УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/105/18 Головуючий у 1-й інст. Мандро О. В.

Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №294/105/18 за позовом ОСОБА_2до Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай)

за апеляційною скаргою Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Чуднівської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року, яке ухвалено суддею Мандро О.В. у м. Чуднів

в с т а н о в и в:

В січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) члена КСП «Комунар» с. Красногірка Чуднівського району Житомирської області, яка розташована на території Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що14 серпня 1978 року вона була прийнята в члени колгоспу «Зоря комунізму», який в подальшому реорганізовано в КСП «Комунар». На момент паювання землі КСП «Комунар» позивач помилково не була внесена до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай), хоча на той час вона була членом колгоспу і з його членів не виключалась, сертифікат на земельну частку (пай) не отримувала, у зв'язку з чим, змушена була звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) члена КСП «Комунар» с. Красногірка Чуднівского району Житомирської області, яка розташована на території Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, керівник Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Чуднівської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин про те, що вона була членом КСП «Комунар», а також не надано Державного акта на право колективної власності на землю КСП, статуту підприємства, які б дали змогу з'ясувати порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, коли було видано Державний акт на право колективної власності на землю. Також судом не було досліджено оригінал трудової книжки ОСОБА_2 Факт зазначення в трудовій книжці запису про те, що позивача прийнято в члени колгоспу з 14.08.1978 року не підтверджує того, що ОСОБА_2 була членом колгоспу на момент видачі державного акту на право колективної власності, оскільки КСП отримало державний акт 30.01.1996 року, тобто майже через три роки після звільнення ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера вказаного підприємства (05.05.1993 року). Крім того, судом не надано правової оцінки тій обставині, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Судом під час розгляду справи також не було враховано, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Таким чином, у вказаному спорі одним із відповідних повноважних органів виконавчої влади є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області. Також, суд не звернув увагу, що згідно довідки Красногірської сільської ради Чуднівського району від 07.05.2018 № 30, земельна ділянка НОМЕР_1 на полі НОМЕР_2 орієнтованою площею 2,4951 га, знаходиться на території сільської ради поза межами населеною пункту, однак, Чуднівська районна державна адміністрація також не була залучена до участі в справі в якості відповідача.

Відзиви на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 та представник відповідач Красногірської сільської ради Чуднівського району до суду не подавали.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 та представник відповідача просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем було визнано позовні вимоги.В свою чергу, визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб.

Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо виходячи з наступного.

У відповідності з ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам судочинства.

Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 14.08.1978 року була прийнята в члени колгоспу «Зоря комунізма», а з 16.12.1989 року була прийнята в члени колгоспу «Комунар» на посаду головного бухгалтера по переводу з колгоспу «Зоря комунізма». 05 травня 1993 року була звільнена з посади головного бухгалтера с/г підприємства «Комунар» згідно поданої заяви (а.с.49-51).

30 січня 1996 року КСП «Комунар» отримало Державний акт про право колективної власності на землю в розмірі 1267,3 га для сільськогосподарського призначення, відповідно до рішення Красногірської сільської ради народних депутатів від 29 грудня 1995 року № 4. Проте, позивачка ОСОБА_2 в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай), доданих до Державного акту не значиться (а.с.55,62).

Згідно довідки, яка видана Красногірською сільською радою Чуднівського району Житомирської області на території даної сільської ради, за межами населеного пункту, знаходиться вільна земельна ділянка із невитребуваних паїв (поле НОМЕР_2, земельна ділянка НОМЕР_1, орієнтованою площею 2,4951 га)(а.с.46,54).

Відповідно до п.2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває право на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві й була його членом.

Всупереч зазначеному, судом першої інстанції не з'ясовано, а позивачем не надано належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_2 залишилась членом КСП «Комунар» на час проведення розпаювання і видачі сертифікатів.

Як визначено п.6 Листа-роз'яснення Верховного Суду України від 29.10.2008 №19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:

а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до п.2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі-СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними;

б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст.4 Закону України від 14 лютого 1992 р. №2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї;

в) з'ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Однак, вищезазначені обставини не були встановлені судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Статтею 84 ЗК України визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Положення про головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності на території Житомирської області уповноважено Головне управління.

Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Так підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. При цьому сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Під час розгляду справи було встановлено, що земельна ділянка НОМЕР_1 на полі НОМЕР_2, орієнтованою площею 2,4951 га знаходиться за межами населеного пункту. Проте позов ОСОБА_2 пред'явила до Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, яка є неналежним відповідачем у даній справі.

Відповідно до абзацу 4 п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», позови громадян, пов'язані з паюванням земель можуть бути предметом розгляду судів. Проте, відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши справу, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 12, 206 ЦПК України, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, зокрема не визначився з характером спірних правовідносин та з належним колом відповідачів, розглянувши справу за участю неналежного відповідача. При цьому не роз'яснив позивачу необхідність залучити до участі у справі Чуднівську районну державну адміністрацію та правонаступників КСП «Комунар», оскільки прийняте рішення безпосередньо стосується їх прав та обов'язків з вищевказаних підстав.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, рішення суду з урахуванням положень ст. 376 ЦПК підлягає обов'язковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави в особі Чуднівської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2до Красногірської сільської ради Чуднівського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Стягнути з ОСОБА_2на користь Прокуратури Житомирської області (розрахунковий рахунок № 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРГІОУ 02909950) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1364,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Головуючий: Судді: