Справа № 130/1652/17

Провадження № 22-ц/772/1427/2018

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуСправа № 130/1652/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Медвецького С.К.

За участю секретаря: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 130/1652/17 за позовом ОСОБА_3 до Браїлівської селищної ради Жмеринського району, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування пунктів 2 та 3 рішення 22 сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради Жмеринського району від 15 червня 2017 року, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Шепеля К.А.,

встановив:

В липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Браїлівської селищної ради, ОСОБА_4, який, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, обґрунтовано тим, що рішенням Браїлівської селищної ради від 23 березня 2016 року їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2, площею 0, 1200 га на території Браїлівської селищної ради. На виконання рішення органу місцевого самоврядування, ФОП ОСОБА_5 було виготовлено проект землеустрою, на підставі якого земельну ділянку внесено до бази даних Державного земельного кадастру за кадастровим № НОМЕР_2. Позивач тричі зверталася до селищної ради із заявами про затвердження проекту відведення земельної ділянки, однак отримувала відмови з різних підстав. Останнім рішенням 22 сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 15 червня 2017 року відмовлено ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 (у зв'язку зі зміною адреси) через невідповідність матеріалів проекту землеустрою вимогам чинного законодавства, а саме ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (на кадастровому плані відсутній кадастровий номер земельної ділянки та кадастрові номери суміжних ділянок). Згідно з п. 3 вказаного рішення затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення цієї ж саме земельної ділянки. Вважає це рішення Браїлівської селищної ради незаконним, оскільки спірна земельна ділянка була у її фактичному користуванні, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_2 і надання цієї земельної ділянки іншим користувачам є недобросовісним. Крім того, дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4, проект землеустрою на замовлення відповідача та висновки по проекту землеустрою надавалися на земельну ділянку по АДРЕСА_2, тоді як витяг з державного земельного кадастру від 06 червня 2017 року та рішення щодо затвердження проекту відведення прийняте на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. При цьому реєстрація спірної земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою, розробленого на замовлення ОСОБА_3, тоді як проектна документація, виготовлена на замовлення відповідача не була підставою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

З наведених підстав просила визнати незаконним та скасувати п.п. 2 та 3 рішення 22 сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 15 червня 2017 року, визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року індексний № 3587625 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,1200 га для індивідуального садівництва кадастровий № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 Стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 в частині позовних вимог до Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі в особі Державного кадастрового реєстратора про зобов'язання вчинити дії щодо скасування реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначала, що висновки суду про правомірність дій Браїлівської селищної ради є помилковими, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями перевірки відповідності проекту землеустрою вимогам закону, це є виключним повноваженням державного кадастрового реєстратора та експерта у складі органів Держгеокадастру. Водночас відповідність вимогам законодавства проекту землеустрою, розробленого на замовлення ОСОБА_3, підтверджена шляхом здійснення державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки. Браїлівська селищна рада свідомо вишукувала надумані підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_3, чим порушила право позивача на законні очікування на затвердження поданої документації.

Від голови Браїлівської селищної ради ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти вимог скарги заперечив, просив у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач ОСОБА_4 правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її адвокат Путілін Є.В. вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, заявлених у ній, просили скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що проект землеустрою, поданий ОСОБА_3 на затвердження Браїлівській селищній раді, не відповідає вимогам ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ст. 50 Закону України «Про землеустрій», на кадастровому плані відсутній кадастровий номер земельної ділянки та кадастрові номери суміжних земельних ділянок, тоді як проект землеустрою ОСОБА_4 ці відомості містить, а тому Браїлівська селищна рада діяла відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, а позовні вимоги є необґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30 листопада 2015 року є власником житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,2032 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки площею 0,1500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - кадастровий номер НОМЕР_5, земельної ділянки площею 0,0532 га - для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер НОМЕР_8, яка відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за НОМЕР_7, за НОМЕР_6, не приватизована, право власності та право оренди на неї не оформлялось (т.1 а.с.11-12).

Право власності на вищевказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 30 листопада 2015 року (т.1 а.с. 13).

Рішенням Браїлівської селищної ради від 10 лютого 2015 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 (попередній власник будинку позивача), на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,1500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,0532 га - для ведення особистого селянського господарства; у зв'язку із набуттям ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, будівлі та споруди, які належали ОСОБА_8, шляхом купівлі, передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,1500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,0532 га - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.17).

Рішенням 6 позачергової сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 21 березня 2016 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розміщена в межах населеного пункту АДРЕСА_2 на території Браїлівської селищної ради, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, які не надані у власність (користування) (т.1 а.с. 23).

На підставі цього рішення Браїлівської селищної ради ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_3 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Браїлівської селищної ради по АДРЕСА_2 смт Браїлів (т.1 а.с. 20-34, 127-158).

05 серпня 2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1200 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25 квітня 2016 року, виконаного ФОП ОСОБА_5, та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується витягом НОМЕР_9 від 6 вересня 2016 року (т.1 а.с. 35, 36-37).

Відповідач ОСОБА_4 29 серпня 2016 року звернувся до селищної ради з заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.167).

23 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Браїлівської селищної ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_2, а також надання вказаної земельної ділянки їй у приватну власність для індивідуального садівництва (т.1 а.с. 211).

Рішенням 15 позачергової сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 2 листопада 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні її заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та надання цієї ділянки у власність у зв'язку із неподанням проекту землеустрою або належним чином завіреної копії (т.1 а.с. 211-зворот).

Цим же рішенням надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розміщена в межах населеного пункту в АДРЕСА_2 на території Браїлівської селищної ради, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, які не надані у власність (користування) (т.1 а.с.168).

12 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Браїлівської селищної ради з заявою, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва, розроблений ФОП ОСОБА_5, та передати вказану земельну ділянку їй у приватну власність для садівництва (т.1 а.с. 212).

Рішенням 18 чергової сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 20 грудня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка знаходиться в АДРЕСА_2, та надання цієї ділянки у власність у зв'язку із відсутністю відомостей щодо кадастрового номера земельної ділянки (т.1 а.с. 212-зворот).

12 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Браїлівської селищної ради із заявою в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 площею 0,1200га для індивідуального садівництва, розробленого ФОП ОСОБА_9, та передати вказану земельну ділянку їй у приватну власність для ведення садівництва (кадастровий номер НОМЕР_2). Також вказала, що проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки був поданий разом із заявою від 12 грудня 2016 року (т.1 а.с. 213).

Рішенням 20 позачергової сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради від 16 березня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_2, та передачу її у власність ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю документів або їх належним чином завірених копій про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки (т.1 а.с. 213-зворот).

Відповідно до витягу з рішення Браїлівської селищної ради 22 чергової сесії 7 скликання від 15 червня 2017 року (т.1 а.с. 40, 40-зворот), зокрема пункту 2, ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення із земель комунальної власності, не наданих у власність або користування, земельної ділянки в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1200 га - для індивідуального садівництва у зв'язку із невідповідністю матеріалів проекту землеустрою вимогам чинного законодавства, а саме порушення вимог статті 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та статті 50 Закону України «Про землеустрій» (на кадастровому плані відсутній кадастровий номер земельної ділянки та кадастрові номери суміжних земельних ділянок).

Пунктом 3 цього ж рішення селищної ради затверджено проект землеустрою щодо відведення із земель комунальної власності, не наданих у власність або користування, земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 01200 га - для ведення індивідуального садівництва, та передано цю ділянку йому у власність.

Рішенням № 37 виконавчого комітету Браїлівської селищної ради від 19 червня 2017 року «Про упорядкування поштових адрес в смт Браїлів» присвоєно поштову адресу «вул.Шкільна, 19а» земельній ділянці, яка належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.110).

На підставі вказаного рішення Браїлівської селищної ради 22 чергової сесії 7 скликання від 15 червня 2017 року та за заявою ОСОБА_4 21 червня 2017 року відділом з питань державної реєстрації Жмеринської РДА було заведено справу №1285879405210 щодо земельної ділянки НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, 27 червня 2017 року винесене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 (т.1 а.с. 104-121).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НОМЕР_3 від 3 липня 2017 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4 від 5 липня 2017 року земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, належить на праві власності ОСОБА_4 (т.1 а.с.41-42, 43).

Відповідно до частини першої статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частиною першою та пункту «а» частини третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом частин шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої, одинадцятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

За змістом ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі-Порядок) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно з п.п. 110, 111 Порядку для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці ; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно допунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Необґрунтованими є доводи позивача про те, що спірна земельна ділянка повинна була бути надана їй у власність, оскільки перебувала у її фактичному користуванні, що підтверджено технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_2 в смт Браїлів, складеним 10 вересня 2007 року (т.1 а.с. 14-16), оскільки обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Також є безпідставними доводи позивача про те, що наявність дозволу на розробку проекту землеустрою виключає можливість надання дозволу на розробку проекту відведення цієї ж земельної ділянки іншій особі.

Роз'яснення щодо цього питання були надані в листі Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2013 р. N 22-28-0.17-17842/2-13 та підтримані висновком Верховного Суду у справі №463/3375/15-а, висловленим у постанові від 27 березня 2018 року, згідно з яким виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

В даному випадку, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності на ділянку.

Згідно з ч.13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Вимоги щодо складових проекту землеустрою встановлені ст. 50 Закону України «Про землеустрій», згідно з якою (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки) ; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

По справі встановлено, що до повноти структурних елементів проекту землеустрою, поданого ОСОБА_3 для затвердження, Браїлівська селищна рада зауважень не мала.

Підставою для відмови ОСОБА_3 у затвердженні проектної документації були невідповідність проекту землеустрою вимогам ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме відсутність на кадастровому плані кадастрового номера земельної ділянки та кадастрових номерів суміжних земельних ділянок).

Згідно із ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Щодо цих обставин, судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до Браїлівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою, підставами для відмови у чому були неподання проекту землеустрою або належним чином завіреної копії, відсутність відомостей щодо кадастрового номера земельної ділянки, відсутність документів або їх належним чином завірених копій про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки.

Ці недоліки були усунуті позивачем шляхом надання проекту землеустрою та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Водночас будь-яких зауважень щодо невідповідності кадастрового плану вимогам законодавства селищною радою жодного разу висловлено не було.

Колегія суддів також враховує ту обставину, що проект землеустрою, виготовлений на замовлення ОСОБА_3, отримав відповідні погодження згідно із ст. 186-1 ЗК України, розмір, межі земельної ділянки були узгоджені в управлінні Держгеокадастру у Жмеринському районі, а сама по собі відсутність в кадастровому плані кадастрового номера земельної ділянки та кадастрових номерів суміжних земельних ділянок не може бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Виходячи з наведеного, підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою Браїлівською селищною радою є формалізованими і не відповідають принципу пропорційності - застосовані до позивача несприятливі наслідки не відповідають цілям, на досягнення яких спрямоване рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

З цих підстав, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення про відмову ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою є незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючі ті обставини, що Браїлівською селищною радою порушено право позивача на законне, обґрунтоване вирішення питання щодо затвердження її проекту землеустрою, визначення особи, яка отримає право власності на спірну земельну ділянку відбулося з порушенням встановленого законом порядку, а тому не може бути визнане законним рішення про затвердження проекту землеустрою на цю ж земельну ділянку відповідачу та надання земельної ділянки у власність, будь-яке обґрунтоване рішення органу місцевого самоврядування про переваги проекту землеустрою, наданого ОСОБА_4 відсутнє.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Браїлівської селищної ради щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_3, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки ОСОБА_4, скасування державної реєстрації права власності підлягають до задоволення.

Згідно з ч .13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Предметом спору є дві позовні вимоги немайнового характеру.

Позивачем ОСОБА_3 за подання до суду двох вимог немайнового характеру сплачено 1280 грн. відповідно до квитанцій від 07 липня 2017 № 0.0.801034919.1 та № 0.0.801037511.1 та за подання апеляційної скарги за двома вимогами немайнового характеру 2114,4 грн. відповідно до квитанцій від 06 червня 2018 року № 0.0.1053334230.1 та №0.0.1053333686.1, а всього 3394,4 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з Браїлівської селищної ради.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381,382, 384 ЦПК України, суд,

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати пункти 2 та 3 рішення 22 сесії 7 скликання Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області від 15 червня 2017 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року індексний номер 35876525 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, кадастровий НОМЕР_2 за ОСОБА_4.

Стягнути з Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Гагаріна, 4 смт. Браїлів Жмеринський район Вінницької області код ЄДРПОУ 04325609) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3394, 4 грн. (три тисячі триста дев'яносто чотири грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 липня 2018 року.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно з оригіналом: