АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 5740                Головуючий суддя І інстанції Дегтерчук

Провадження №         Суддя доповідач Хребтов В.П.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-  Шаповал Н.М., суддів:        Хребтова В.П.,

ОСОБА_1,

при секретарі - Татаріновій А.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Лозівському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2010 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду в Лозівському районі Харківської області ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 народилася в 1935 році і в розумінні ст. І Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги. Що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділе 2 Законе України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

Зазначене рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для селів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Судом 1 інстанції правильно не взято до уваги доводи відповідача про неврегулюваність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також не впливають на висновки суду 1 інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313, 317, 3 19, 324 ЦПК України, судова колегія —

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області відхилити.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2010 року залишити без

змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді