Справа № 305/1231/16-ц

У Х В А Л А

11 липня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Джуги С.Д.

суддів - Куштана Б.П., Готри Т.Ю.

за участю секретаря: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, правонаступниками якого є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 на рішення Рахівського районного суду від 09 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Квасівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Єрмакова Інна Федорівна про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) та земельну ділянку в порядку спадкування ,-

встановив:

У липні 2016 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Квасівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Єрмакова І.Ф. про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) та земельну ділянку в порядку спадкування.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якої, він, в установлений законом строк, звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Єрмакової І.Ф. з метою оформлення права на спадкове майно, а саме на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 43,12 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м., та надвірні споруди, що належать до даного будинку. На підтвердження факту володіння спадкодавцем спадковим майном, ним було подано договір дарування житлового будинку від 30.10.2007 року, відповідно до якого, його бабуся ОСОБА_10 подарувала його матері ОСОБА_9 будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 Також ним було надано нотаріусу Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,62 га (з яких 0,20 га. - для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, 0,42 га. - для ведення особистого селянського господарства), відповідно до якого дана земельна ділянка належала ОСОБА_10 Право власності на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 його мати не зареєструвала, тому, нотаріусом йому було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю реєстрації нерухомого майна, про що винесено відповідну постанову. ІНФОРМАЦІЯ_3, померла його бабуся - ОСОБА_10 13 квітня 2007 року, за час свого життя ОСОБА_10 склала заповіт, згідно якого житловий будинок НОМЕР_1 з прилеглими до нього надвірними спорудами та інше належне їй майно, присадибну земельну ділянку площею 0,20 га. заповіла своїй дочці - ОСОБА_9 Враховуючи те, що його мати ОСОБА_9, померла раніше бабусі - ОСОБА_10, вважає що в силу ст. 1266 ЦК України, він як єдиний спадкоємець приймає спадщину й за бабусею, в порядку представлення за мамою. З наведених підстав, просив суд винести рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_9 Також просив визнати за ним право власності на земельну ділянку що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,62 га. в порядку спадкування за правом представлення за законом за померлою бабусею ОСОБА_10

Рішенням Рахівського районного суду від 09 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами НОМЕР_1, що розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 43,12 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м. та надвірними спорудами літ.Б-сарай, В.-сарай, літ.Г - вбиральня, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла 09.08.2013року. Визнано за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 області НОМЕР_1, площею 0,62 га., з яких - 0,20 га. - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,42 га. - для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за правом представлення за законом за померлою бабусею ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Ухвалою Рахівського районного суду від 18 жовтня 2016 року виправлено допущені описки в даному рішенні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як особи, які не брали участь у справі, подали апеляційну скаргу в якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначають, що даним рішенням порушені їх законні права, оскільки їх не було залучено, як спадкоємців за законом до участі у справі, і не взято до уваги, що дане спадкове майно фактично в рівних частинах на праві спільної сумісної власності належало їх батькам: ОСОБА_11 та ОСОБА_10 і в цілому не належало лише спадкодавцю ОСОБА_10, що підтверджується будівельним паспортом земельної ділянки, виготовленого в 1983 році

Одночасно ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову по даній справі, шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:с.Кваси, НОМЕР_1, Рахівського району, Закарпатської області та земельну ділянку за цією ж адресою, посилаючись на те, що спірний будинок за час розгляду справи може бути відчужений.

Ухвалою судді апеляційного суду Закарпатської області від 19 січня 2017 року вказану заяву задоволено.

В ході апеляційного розгляду 01.07.2017 року апелянт ОСОБА_1 помер.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як правонаступників померлого ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд Закарпатської області дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_9, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 09 серпня 2011 року.

Після смерті матері, позивач ОСОБА_7 15.08.2011 року, тобто в установлений законом строк, звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Єрмакової І.Ф. про прийняття спадщини за померлою матір'ю.(а.с.138)

Інші спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_9: її чоловік ОСОБА_12, донька ОСОБА_13, своїми заявами від 15.08.2011 року відмовились від отримання спадщини за померлою ОСОБА_9, на користь свого брата - позивача ОСОБА_7 (а.с.125,147)

Згідно договору дарування від 30 жовтня 2007 року за №2527, посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Юраш Н.І. мати позивача ОСОБА_9 отримала у дар від ОСОБА_10 будинок з надвірними спорудами НОМЕР_1 розташований в АДРЕСА_1, який належав їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Квасівської сільської ради від 30.08.2007 року згідно рішення №62 від 27.04.2007 року та зареєстрований КП «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради 21.09.2007 року, запис №121 в книзі №1, реєстраційний №20364187 .(а.с.15-18,23)

Однак, мати позивача ОСОБА_9 за життя не зареєструвала за собою право власності на вищевказаний житловий будинок, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №62922690 від 06.07.2016 року, відповідно до якої власником даного будинку залишилась ОСОБА_10

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого 18.11.2002 року ОСОБА_10, яка мешкає АДРЕСА_2, є власником земельної ділянки площею 0,62 га, з яких 0,20 га. - для обслуговування житлового будинку, господарськимх будівель та споруд та 0,42 га. - для ведення особистого селянського господарства (а.с.24).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13 липня 2016 року виданого виконкомом Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області.

