АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 33/796/2307/2018 Суддя у першій інстанції: Грегуль О.В.

Категорія: ч. 2 ст.172-7 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., перевіривши апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи, прокуратури Київської місцевої прокуратури № 3 Гаврилова О.С., на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року, щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району в місті Києві, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року закрито провадження у справі відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку з закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою прокурор, який приймав участь у розгляді справи - ГавриловО.С. подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_5 та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_5 визнати винною та притягнути до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2018 року постановою Деснянського районного суду м. Києва провадження у справі відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку з закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.

Частиною 2 ст.294 КУпАП, встановлений порядок перегляду постанови судді, згідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

При цьому, перелік осіб, яким надано право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною першою ст.287 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

При цьому, ч. 5 ст. 7 КУпАП (в редакції із змінами від 14 жовтня 2014 року № 1697-УП) регламентовано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Оскаржуючи до апеляційної інстанції постанову судді, прокурор не вказав та не обґрунтував обставин, які б давали підстави вважати, що прокурором реалізуються повноваження щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Посилання прокурора на ч.1 ст.55 Конституції України є безпідставним, адже, названа норма основного закону та рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року вказують на те, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Проте, про порушення будь-чиїх прав в апеляційній скарзі прокурора не йде мови.

Крім того, слід зазначити, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) в своєму листі вх№223-943//4-17 від 22.05.2017, адресованому головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим &quac;Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення пов'язані з корупцією&que=; у ч.8 зазначив, що правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно ч.2 ст.294 КУпАП, наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник. Згідно зі змінами до ст.294 КУпАП( нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними Законом України від 16 березня 2017 року №1952-УІІІ &q?од; Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб&qu а;, прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках, виключно на стадії виконання судового рішення.

В інших випадках, виходячи зі змісту ч.2 ст.294 КУАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

З огляду на те, що прокурор за чинним на даний час законодавством

не вправі оскаржувати рішення судді у справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч.5 ст.7 КУпАП, приходжу до висновку про те, що апелянту необхідно відмовити у прийнятті апеляційної скарги до розгляду, з поверненням її особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 287, 294 КУпАП, судя

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ГавриловаО.С. на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року, якою закрито провадження у справі відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку з закінченням строків для накладення адміністративного стягнення - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва  Т.В.Фрич