ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2018 рокусправа № 404/893/18(2-а/404/312/18)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Чепурнов Д.В. Сафронова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргуОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 березня 2018 року (суддя - головуючий Варакіна Н.Б.) в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1

до третя особаСтаршого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бузуляк Сергія Віталійовича Управління патрульної поліції у м. Кропивницький

проскасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда із позовом до Старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бузуляк Сергія Віталійовича (далі - Відповідач), третя особа Управління патрульної поліції у м. Кропивницький, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо складання постанови серії БР №491321 від 27 жовтня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 грн. за порушення ч. 3 ст. 140 КУпАП - протиправними;

- визнати постанову серії БР №491321 від 27 жовтня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та скасувати її;

- провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 лютого 2018 року відкрито провадження по справі №404/893/18.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що 27.10.2017 року відповідачем складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, а саме за те, що будучи посадовою особою ТОВ «АльянсбудСервіс» проводив роботи по заміні бордюрного каменю, благоустрій території, по вулиці Ушакова в м. Кропивницький біля парку «Захисникам вітчизни», та не забезпечив огородження та позначення проведення робіт відповідним ТЗО ПДР (дорожній знак 1.37, - дорожні роботи; 4.7., 4.8., - обїзд перешкоди; 2.5., 2.6. перевага зустрічного, перевага перед зустрічним рухом, 3.29 обмеження максимальної швидкості), чим порушив ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.5 ПДР України та п.32.1 ПДР України, Постанови КМУ № 198 від 30.03.2014, ДСТУ 3090-95, 4100-2014. Вважає постанову незаконною, оскільки дорожній знак 1.37 ПДР України був виставлений та знаходився на дорозі, а інші знаки повинні виставлятися в разі проведення ремонтних робіт на проїзній частині. Оскільки роботи проводились по заміні бордюрного каменю на тротуарі та не перешкоджали руху транспорту, зазначені в оскаржуваній постанові дорожні знаки розміщувати не було необхідності.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 березня 2018 року у справі №404/893/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м.Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бузуляк Сергія Віталійовича, третя особа Управління патрульної поліції у м. Кропивницький про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що пунктом 1.10 ПДР України визначено, що тротуар це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Тому такі твердження позивача не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи. За таких обставин в діях позивача як керівника підприємства, яке проводило дорожні роботи по благоустрою території (капітальний ремонт пішохідного тротуару) та не забезпечило безпеки дорожнього руху, відповідно до вимог, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», СОУСОУ 45.2-00018112-006:2006 та ДСТУ 4100:2014, наявний склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що роботи проводилися не на дорозі з рухом транспорту, а за 6 метрів від краю вуличної дороги на тротуарі за паркувальним місцем для автомобілів, схеми та законодавчі акти на такий випадок відсутні, а тому дорожні знаки обмеження руху чи швидкості не потрібні взагалі.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не направлено, при цьому заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27.10.2017 близько 12 год. 00 хв. відповідачем складена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, а саме за те, що будучи посадовою особою ТОВ «АльянсбудСервіс» проводив роботи по заміні бордюрного каменю, благоустрою території, по вулиці Ушакова в м.Кропивницький біля парку «Захисникам вітчизни», та не забезпечив огородження та позначення проведення робіт відповідним ТЗО ПДР (дорожній знак 1.37, - дорожні роботи; 4.7., 4.8., - об'їзд перешкоди; 2.5., 2.6. перевага зустрічного, перевага перед зустрічним рухом, 3.29 обмеження максимальної швидкості), чим порушив ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.5 ПДР України та п.32.1 ПДР України, Постанови КМУ № 198 від 30.03.2014, ДСТУ 3090-95, 4100-2014.

Оскарження правомірності винесеного суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 27 жовтня 2017 року є предметом судового розгляду в даній справі.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватись з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 140 КУпАП настає у разі порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Згідно до пп. 1.10 п. 1 Правил дорожнього руху України, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «АльянсбудСервіс», яке на замовлення ЖКХ Міської ради м. Кропивницького проводило заміну бордюрного каменю по вулиці Ушакова в м. Кропивницькому напроти парку «Захисникам вітчизни».

