Справа № 1-125/2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року Сквирський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді- Клочко В.М.
при секретарі судових засідань – ОСОБА_1.
з участю прокурора – Гринь В.К.
адвоката – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира Київської області кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого у ВАТ „Сквирський КХП” на посаді апаратника, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, що передбачає відповідальність за ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3, 22.09.2008 року близько 01-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії „В”, керуючи на підставі доручення, технічно справним автомобілем марки ЗАЗ -968 М, р/н. 34-64 КІ, який належить гр. ОСОБА_4 і рухався в темну пору доби, без освітлення фар автомобіля ЗАЗ-968-М, поблизу будинку № 104 по вул. К.Лібкнехта в м. Сквира Київської області, де нехтуючи дорожніми умовами – в темну пору доби на ділянці дороги, яка не освітлюється, не врахував дорожню обстановку, проявив байдужість та неуважність по відношенню до прийомів керування транспортним засобом, при виникненні небезпеки для руху, тобто появі на проїзній частині рухомого об’єкта – пішохода, якого він об’єктивно мав можливість виявити, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників дорожнього руху об’їзду перешкоди не вжив та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переходив проїзну частину зліва на право і зупинився на краю узбіччя, ближче до правого краю смуги руху, по якій рухався водій ОСОБА_3 і не зупиняючись зник з місця пригоди, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду в підрозділ міліції.
В результаті наїзду пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден на голові; крововиливи в м’які покриви голови; субархноїдальні крововиливи; гостра субдаральна гематома ліворуч (видалена); крововиливів у шлуночкову систему головного мозку; крововиливи у тканину головного мозку; розміщення головного мозку; перелому ключиці, 2,3,4,5 ребер справа; крововиливів в м’яких тканинах навколо переломів; пошкодження брижі товстого кишечника (усунене 22.09.2008 року); перелому правої стегнової кістки; перелому правої гомілкової кістки; синців та саден на тілі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1558-75 від 20.11.2008 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію як небезпечні для життя, від яких 03.10.2008 року помер в Білоцерківській міській лікарні № 2.
Таким чином водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.: 1.3ПДР України (учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими); 1,5 ПДР (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.1 ПДР (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення); 2.9 а ПДР (водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин); 12.2 ПДР (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги); 12.3 ПДР (у випадку виникнення небезпеки для руху чи перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходи до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди); 19.1 ПДР (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також в тунелях на транспортному засобі що рухається, повинні бути ввімкненні такі світлові пристрої : на всіх механічних транспортних засобах – фари ближнього (дальнього) світла); 2.10 а ПДР (у разі причетності до дорожньо – транспортної пригоди водій зобов’язаний : негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди; вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим , викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутись за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу); 2.10 д ПДР (повідомити про дорожньо – транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції).
Зазначенні порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1360 від 10.10.2002 року знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо транспортною пригодою та наслідками, що настали.
Крім того, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, 22.09.2008 року близько 1-ої години після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_5 поблизу будинку № 104 по вул. К.Лібкнехта у м. Сквира Київської області, не зупинив автомобіль ЗАЗ-968 М р/н.Н34-64 КІ, не з’ясував стан здоров’я потерпілого, поставив його в небезпечний для життя стан і усвідомлюючи, що останній позбавлений можливості вжити ефективних заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, втік з місця дорожньо-транспортної пригоди не викликав карету швидкої медичної допомоги і не доставив потерпілого до медичного закладу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких 03.10.2008 року помер в Білоцерківській міській лікарні № 2.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, і показав суду, що у його користуванні знаходиться автомобіль марки ЗАЗ -968М р/н. Н34-64КІ, який він фактично придбав у свого покійного дядька ОСОБА_6 і яким керує згідно довіреності на право керування транспортним засобом, яка виписана на його ім’я. Посвідчення водія на право керування транспортним засобом у нього взагалі відсутнє, оскільки не було коштів на проходження навчання в автошколі. Досить добре вміє керувати транспортними засобами, оскільки має посвідчення тракториста – машиніста, категорії „А”, „В” та „С”.
Належний йому автомобіль був завжди в технічно справному стані і він на ньому їздив на роботу та по інших побутових потребах. За декілька днів до дорожньо – транспортної пригоди він помітив, що в його автомобілі марки ЗАЗ, почав погано працювати пристрій для опалення салону автомобіля. З цією метою він 21.09.2008 року запросив до себе додому свого сусіда ОСОБА_7, щоб останній допоміг у ремонті автомобіля. Після того, як він з ОСОБА_7 відремонтували автомобіль, а це було близько 23 години то вони разом випили „могорич”. Особисто він випив близько 200 грам горілки. Далі він пригадав, що в автомобілі мало бензину і вирішив поїхати на АЗС, щоб заправитись. З дому він виїхав близько 1-ої години 22.09.2008 року. До АЗС, яка розташована по вул. К.Лібкнехта в м. Сквира Київської області він рухався з увімкненим світлом фар та з увімкненими склоочисниками тому, що на вулиці було досить темно та йшов дощ. Проїзна частина була асфальтована, мокра без вибоїн. Швидкість руху його автомобіля була невеликою і становила близько 40 км/год. Коли він став під’їжджати до повороту на вул. ОСОБА_8, то попереду на протилежній смузі руху побачив, як йому здалося, вантажний автомобіль, який знаходився на відстані близько 40-50 м. від нього. В цей момент у нього пропало світло, він намагався перемикати ричаг увімкнення світла і продовжував рухатись далі, поступово знижуючи швидкість, беручи трохи правіше. Коли він, вже проїжджав повз побачений ним транспортний засіб то відчув різкий удар в праву частину автомобіля та побачив, що тріснуло лобове скло. Злякавшись, він продовжив свій рух далі на АЗС.
По приїзду на АЗС, він при освітленні обдивився автомобіль і побачив, що в нього досить сильно пошкоджене лобове скло в правій частині. Зрозумівши до кінця, що сталося він іншою дорогою, приїхав до себе додому де поставив автомобіль під навіс, а сам злякавшись утік із домоволодіння.
В цей же день, тобто 22.09.2008 року близько 17-ої години він розуміючи, що його будуть шукати працівники міліції, сам пішов до Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області де зізнався у скоєному.
Цивільний позов в частині стягнення матеріальних збитків визнає повністю, а в частині моральної шкоди частково та покладається на розсуд суду. В тому, що сталося щиро кається та просить сурово не карати, зазначаючи, що матеріальні збитки відшкодував частково в сумі 7 100 грн.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_9 показала, що її син ОСОБА_5, 21.09.2008 року з м. Херсона на автобусі поїхав на екскурсію в м. Почаїв Тернопільської області і мав повернутись додому 22.09.2008 року. У ночі, в ніч з 21 на 22.09.2008 року до неї додому зателефонували і повідомили, що її сина ОСОБА_5 збив автомобіль, коли він перебував у м. Сквира Київської області і допомагав оформляти дорожньо – транспортну пригоду. Терміново зібравшись вона виїхала до м. Сквира Київської області. По приїзду у м. Сквира від працівників міліції вона довідалась, що син знаходиться у тяжкому стані і перебуває на лікуванні у Сквирській ЦРЛ. По приїзду до лікарні вона побачила, що син знаходиться в непритомному стані та потребує хірургічного втручання. Вона за власні кошти купила всі необхідні ліки і у цьому її допомагали рідні та близькі. За час перебування сина у Сквирській ЦРЛ, до неї підходив підсудний ОСОБА_10 ще і з якимось невідомим чоловіком і говорив, що в скоєні дорожньо-транспортної пригоди він не винний, а все сталося випадково. Матеріальної допомоги на лікування сина ОСОБА_3 не надавав і в подальшому з нею не контактував. Потім вона свого сина за власний рахунок перевезла до Білоцерківської міської лікарні № 2, де не зважаючи на всі старання лікарів, останній не приходячи в свідомість помер 03.10.2008 року.
У зв’язку зі смертю сина ОСОБА_5 її було заподіяно матеріальних збитків, які виразились у закупівлі медичних препаратів на лікування сина, у медичних закладах м. Сквира та м. Біла Церква Київської області, яке тривало 12 днів, перевезення тіла сина з м. Біла Церква до м. Херсона Миколаївської області, витрат пов’язаних з похованням сина на загальну суму 26 095 грн. Крім того, зі смертю сина її була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у погіршенні стану здоров’я викликане нервовим потрясінням, тому вона не має змоги ходити на роботу та вести звичайний спосіб життя, у зв’язку з чим моральну шкоду оцінює у 100 000 грн.
Оскільки підсудній ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та погодився на скорочений порядок дослідження доказів по справі, наслідки йому були роз’яснені та зрозумілі, заслухавши думку учасників судового розгляду, судом відповідно до вимог ст. 299 КПК України визнано недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, оскільки ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та за ч.1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також в разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, суд згідно ст. 67 КК України відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, вчинення злочину особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, часткове відшкодування матеріальної шкоди.
Беручи до уваги те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище вказані обставини та те, що в результаті злочину наступили тяжкі наслідки, з урахуванням особи винного, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, суд приходить до висновку, про доцільність призначення ОСОБА_3. основного покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк, а також враховуючи, що злочин вчинено в стані алкогольного сп’яніння, суд вважає за доцільне призначити підсудному додаткове покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та за ст. 135 ч.1 КК України у виді обмеження волі. Остаточну міру покарання за ст.ст. 286 ч.2; 135 ч. 1 КК України визначити відповідно до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з приєднанням додаткового покарання.
Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 в частині стягнення матеріальних збитків, а саме 26 095 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, крім того підсудній ОСОБА_3 цивільний позов в зазначеній частині визнав повністю.
Крім того, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 в частині стягнення моральної шкоди заподіяної злочином підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
По справі встановлено, що потерпілій ОСОБА_9, злочинними діями відповідача заподіяні моральні страждання, які полягають в погіршенні стану фізичного здоров’я, виникнення стану депресії, порушення сну, ритму життя.
П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації ( останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіював шкоди тощо)
Щодо розміру моральної шкоди суд прийшов до переконання, що заявлені потерпілою ОСОБА_9 вимоги завищені.
Тому визначаючи суму заподіяної моральної шкоди потерпілій ОСОБА_9, суд бере до уваги вище наведене, одночасно враховує ступінь вини відповідача і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 60 000 грн.
Суд також вважає, що цивільний позов Прокуратури Сквирського району Київської області в інтересах Сквирської центральної лікарні м. Сквира Київської області та Білоцерківської міської лікарні № 2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягає задоволенню, оскільки підтверджений документально та визнаний підсудним ОСОБА_3.
Речові докази автомобіль марки ЗАЗ -968 М р/н. Н 3464 КІ повернути власнику ОСОБА_4.
Судові витрати по справі покласти на підсудного.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ :
Визнати винними ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 285ч.2 ; 135 ч.1 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання :
- за ст. 135 ч.1 КК України – два роки обмеження волі;
- за ст. 286 ч.2 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки
Відповідно до ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим три роки шість місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 26 095 грн. та моральну шкоду у розмірі 60 000 грн..
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Сквирської центральної районної лікарні м. Сквира Київської області 615 грн. 89 коп. за стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Білоцерківської міської лікарні № 2 ім. Семашко -265 грн. 26 коп. за стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області судові витрати пов’язані із пересиланням речових доказів в сумі 68 грн.24 коп..
Речові докази автомобіль марки ЗАЗ -968 М р/н. Н 3464 КІ повернути власнику ОСОБА_4.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду та утримувати в СІЗО Департаменту виконання покарань.
Строк відбуття покарання засудженому відраховувати з 25.11.2009 року.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Сквирський районний суд Київської області.
Суддя :