Справа 2о-24\2007
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ.
5 лютого 2007 dokv.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Деркач Н.М.
народних засідателів ОСОБА_4,ОСОБА_5
при секретарі: Міхєєвій Л.А.
заявниці ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засідані
м.Кривого Рогу цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася з вищевказаною заявою до суду зазначивши, що ОСОБА_2- її чоловік . В 195 І році він пішов з дому і не повернувся . У той час вони проживали в с Хустинка , Балаклійського району , Харківської області . Вона звернулась до органів міліції з заявою про розшук ОСОБА_2 , який з 1951 року значиться таким , що втратив зв"язок з родичами Але позитивних результатів розшук не дав , місце перебування чи проживання її чоловіка не встановлено .
Визнання безвісно відсутнім чоловіка необхідно їй для розірвання шлюбу .
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні вимог ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання вимог суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення вимог.
У судовому засідання заявниця підтримала свої доводи .
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з"явися ,надіславши поштою заяву , в якій просили розглянути справу у їх відсутності, проти вимог заявниці не заперечували .
Вислухавши заявницю , свідка , вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що вимоги заявниці обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвістно відсутньою , якщо протягом одного року у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування .
Факт відсутності відомостей про місце знаходження ОСОБА_2 в місці його постійного мешкання у м. Кривому Розі протягом більше ніж один рік підтверджується зібраними по справі доказами.
Так , свідок ОСОБА_3 пояснила , що знає заявницю багато років , вони разом працювали , весь час заявниця жила одна , але вона була заміжня , проте її чоловіка ніхто ніколи не бачив і його місцезнаходження їм не відоме.
З довідки Дзержинського райвідділу видно, що ОСОБА_2 з 1951 року знаходиться у розшуку як такий , що пропав без вісти , але знайти його не змогли , його місце знаходження не відоме.
Як видно з відповідей заявниці адресного бюро м. Балаклія , Харківської області , а також виконкому Балаклійської міської ради , Харківської області ОСОБА_2 зареєстрованим ані в м. Балаклея , ні н території Балаклійського району не значиться.
У суда немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів , повідомленних свідками . Данних про будь яку зацікавленність свідків у результаті справи немає, їх показання об"єктивно підтверджуються і не "суперечать іншим зібраним у справі доказам
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця , що йде за тим , у якому були одержані такі відомості , а в разі неможливості встановити цей місяць -перше січня наступного року .
Оскільки матеріали справи свідчать , що останні відомості про ОСОБА_2 були в "1951 році, .то початком його безвісної відсутності слід вважати т 1 січня 1952 - року. Задоволення заяви ОСОБА_1 має для неї юридичне значення
Таким чином , зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2. безвісно відсутньою.
На підставі викладенного ,та керуючись ст. ст. 3, 10-11, 212-215, 249 ЦПК 248 , 249 ЦПК Украіни,ст. 43 ЦК Украіни,суд-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1- задовольнити.^
Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків .
Початком безвісної відсутності вважати 1 січня 1952 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України .