Справа № 343/1330/17

Провадження № 33/779/319/2018

Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Гандзюк

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Калуської місцевої прокуратури Павліва Р.І. на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2018 року, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою задоволено подання інспектора Долинського МРС з питань пробації та замінено ОСОБА_3 частину адміністративного стягнення у виді 18 годин громадських робіт відповідно до постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.08.2017 року, адміністративним арештом строком на 3 доби. Строк відбуття адміністративного арешту постановлено відраховувати з моменту його фактичного затримання з 10:00 год. 08.02.2018 року.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Так, судом не враховано, що 07.01.2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 року з прикінцевими положеннями якого внесено зміни до ст.. 173-2 КупАП, зокрема шляхом включення до санкції вказаної статті адміністративного стягнення у вигляді штрафу. За таких обставин, в порушення вимог ст. ст. 7, 8,245, 280 КУпАП суд не врахував дані обставини, та прийняв постанову, яка суперечить вимогам закону.

Також, прокурор вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки про винесену постанову йому стало відомо тільки 20.06.2018 року, під час проведення перевірки в Долинському МРС з питань пробації.

З цих підстав, строк на апеляційне оскарження просив поновити, а оскаржувану постанову в частині накладення адміністративного стягнення змінити.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, суд вважає, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягнута до відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у його поновленні відмовлено.

Обгрунтовуючи причини поважності строку, прокурор вказував, що на підставі наказу Генерального прокурора України №161 від 20.04.2016 року, під час проведення перевірки додержання вимог КУпАП при застосуванні заходів впливу, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, Долинським відділом Калуської місцевої прокуратури було встановлено, що на обліку в Долинському МРС з питань пробації перебував ОСОБА_3, якому постановою Долинського районного суду від 08.02.2018 року замінено частину невідбутого адміністративного покарання у вигляді громадських робіт на адміністративний арешт.

Таким чином, прокурор був позбавлений можливості своєчасного внесення апеляційної скарги у строки, визначені ст. 294 КУпАП.

Однак, суд вважає, що наведені прокурором обставини не можуть слугувати підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова винесена 08.02.2018 року, а апеляційна скарга направлена прокурором до суду лише 23.06.2018 року, тобто більше ніж через 5 місяців.

В свою чергу прокурор не був позбавлений можливості з метою виконання своїх функцій щодо забезпечення прав учасників процесу брати участь в судовому засіданні та моніторингу додержання вимог КУпАП при застосуванні заходів впливу, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян в більш коротші терміни, ніж через 5 місяців після винесення оскаржуваної постанови.

Крім цього, прокурор фактично подав апеляційну скаргу з вимогами погіршити правове становище особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності і повністю відбула стягнення, накладенням ще додаткового стягнення у виді штрафу. Тобто його участь в апеляційній інстанції не направлена на захист прав особи, як про це вказано в апеляційній скарзі.

За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, зазначені апелянтом, не є поважними.

Враховуючи викладене, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційну скаргу прокурора слід повернути апелянту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання прокурора Калуської місцевої прокуратури Павліва Р.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2018 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути апелянту.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк