Справа № 372/944/18

Провадження № 2-933/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю позивача, представника позивачів ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Малік Т.І.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «КоронАгро», про визнання договорів іпотеки недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Обухівського районного суду Київської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просять визнати недійсним іпотечний договір № 151110Z63 від 19.03.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПубАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (код за ЄДРПОУ 00032112); визнати недійсним іпотечний договір №151110Z64 від 19.03.2010 року укладений між ОСОБА_2 та ПубАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (код за ЄДРПОУ 00032112); визнати недійсним іпотечний договір №151110Z94 від 24.09.2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ПубАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (код за ЄДРПОУ 00032112); визнати недійсним іпотечний договір №151110Z65 від 19.03.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ПубАТ "Державний експортно- імпортний банк України" (код за ЄДРПОУ 00032112); судові витрати у справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_1 з 2007 року був власником земельної ділянки загальною площею 14,85 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, державний акт НОМЕР_2) в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, як власник зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 виступив майновим поручителем за кредитним договором №151110К12 від 18.03.2010 року, укладеним між вдповідачем (кредитор/кредитодавець) та ТОВ "Корон Агро" (позичальник), та уклав з відповідачем іпотечний договір №151110Z63 від 19.03.2010 року, в якому зазначені земельні ділянки виступили предметом іпотеки. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2015 року у справі №372/2464/13-ц за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визнано недійсними договори, за якими ОСОБА_1 набув права власності на вказану земельну ділянку, визнано недійсним відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, а земельна ділянка повернена в постійне користування ДП "Київське лісове господарство". Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.05.2015 року у справі №22ц - 780/1500/15 вказане рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсними договорів купівлі продажу, а в решті, а саме в частині визнання недійсним вищезгаданого відповідного державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки в постійне користування ДП "Київське лісове господарство", залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2015 року у справі №6-2041З ск 15 касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, попередні судові рішення залишені без змін.

ОСОБА_2 з 2007 року також був власником земельних ділянок в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, зокрема мав державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), НОМЕР_5 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7), НОМЕР_6 від 05.08.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8). Як власник зазначених земельних ділянок ОСОБА_2 виступив майновим поручителем за кредитним договором №151110К12 від 18.03.2010 року, укладеним між відповідачем (кредитор/кредитодавець) та ТОВ "Корон Агро" (позичальник), та уклав з відповідачем іпотечний договір №151110Z64 від 19.03.2010 року, в якому зазначені земельні ділянки виступили предметом іпотеки. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визнані незаконними та скасовані розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02.11.2007 року, на підставі яких набуті земельні ділянки та державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), НОМЕР_5 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7), НОМЕР_6 від 05.08.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8), видані ОСОБА_2 Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року у справі №22ц-780/280/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було відхилено та витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9), 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7) та повернути їх в постійне користування ДП "Київське лісове господарство".

