Справа 2-а-754/06

УХВАЛА

      10 листопада 2009 року  Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді             Антонової Н.В.

при секретарі             Клецовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Бучанської міської ради про перегляд постанови Голосіївського районного суду м. Києва в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бучанської селищної ради про визнання незаконним рішення Бучанської селищної ради та скасування п. 1 рішення від 28.04.2005 року № 1298-45 ІУ „Про відмову у затвердженні експертного висновку про вартість земельної ділянки”. –

встановив:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучанської селищної ради про визнання незаконним рішення Бучанської селищної ради та скасування п. 1 рішення від 28.04.2005 року № 1298-45 ІУ „Про відмову у затвердженні експертного висновку про вартість земельної ділянки” зобов’язано визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської селищної ради від 28.04.2005 року „Про відмову у затвердженні експертного висновку про вартість земельної ділянки” та зобов’язано раду затвердити висновок про вартість оцінки земельної ділянки.

27.10.2009 року до суду надійшла заява від Бучанської міської ради, яка є правонаступником Бутанської селищної ради, про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та закриття провадження в даній адміністративній справі в зв’язку з непідсудністю справи адміністративному суду.

В своїй заяві Бучанська міська рада посилається на порушення судом при розгляді справи як норм процесуального права так і норм матеріального права, а також на наявність істотних для справи обставин, які не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи.

Такими обставинами зазначає опублікування у офіційному виданні Верховного Суду України „Рішення Верховного Суду України” постанови Верховного Суду України від 19.11.2008 року за скаргою ОСОБА_2 за винятковими обставинами на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року у справі за її позовом до Шацької селищної ради Волинської області, Шацької райдержадміністрації, Шацького районного відділу земельних ресурсів, ПП „Господарський розрахунковий центр науково-технічних послуг” про визнання рішення та розпоряджень частково недійсними, зобов’язання ПП „Господарський розрахунковий центр науково-технічних послуг” виготовити технічну документацію про виділення земельної частки в натурі, а райдержадміністрації – видати державний акт про право власності на цю частку.

В даній постанові Верховний Суд України зазначив, що ОСОБА_2 фактично просила захистити її право на виділення належної їй земельної частки. Зазначене право є майновим, й за змістом ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні їх учасників, тобто такі правовідносини є приватноправовими. Органи державної влади та місцевого самоврядування у таких відносинах наділені повноваженнями, що спрямовані на забезпечення реалізації цього права, що не змінює приватноправового характеру цих відносин. Тому зазначені органи не є суб’єктами владних повноважень у значенні терміну, вжитого у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а сам спір – не є публічно-правовим, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Заявник зазначає, що спірні правовідносини в адміністративній справі Голосіївського районного суду м. Києва виникли з приводу отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди і є також приватноправовими, що виключало їх вирішення за правилами КАС України.

Посилання заявника на порушення судом при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 норм матеріального права, в судовому засіданні по розгляду заяви про перегляд постанови за ново виявленими обставинами не приймаються до уваги та не досліджуються, оскільки перевірка таких норм та обставин належить до компетенції суду вищестоящої інстанції.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти заяви про перегляд постанови суду за ново виявленими обставинами заперечував посилаючись на те, що ново виявленими обставина можуть бути лише обставини, тобто матеріально-правові факти об’єктивної дійсності, а не правова оцінка Верховного Суду України обставин іншої справи. Також посилався на те, що згідно з п. 5 ППВС України „Про практику перегляду судами у зв’язку з ново виявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” не можуть бути визнані ново виявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального законодавства.

Крім того, представник ОСОБА_1 посилається на порушення заявником строків на звернення до суду з заявою про перегляд справи за ново виявленими обставинами, яка подається протягом одного місяця після того, як особа дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

За вказаних обставин представник ОСОБА_1 просить заяву Бучанської міської ради залишити без задоволення.

Суд, вислухавши думку сторін та дослідивши подані сторонами заяву та заперечення, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з ново виявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На думку суду, справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, так як Верховним Судом України у постанові від 19.11.2008 року встановлена належність вищевказаних правовідносин до приватноправових, оскільки за змістом ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні їх учасників. Органи державної влади та місцевого самоврядування у таких відносинах наділені повноваженнями, що спрямовані на забезпечення реалізації цього права, що не змінює приватноправового характеру цих відносин. Тому зазначені органи не є суб’єктами владних повноважень у значенні терміну, вжитого у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а сам спір – не є публічно-правовим, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 157, 245 КАС України, суд -  

УХВАЛИВ:

    Постанову  Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучанської селищної ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Бучанської селищної ради – скасувати.

    Провадження у справі  за позовом ОСОБА_1 до Бучанської селищної ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Бучанської селищної ради – закрити в зв’язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

    Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її оголошення за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом десяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя