УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/189/18 Головуючий у 1-й інст. Палазюк В. М.

Категорія 50 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 272/189/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Палазюк В.М. у м. Андрушівка,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначала, що між нею та відповідачем було розірвано шлюб під час якого у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.01.2015 з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину. Позивач зазначала, що вказані аліменти отримує не регулярно, інших утриманців відповідач не має, потреби дітей ростуть, а тому просила стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі: по 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з часу звернення і до повноліття дітей.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 квітня 2018 року у задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що вимога про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку повинна була бути заявлена вперше у первинному позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.01.2015 було стягнуто аліменти із ОСОБА_2 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Із довідки, виданої виконкомом Андрушівської міської ради від 13.02.2018 №455, вбачається, що діти проживають разом із матір'ю - ОСОБА_1

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою про збільшення розміру аліментів посилалася на те, що витрати на утримання дітей істотно збільшилися, зменшилась купівельна спроможність присудженої суми, яка позбавляє можливості позивача забезпечити належне утримання дітей.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовував свою позицію тим, що позивачем не визначено твердої грошової суми, а лише посилання на процентне відношення до прожиткового мінімуму, що не передбачено ч.1 ст.184 СК України, а можливе при первісному стягненні аліментів, а не зміні розміру.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд Житомирської області вважає, що зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Згідно частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Судом встановлено, що неповнолітні діти проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні, відповідач сплачує аліменти на сина та дочку -1/3 частки свого заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не має на утриманні інших дітей та непрацездатних дружини, батьків, сплачує аліменти тільки на двох дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Той факт, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та має нерегулярний дохід не є достатньою підставою для відмови у збільшенні розміру аліментів, визначеного законом, а також не звільняє його від обов'язку утримувати до досягнення повноліття дітей, батьком яких він є.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 1492,00 грн, віком від 6 до 18 років становить 1860,00 грн, тобто відповідач сплачує аліменти в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дітей на належне матеріальне забезпечення.

Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.

Апеляційний суд приходить до висновку, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону України «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту прав дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17 липня 2018 року і закінчуючи повноліттям дітей.

Стягнути із ОСОБА_2 704 грн 80 коп. судового збору в дохід держави та 1057 грн 20 коп. судового збору в дохід держави за апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 18 липня 2018 року.

Головуючий

Судді