґрунтованими, надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.

За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірки на предмет допустимості та належності, на думку колегії суддів дають беззаперечні підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому злочині.

Виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «ОСОБА_17 проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 і квітня 2011 року).

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Наведені положення Конвенції та практика Європейського суду з прав людини враховані судом першої інстанції при розгляді доводів обвинуваченого щодо застосування заходів фізичного та психічного впливу працівниками правоохоронних органів під час досудового розслідування.

Так, судом першої інстанції 1.06.2015 року постановлена ухвала про доручення прокурору Донецької області провести службову перевірку заяви, викладеної в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 щодо застосування відносно нього під час проведення досудового слідства з боку невідомих, можливо, зі слів обвинуваченого, працівників поліції, недозволених методів ведення слідства, в порядку, передбаченому КПК України.

Старшим слідчим першого слідчого відділу прокуратури Донецької області 19.08.2016 року було закрите кримінальне провадження № 42016051610000559 про застосування до ОСОБА_4 незаконних методів розслідування за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови слідчим при розслідуванні кримінального провадження для з’ясування обставин викладених заявником, проведено ряд слідчих дій, а саме, допитаний заявник ОСОБА_4, слідчий Мітін Л.Є., який зазначив, що у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень окрім порізу на руці не було, допитані оперуповноважені Бахмутського ВП ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які показали, що влітку 2015 року вони за повідомленням приїхали до лікарні м. Соледар, де чоловік звернувся з порізом руки, в якому вони впізнали ОСОБА_4 - чоловіка з камери відео спостереження магазину до вбивства жінки, останній погодився проїхати до відділу поліції. Вони пояснили, що по дорозі ні вони, ні інші особи неправомірних дій до ОСОБА_4 не вчиняли. Крім того проведено ряд слідчих дій, відповідно до яких встановлено, що тілесні ушкодження  ОСОБА_4 начебто отримав від чоловіка на вулиці.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до ОСОБА_4 не застосовувались заходи  фізичного та психічного впливу з боку працівників поліції.

До вказаного висновку колегія суддів дійшла виходячи з того, що ОСОБА_4 у своїх заявах не зазначає конкретних обставин, при яких до нього застосовувались незаконні методи впливу і ці заяви носять загальний характер. ОСОБА_4 з моменту його затримання не надав жодних свідчень щодо визнання своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні чи іншим чином підтвердив свою причетність до вчиненого.

Таким чином вказані вище обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не піддавався такого рівня тиску, який впливав би на його волю, тому доводи обвинуваченого щодо застосування до нього незаконним методів ведення слідства з боку працівників поліції, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.

Щодо доводів обвинуваченого про відсутність знаряддя вбивства, колегія суддів зазначає, що не виявлення знаряддя вчинення злочину не впливає на доведеність вини ОСОБА_4, оскільки висновками експертів встановлено, що ОСОБА_4 наносив удари колото-ріжучім предметом, та встановлено характеристики цього предмету, тобто в даному випадку наявність знаряддя злочину не є вирішальним для встановлення вини останнього.

Отже, судом першої інстанції враховані всі обставини викладені в апеляційній скарзі захисника та обвинуваченого, будь-яких інших доказів, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_4, при розгляді кримінального провадження в апеляційній інстанції на підтвердження доводів апеляційних скарг не надано.

При призначенні ОСОБА_4 покарання у виді 14 років позбавлення волі, суд першої інстанції  відповідно до вимог ст. 65-68 КК України  призначив покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, і відповідно до положень Загальної частини КК України  взяв до уваги конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, характер і ступінь його тяжкості,  який відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, працює слюсарем на ПрАТ «Бахмутський аграрний союз», за місцем роботи та проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню доньку Ангеліну, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також судом враховано те, що ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 116  КК України, тобто умисне вбивство матерії своєї дружини ОСОБА_8, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, та на підставі постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2012 року був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році».

Крім того, при призначені покарання судом враховано обтяжуючу обставину, скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння та відсутність пом’якшуючих обставин.

Виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи спосіб вчинення злочину, поведінку обвинуваченого, що передувала події злочину, скоєння злочину проти життя особи з хуліганських мотивів та в стані алкогольного сп’яніння, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, який терміново залишив місце злочину, колегія суддів вважає, покарання, яке призначено судом першої інстанції є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів

При перевірці матеріалів кримінального провадження порушень норм процесуального законодавства, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення  не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає,  вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418, 419 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3  залишити без задоволення.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: