Справа № 2-а-718/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада2009 року суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Юрченко Г.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Петрівському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області, в якому просить поновити строк для звернення до суду , визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з управління Пенсійного фонду України у Петрівському районі Кіровоградської області на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з січня 2006 року до 2009 року в сумі 3891 грн. 90 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем йому не виплачувалась.
Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” .
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в письмовому провадженні та письмове заперечення в якому виклав свою позицію .
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України - сторона, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Згідно п.10 ч.1 ст.3 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового розгляду на основі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності су вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що відповідно до норм статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 - ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058), відповідно до якої за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Проте, відповідно до ч. 3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір мінімальної пенсії також встановлено постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15.04.2003 р. № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсій, передбачених для обчислення трудових пенсій за віком, встановлено у розмірі 50 гривень.
Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону, що діяла до 01.07.2006р.), здійснювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 виходячи із показника 19.91 грн.
Виходячи з наведеного , не можна погодитися з розрахунками позивача , зроблених на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 відсутній, Пенсійний фонд України звернувся за роз'ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України за роз'ясненням.
Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення до нього змін . До цього часу механізм не визначено, змін до Закону не внесено.
Але, відповідно до п.41 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" це 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також відповідач не погоджується з фактом відновлення строку позовної давності. Строк позовної давності обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Закон України „Про соціальний захист дітей війни" вступив в дію з 01.01.2006 року, рішення Конституційного суду, на яке посилається позивач, у липні - серпні 2007 року друкувалося в засобах масової інформації. За такий досить не малий термін позивач міг дізнатися про порушені його права, але вчасно до суду не звернувся. Тому, відновлення строку позовної давності відповідач вважає недоречним.
Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році цю ж норму було зупинено Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» № 3235- ІV від 20.12.2005 (з подальшими змінами).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09.07.2007 не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось, тому задоволенню підлягають вимоги позивачки лише за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вказана норма конкретизована в частині 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де зазначено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 ІV від 09.07.03 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, частиною 3 статті 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області належним відповідачем по даній справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.
Вимоги позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни у 2008 році суд вважає частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2008 соціальній категорії дітей війни, до якої належить позивач, органами Пенсійного фонду України здійснювалося нарахування зазначеного підвищення зазначеного розміру.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі -Постанова № 530). Пунктом 8 Постанови № 530 було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 гривні, з 1 жовтня - 49,8 гривні. Отже, підвищення до пенсії категорії дітей війни управлінням Пенсійного фонду України у 2008 році з 22 травня 2008 року нараховувалось у розмірі, передбаченому зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 та приписів частини 2 статті 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 з урахуванням пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги межі позовних вимог, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за 2008 рік - з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд, вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії, позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.
Прохання позивача поновити пропущений строк для звернення до суду , враховуючи похилий вік та віднесення його до вразливих верств населення, які обмежені у користуванні офіційними урядовими виданнями засобів масової інформації, що в деякій мірі перешкоджає своєчасній обізнаності позивача щодо подій, які відбуваються в державі, з огляду також на обмежені фінансові можливості доступу до правової допомоги, слід задовольнити , поновивши строк для звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Поновити позивачу строк для звернення до суду . Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком позивачу , як «дитині війни», у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року і по 31 грудня 2008 року включно , відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петрівський райсуд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя(підпис)
З оригіналом згідно
Голова Петрівського райсуду ОСОБА_2