ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5267/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року, ухвалене суддею Бейко А.М. в селищі Рожнятів у справі № 350/900/18 за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 до Рожнятівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд скасувати рішення про примусове повернення в країну походження Російську Федерацію ОСОБА_2 від 27 квітня 2018 року № 4.

На підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що залишив Російську Федерацію у 2016 році з політичних та релігійних причин, оскільки його переслідували за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Під час перебування в ув'язненні зазнав жорстокого поводження та тортур. У разі повернення до Російської Федерації існує загроза заподіяння позивачу тілесних ушкоджень або вбивства. Як додатково зазначає позивач, його включено до списку терористів і екстремістів, а також до неофіційного списку осіб, яких піддано позасудовому ув'язненню, підготовленого Міністерством Національної Безпеки Чеченської Республіки. Більше того, його включено до списку так званих ворогів держави. Ще однією причиною залишення країни походження позивач називає систематичне порушення прав людини у Російській Федерації.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Позиція відповідача зводиться до того, що 27 квітня 2018 року працівниками Рожнятівського РС УДМС в Івано-Франківській області в ході проведення профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства у міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2. При перевірці документів було встановлено, що вищезгаданий громадянин РФ перетнув кордон України 08.06.2016 року через пункт пропуску «Нові Яриловичі», Чернігівської області і по даний час територію України не покинув, що підтверджується відомостями, отриманими із системи ДМС «Аркан». Незважаючи на те, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів, позивач, після закінчення законного терміну перебування в Україні, з питань його продовження до територіальних органів чи підрозділів ДМС України не звертався.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що 27 квітня 2018 року працівниками Рожнятівського РС УДМС в Івано-Франківській області в ході проведення профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства у міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2.

При перевірці документів було встановлено те, що вищезгаданий громадянин РФ перетнув кордон України 08.06.2016 року через пункт пропуску «Нові Яриловичі», Чернігівської області і по даний час територію України не покинув, що підтверджується відомостями, отриманими із системи ДМС «Аркан».

У зв'язку з виявленням факту незаконного перебування позивача на території України, працівниками Рожнятівського районного сектору УДМС України в Івано-Франківській області за порушення правил перебування іноземців в Україні щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ № 000778 від 27.04.2018 року та прийнято постанову серії ПР МІФ № 000778 від 27.04.2018 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

27.04.2018 року Рожнятівським РС УДМС України в Івано-Франківській області прийнято рішення № 4 про примусове повернення в країну походження Російську Федерацію ОСОБА_2 та надано строк до 21.05.2018 року для добровільного повернення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач порушив порядок перебування на території України, тривалий час ухилявся від виїзду після закінчення встановленого строку перебування на території України, відсутні підстави законного перебування на території України, не є особою, яка звернулась за статусом біженця, або особою, яка потребує додаткового захисту, а тому відповідач прийняв правомірне рішення про повернення в країну походження.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України № 3773-VI від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI).

Частиною 16 статті 4 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Підпунктом 2 пункту 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення встановленого строку перебування в Україні, з питань його продовження до територіальних органів чи підрозділів ДМС України позивач не звертався.

За приписами частини першої статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону № 3773-VI примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не звертався за захистом в порядку передбаченому Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», так не має відповідної довідки, яка підтверджує факт звернення та прийняття заяви про надання статусу біженця чи особи яка потребує додаткового або тимчасового захисту.

У зв'язку з цим на позивача не поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Отже, апеляційним судом встановлено те, що позивач порушив порядок перебування на території України, тривалий час ухилявся від виїзду після закінчення встановленого строку перебування в Україні, у позивача відсутні підстави законного перебування на території України, позивач не є особою, яка потребує захисту відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а тому суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем прийняте законне і обґрунтоване рішення про примусове повернення в країну походження ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись 229, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року в справі № 350/900/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Р.В. Кухтей

Т.В. Онишкевич

Повний текст виготовлено 18.07.2018 року