ОСОБА_4 з 2007 року також був власником земельних ділянок в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, зокрема мав державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_10 від 05.08.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11), НОМЕР_12 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_13), НОМЕР_14 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_15), НОМЕР_16 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_18), НОМЕР_17 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_22), НОМЕР_19 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_21), НОМЕР_20 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_23), НОМЕР_24 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_25), НОМЕР_26 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_27), НОМЕР_28 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_29), НОМЕР_30 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_31), НОМЕР_32 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_33), НОМЕР_34 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_35), НОМЕР_34 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_36), НОМЕР_37 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_38), НОМЕР_39 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_40), НОМЕР_41 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_42), НОМЕР_43 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_44) та державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_45 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_47), НОМЕР_46 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_48), НОМЕР_49 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_50), НОМЕР_52 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_51), НОМЕР_53 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_54), НОМЕР_55 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_56), НОМЕР_57 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_58), НОМЕР_59 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_60), НОМЕР_61 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_62). Як власник зазначених земельних ділянок ОСОБА_4 виступив майновим поручителем за кредитним договором №151110К12 від 18.03.2010 року, укладеним між відповідачем (кредитор/кредитодавець) та ТОВ "Корон Агро" (позичальник), та уклав з відповідачем іпотечний договір №151110Z94 від 24.09.2010 року, в якому зазначені земельні ділянки виступили предметом іпотеки. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22.12.2014 року у справі №372/2293/13-ц було позбавлено права власності шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_10 від 05.08.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11), НОМЕР_12 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_13), НОМЕР_14 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_15), НОМЕР_16 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_18), НОМЕР_17 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_22), НОМЕР_19 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_21), НОМЕР_20 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_23), НОМЕР_24 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_25), НОМЕР_26 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_27), НОМЕР_28 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_29), НОМЕР_30 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_31), НОМЕР_32 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_33), НОМЕР_34 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_35), НОМЕР_34 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_36), НОМЕР_37 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_38), НОМЕР_39 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_40), НОМЕР_41 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_42), НОМЕР_43 від 05.08.2009 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_44) та державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_45 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_47), НОМЕР_46 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_48), НОМЕР_49 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_50), НОМЕР_52 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_51), НОМЕР_53 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_54), НОМЕР_55 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_56), НОМЕР_57 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_58), НОМЕР_59 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_60), НОМЕР_61 від 29.01.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_62).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.07.2015 року у справі №6-15477св15 касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 22.12.2014 року у незмінній після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду Київської області від 14.04.2015 року залишено без змін.

ОСОБА_5 з 2007 року також був власником земельної ділянки площею 13,5360 га, що розташована в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області на підставі державного-акту на земельну ділянку серії НОМЕР_63 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_64). Як власник зазначеної земельної ділянки ОСОБА_5 виступив майновим поручителем за кредитним договором №151110К12 від 18.03.2010 року, укладеним між відповідачем (кредитор/кредитодавець) та ТОВ "Корон Агро" (позичальник), та уклав з відповідачем іпотечний договір №151110Z65 від 19.03.2010 року, в якому зазначені земельні ділянки виступили предметом іпотеки. Рішенням Обухівського районного суду від 19.12.2011 року у справі №2-1561-11 визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2007 року, за умовами якого Позивач-4 виступав як покупець та визнано недійсним державний акт право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_63 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_64). Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.04.2012 року у справі №22ц-2026/2012 апеляційну скаргу ОСОБА_5 було відхилено, попереднє рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.09.2012 року у справі №6- 16355св 12 касаційну скаргу також було відхилено. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28.05.2014 року у справі №372/230/14-ц заяву ОСОБА_5 про перегляд справи за нововиявленими обставинами відхилено, апеляційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.05.2014 року також відхилено ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02.09.2014 року у справі №372/30/14-ц.

06 квітня 2018 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПубАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання договорів іпотеки недійсними, третя особа Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без руху для усунення недоліків.

25 квітня 2018 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі.

20 червня 2018 року винесено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, вказавши, що визнано недійсним державний акт на право власності на земельну його ділянку серії НОМЕР_2, земельна ділянка повернена в постійне користування ДП «Київське лісове господарство», при цьому вказавши, що майнові права є похідними від прав власності, що позивач є тільки майновим поручителем та на час укладення іпотечного договору не було порушень законодавства, але потім визнано недійсним державні акти, вважає позовна давність не пропущено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, посилаючись на аналогічні обставини.

В судовому засіданні представник відповідача Малік Т.І. позовні вимоги не визнала повністю та вказала, що позивачі є майновими поручителями Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро», на час укладення договору всі вимоги законодавства були дотримані, вважає, що позивачами пропущено строк позовної давності.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань чи заперечень суду не надали.

Вислухавши позивачів та представників сторін дослідивши наявні у матеріалах цивільної справи докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2010 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір №151110Z63, згідно якого останній передав в іпотеку Іпотекодержателю майно, а саме земельну ділянку загальною площею 14,85 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів.

Також 19 березня 2010 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір №151110Z64, згідно якого предметом іпотеки виступають: земельна ділянка загальною площею 1,9799 га, кадастровий номер НОМЕР_7, земельна ділянка загальною площею 1,9801 га, кадастровий номер НОМЕР_4, земельна ділянка загальною площею 10,8900 га, кадастровий номер НОМЕР_9, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів.

19 березня 2010 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір №151110Z94, згідно якого предметом іпотеки виступають: земельна ділянка загальною площею 1,9273 га, кадастровий номер НОМЕР_47, земельна ділянка загальною площею 1,5812 га, кадастровий номер НОМЕР_48, земельна ділянка загальною площею 1,7456 га, кадастровий номер НОМЕР_50, земельна ділянка загальною площею 1,9071 га, кадастровий номер НОМЕР_51, земельна ділянка загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_54, земельна ділянка загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_62, земельна ділянка загальною площею 1,485 га, кадастровий номер НОМЕР_56, земельна ділянка загальною площею 2,97 га, кадастровий номер НОМЕР_58, земельна ділянка загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_60, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів .

19 березня 2010 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_5 укладений іпотечний договір №151110Z65, згідно якого предметом іпотеки виступає: земельна ділянка загальною площею 13,5360 га, кадастровий номер НОМЕР_64, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування першої черги готельно-ресторанних та торгівельних комплексів.

Чинним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10.02.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором №151110К12 від 18.03.2010 року, яка станом на 14 серпня 2013 року складає 316418893 грн. 16 коп. і складається із 174829068 грн. 78 коп. простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом), 127985706 грн. 68 коп. простроченої заборгованості за процентами, 2943895 грн. 85 коп. простроченої комісії за управління кредитом, 2000 грн. простроченої комісії за зміну умов договору, 10658221 грн. 86 коп. 3% річних у зв'язку із простроченням зобов'язань, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №151110Z63 від 19.03.2010 року, а саме земельну ділянку площею 14,85 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 09.10.2009 року.

Чинним рішення Обухівського районного суду Київської області від 31.10.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, врахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 151110 К12 від 18.03.2010 року в розмірі 316 418 893, 16 гривень, що складається з простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом) - 174 829 068,78 гривень, простроченої заборгованості за процентами - 127 985 706,68 гривень, простроченої комісії (плата) за управління кредитом - 2 943 895,85 гривень, прострочена комісія (плата) за зміну умов договору - 2000,00 гривень, 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань - 10 658 221,86 гривень, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151110Z64 від 19.03.2010 року на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», а саме: земельну ділянку загальною площею 1,9799 га, кадастровий номер НОМЕР_7, земельну ділянку загальною площею 1,9801 га, кадастровий номер НОМЕР_4, земельну ділянку загальною площею 10,8900 га, кадастровий номер НОМЕР_9, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Чинним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13.11.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 151110 К12 від 18.03.2010 року в розмірі 316 418 893, 16 гривень, що складається з простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом) - 174 829 068,78 гривень, простроченої заборгованості за процентами - 127 985 706,68 гривень, простроченої комісії (плата) за управління кредитом - 2 943 895,85 гривень, прострочена комісія (плата) за зміну умов договору - 2000,00 гривень, 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань - 10 658 221,86 гривень, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151110Z94 від 29.04.2010 року на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», а саме: земельну ділянку загальною площею 1,9273 га, кадастровий номер НОМЕР_47, земельну ділянку загальною площею 1,5812 га, кадастровий номер НОМЕР_48, земельну ділянку загальною площею 1,7456 га, кадастровий номер НОМЕР_50, земельну ділянку загальною площею 1,9071 га, кадастровий номер НОМЕР_51, земельну ділянку загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_54, земельну ділянку загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_62, земельну ділянку загальною площею 1,485 га, кадастровий номер НОМЕР_56, земельну ділянку загальною площею 2,97 га, кадастровий номер НОМЕР_58, земельну ділянку загальною площею 1,98 га, кадастровий номер НОМЕР_60, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, що належать ОСОБА_4 на праві власності.

Чинним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13.11.2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 33 Закону «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Пунктами 2.1.4, 2.1.5 Іпотечних договорів передбачено, що у «разі невиконання боржником умов Кредитного договору, Іпотекодержатель (Банк) має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

За рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель (Банк) має право задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, виключаючи проценти, комісії та інші платежі, неустойку, пеню, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки...».

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства в Україні віднесено принцип обов'язковості рішень суду.

Принцип обов'язковості рішень суду закріплений також і нормами Цивільного процесуального кодексу України. Так, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже вищевказані обставини є преюдиційно встановленими та повторному доказуванню не підлягають.

Принцип правової визначеності є одним з основних елементів верховенства права, тобто, рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З моменту прийняття Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7 та 11 до Конвенції» положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) становлять частину українського законодавства у зв'язку з чим Україна визнала юрисдикцію Європейського Суду з прав людини щодо питань тлумачення і застосування Конвенції. Так. ст. 1 даного Закону визначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У справі «Христов проти України» у рішенні від 19.02.2009 ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії» [GC], №28342/95. п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачами не доведено та не обґрунтовано які саме їх права і законні інтереси порушено AT «Укрексімбанк» при укладенні Іпотечних договорів.

Фактично єдиною обставиною, покладеною у основу позовних вимог у цій справі щодо оспорювання правочину позивачам зазначаються визнання недійсними правовстановлюючих документів на землю, виданих на їх ім'я.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Станом на час вчинення оспорюваних правочинів, тобто у 2010 році, державні акти на право власності на земельні ділянки, що видані були на ім'я позивачів були чинними і не оспорюваними, позивачі були власниками земельних ділянок, які ними було передано в іпотеку. Обставини, покладені в основу позову виникли вже у подальшому, після укладення оспорюваних правочинів, а саме після 2014 року, тобто після винесення судових рішень щодо визнання недійсними державних актів. На будь-які обставини, які б вказували на порушення особистих прав чи законних інтересів позивачів та існували станом на час вчинення оспорюваних правочинів, у позові не зазначено і під час судового розгляду не виявлено. Також не зазначено у позові і не виявлено під час судового розгляду порушень чинного законодавства, які б були допущені саме при укладенні оспорюваних правочинів. Із доводів позивачів вбачається, що вони добровільно за власним волевиявленням уклали оспорювані правочини, виступили майновими поручителями ТОВ «Корон Агро», виступивши іпотекодавцями за оспорюваними договорами іпотеки.

Доводи позивачів зводяться до зміни правового статусу предмету іпотеки після укладення оспорюваних договорів, що явно не стосується чинних на час вчинення оспорюваних правочинів правовідносин між сторонами і дійсних обставин укладення договорів.

За таких обставин, будь-яких підстав, передбачених ст.ст. 203,215 ЦК України у спірних правовідносинах, які б свідчили про недійсність договорів, немає, а позов по суті є безпідставним.

Крім того, правова позиція позову є хибною, оскільки правові наслідки, передбачені ч.1 ст.216 ЦК України (на яку посилаються позивачі) стосуються недійсності правочинів, а не правовстановлюючих документів на земельні ділянки, тому визнання недійсними державних актів не створює юридичних наслідків у виді недійсності раніше укладеними відносно відповідних земельних ділянок правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень, всупереч вказаним вимогам позивачами не надано жодного доказу який би свідчив про те, що сторонами, в момент укладення Іпотечних договорів було допущено недодержання вимог, встановлених чинним законодавством України, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість позову в частині позовних вимог до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

За таких обставин, під час розгляду справи не виявлено порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту.

Правова оцінка заяві відповідача щодо застосування наслідків спливу позовної давності не надається, оскільки позов по суті є необґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд вважав, позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 203, 204, 215, 216, 546, 575, Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 5, 11, 33 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «КоронАгро», про визнання договорів іпотеки недійсними відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.07.2018 року.

Суддя М.В.Кравченко