За життя ОСОБА_10 склала заповіт від 13 квітня 2007 року, за яким житловий будинок НОМЕР_1 з прилеглими до нього надвірними спорудами та інше належне їй майно, присадибну земельну ділянку площею 0,20 га. заповіла ОСОБА_9

Оскільки єдиним спадкоємцем після смерті матері - ОСОБА_9, яка померла раніше баби ОСОБА_10 та баби - ОСОБА_10, є позивач ОСОБА_7, суд першої інстанції задовольнив заявлений позов.

Апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як особи, які не брали участь у справі, обґрунтовують апеляційну скаргу тим, оскаржуваним рішенням від 09.09.2016року вирішено питання про їх права та обов'язки, оскільки спадкове майно, на яке суд визнав право власності, фактично в рівних частинах на праві спільної сумісної власності належало їх батькам: ОСОБА_11 та ОСОБА_10 і в цілому не належало лише спадкодавцю ОСОБА_10, що підтверджується будівельним паспортом земельної ділянки, виготовленого в 1983році на об'єкт забудови - одноповерховий житловий будинок, забудовниками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в якому наявне свідоцтво №13 садиби в сільських населених пунктах УРСР, де забудовниками є ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та дозвіл №13 на право виконання будівельних робіт, виданий районним архітектором тим же забудовникам.

Однак такі посилання апелянтів не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 перебували в зареєстрованому шлюбі, що не заперечується сторонами.

З будівельного паспорту земельної ділянки, виготовленого в 1983 році вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 видано будівельний паспорт на об'єкт забудови - одноповерховий житловий будинок з житловою площею 57,21 кв.м. за адресою будівництва - АДРЕСА_3 та дозвіл №13 на право виконання будівельних робіт з датою початку будівельних робіт та їх закінчення: з 1983 року по 1985 рік (а.с.92-94).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 помер (а.с.218).

Апелянтами, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України не подано доказів і не доведено, що даний будинок був побудований в строки вказані в будівельному паспорті, тобто з 1983 року по 1985 рік, а також не подано доказів, що даний будинок ОСОБА_11 та ОСОБА_10 був побудований та завершено його будівництво в період спільного сумісного проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до смерті ОСОБА_11

Матеріалами справи встановлено, що рішенням 4 сесії 4 скликання Квасівської сільської ради від 07.10.2002 року за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_10 передано у власність земельну ділянку площею 0,62 га, з яких 0,20 га. - для обслуговування житлового будинку, господарськимх будівель та споруд та 0,42 га. - для ведення особистого селянського господарства та 18.11.2002 року їй видано Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3.(а.с.24)

Рішенням виконавчого комітету Квасівської сільської ради від 27 квітня 2007 року №62 за ОСОБА_10 оформлено право власності в цілому на житловий будинок, розташований в с. Кваси НОМЕР_1 та видано свідоцтво про право власності. Право власності на даний будинок за ОСОБА_10 зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради 21.09.2007 року, запис №121 в книзі №1, реєстраційний №20364187 (а.с.17,23).

Таким чином, вищенаведеними матеріалами справи доведено, що право власності на спадкове майно - будинок та земельну ділянку спадкодавець ОСОБА_10 набула відповідно у 2007 році і 2002 року, в той час як її чоловік ОСОБА_11 помер у ІНФОРМАЦІЯ_5.

Правомірність набуття права власності на вказане майно ОСОБА_10 не оспорено, правовстановлюючі документи на дане майно є чинними.

З врахуванням наведеного, апелянтами не подано доказів і не доведено, що на момент смерті їх батька ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_6) він у встановленому законом порядку набув право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору і вони мають право на дане майно в порядку спадкування за померлим ОСОБА_11

Таким чином, з врахуванням вищевказаного, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням суду від 09 вересня 2016 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки апелянтів.

Відповідно до ч.1 п.3, ч.2 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

За наведених обставин апеляційне провадження за поданною апеляційною скаргою підлягає закриттю.

Заходи забезпечення вжиті ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19.01.2017 року за заявою ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Керуючись ч.1 п.3, ч.2 ст. 362 ,ст.381 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, правонаступниками якого є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 на рішення Рахівського районного суду від 09 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Квасівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Єрмакова Інна Федорівна про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) та земельну ділянку в порядку спадкування ,- закрити.

Заходи забезпечення вжиті ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19.01.2017 року за заявою ОСОБА_1 скасувати.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2018 року.

Головуючий :

Судді :