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів, позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Стандартом Укравтодору СОУ 45.2-00018112-006:2006, а саме п. 7.3.1 передбачено, що до початку проведення робіт, визначену ділянку або місце виконання робіт слід облаштувати тимчасовими технічними засобами згідно з тимчасовою схемою ОДР. Постійні дорожні знаки, дія яких розповсюджується на ділянку проведення робіт і суперечить прийнятій схемі ОДР, повинні бути зняті або зачохлені на період виконання робіт.

Пунктом 8.5 СОУ 45.2-00018112-006:2006 передбачено, що при фарбуванні бордюрів, елементів штучних споруд, посадочних площадок, автобусних зупинок, укріпленні узбіччя, ремонті та влаштуванні тротуарів, рух транспорту організовують згідно з типовою схемою А.15. (а.с. 36-39).

На схемі зазначено, що місце проведення ремонту та влаштування тротуару повинно бути облаштовано дорожніми знаками, виставленими на відстані, визначеною схемою, а саме дорожнім знаком 1.37, - дорожні роботи; 1.5.2. звуження дороги; 4.8., - об'їзд перешкоди; 3.29 обмеження максимальної швидкості. При цьому дорожні знаки повинні відповідати стандартам, встановлених ДСТУ 4100:2014, а саме п.10.1.3., згідно якого дорожні знаки, застосування яких було зумовлено причинами тимчасового характеру (дорожні, сезонні особливості руху тощо), потрібно виконувати на жовтому тлі, а у разі неможливості виконання на жовтому тлі допускають їх розміщувати на щитах жовтого кольору, розміри яких повинні перевищувати розміри знаку не менше ніж на 0,1 м.

Відповідно до п. 10.3.4. ДСТУ 4100:2014 знаки 1.8, 1.13-1.16, 1.25, 1.27, 1.28, 1.33, 1.37 потрібно повторно встановлювати поза населеними пунктами, а знаки 1.33, 1.37 в населених пунктах. Другий знак повинен бути встановлений на відстані не меншій ніж 50 м від початку небезпечної ділянки.

В матеріалах справи знаходиться копія акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.10.2017 року, складеного начальником КП по утриманню шляхів м. Кропивницького Царенко Л.М., у присутності інспектора ВБДР УПП в м. Кропивницькому ДПП Огородника Н.В.

Актом зафіксовано, що на вулиці Ушакова в м. Кропивницькому, навпроти парку захисника вітчизни пошкоджено тротуар протяжністю 2-х ділянок по 30 метрів. Крім того, зафіксовано відсутність огородження місць проведення дорожніх робіт благоустрою території (капітальний ремонт пішохідного тротуару). Залишки асфальтного покриття та дорожніх бордюрів на узбіччі та проїзній частині. Експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100 та ДСТУ 2587 відсутні дорожні знаки, а дорожній знак 1.37 на білому фоні, що є порушенням п.10.1.3., 10.2.8., 10.3.4., 10.3.38 ДСТУ 4100.

За результатами обстеження, зроблений висновок, що місце проведення робіт не відповідає нормам та стандартам у сфері безпеки дорожнього руху, ДСТУ 4100.

До акту додано схему проведення дорожніх робіт, на якій зафіксований трактор, розташований на смузі руху проїзної частини.

Зазначене зафіксовано на фотознімках, які знаходяться в матеріалах справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не виконав свій обов'язок та перед початком виконання робіт (будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатації, облаштування, благоустрою тощо) на тротуарі, не здійснив усіх необхідних заходів для встановлення дорожніх знаків 1.37, - дорожні роботи; 1.5.2. звуження дороги; 4.8., - об'їзд перешкоди; 3.29 обмеження максимальної швидкості з їх відповідністю п.10.1.3., 10.2.8., 10.3.4., 10.3.38 ДСТУ 4100 для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, вказані обставини свідчать про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволені адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 березня 2018 року у справі №404/893/18 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 березня 2018 року у справі №404/893/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова