Справа № 1-93/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 грудня  2009 року                                      Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді- Клочко В.М.

               при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

               з участю прокурора – Гринь В.К.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира Київської області кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                         ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого  ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 Б,  кв. 45, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ч.2 ст. 187  КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, 28.02.2009 близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4 по вул. Леніна, 38 в   м. Сквира Київської області, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном, наздогнав неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та застосовуючи по відношенню до неї фізичне насильство, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої  та виразилося у тому, що він схопив останню передпліччям лівої руки за шию та повалив на асфальтоване покриття і погрожуючи розкладним ножем заволодів грошима в сумі 15 (п’ятнадцять) гривень. Після цього, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, погрожуючи ножем відвів неповнолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 за приміщення ОСОБА_3 ЗОШ №4 де знявши із неї  паска та накинувши їй на шию, нанісши при цьому 3 удари правою рукою по обличчю та 3 удари коліном правої ноги в область тулуба та вдаривши лівою висковою частиною голови об цегляну стінку приміщення школи, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді садна в лівій висковій ділянці, крововилив та садно на слизовій оболонці внутрішньої поверхні верхньої губи, гематоми  в ділянці верхньої та нижньої губ, садна на лівій кисті, садно на передній поверхні правого променезап’ясткового суглоба, садна на правому стегні та садна на лівому стегні, садна на животі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №94/Д від 17.03.2009 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та відкрито заволодів мобільним телефоном  «NOKIA N -73-1» IMEI 354851022577827, вартістю 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень із стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 (двадцять п’ять) гривень, паском із синтетичного матеріалу вартістю 15 (п’ятнадцять) гривень, чим заподіяв потерпілій матеріального збитку на загальну суму 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) гривень, після чого з місця пригоди зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, 28.02.2009 о 23 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в під’їзді №2 будинку №53 по вул. Богачевського в м. Сквира, Київської області, де   застосовуючи по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 фізичне насильство, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої  та виразилося у тому, що він схопив останню передпліччям правої руки за шию відкрито викрав у неї мобільний телефон «НОКІА-6500» із картою пам’яті в комплекті на 1 Гб, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №2842 від 13.03.2009 -  1410 (одна тисяча чотириста десять) гривень із стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 25 (двадцять п’ять) гривень, жіночу сумочку із шкірозамінника вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень в якій знаходилися чотири флакони блиску для губ вартістю 30 (тридцять гривень)  кожен, на суму 120 (сто двадцять) гривень, записна книжка вартістю 3 (три) гривні, носова хустинка вартістю 1,50 (одна гривня п’ятдесят копійок), чим завдав потерпілій матеріального збитку на загальну суму 1684, 50 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні п’ятдесят копійок), після чого з місця події зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  свою вину у скоєнні злочину визнав частково і показав, що він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8.

    Оскільки роботу в м. Сквира Київської області знайти не міг то тривалий час проживав у своєї сестри, яка мешкає у м. Києві по пр-т. Відрадному, 18-БАДРЕСА_1.

По приїзду в м. Київ він працевлаштувався охоронцем у супермаркет, який розташований у м/р-ні Відрадному. Там він працював до середини лютого 2009 року. У середині лютого місяця 2009 року на роботі у нього виник конфлікт з адміністратором і він звільнився з роботи.

Незважаючи на те, що він проживав та працював у м. Києві, але в м. Сквира Київської області приїжджав доволі часто на вихідні.  

             28.02.2009 близько 16 год. він маршрутним автобусом приїхав у м. Сквиру і відразу ж пішов до будинку, на АДРЕСА_2, де на даний час проживає його молодша сестра ОСОБА_6 з дітьми. Близько 19 год. 30 хв. він вирішив сходити у місто, щоб придбати собі пляшку пива. З цією метою він вийшов з квартири та направився до кіоску, який розташований поблизу території ОСОБА_3 речового ринку. Підійшовши до кіоску він придбав собі пляшку пива «Чернігівське світле», місткістю 0,5 л. Випивши трохи пива він пішов у подвір’я п’ятиповерхових будинків, розташованих через дорогу від кіоску. Він зайшов у подвір’я і зупинився біля під’їзду першої п’ятиповерхівки. Там він зупинився і продовжив пити пиво, присівши на лавку, яка розташована коло під’їзду, однак коло якого саме він вказати не може, оскільки не пам’ятає. Випивши пиво він зібрався йти додому і в цей час помітив дівчину, яка йшла до другого чи третього під’їзду будинку, коло якого він стояв, тобто рухалася у його напрямку. В цей час у неї грала музика. У чому була одягнута та дівчина він вказати не може, оскільки у дворі між будинками світло не горіло. Коли повз нього проходила дівчина то в руках у неї він побачив мобільний телефон. Потім дівчина зайшла до під’їзду будинку і він відразу пішов за нею. Вказану дівчину він наздогнав відразу ж за вхідними дверима, у тамбурі і наказав віддати йому мобільний телефон на, що вона погодилась і добровільно віддала йому свої речі. Після цього він наказав дівчині йти додому, а сам вибіг із під’їзду і побіг у напрямку ЗОШ № 2. Дорогою він подивився, чи є у сумочці, яку він відібрав у дівчини, що-небудь коштовне, але там були якісь цукерки, нічого цінного не було і він сумочку викинув. Викинувши сумочку він відразу ж вимкнув мобільний телефон і пішов додому. Вдома він поставив у телефон, який відібрав у дівчини свою сім-карту, яку витяг зі свого мобільного телефону, після чого ліг спати.

Вранці наступного дня, близько 10 години ранку, він на маршрутному автобусі поїхав у м. Київ. Викрадений мобільний телефон він нікому не показував.  Через декілька днів, після грабунку до нього в м. Київ приїхали працівники карного розшуку ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області, які вилучили в нього мобільний телефон, який він відібрав у дівчини та кросівки білого кольору. Після цього, працівники міліції затримали його і доставили до ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області. По дорозі з м. Києва до м. Сквира працівники міліції повідомили, що в м. Сквира в той же вечір, ще було скоєно  грабунок однієї дівчини і погрожуючи йому фізичною розправою змусили написати явку з повинною в тому злочині, який він не скоював, а саме пограбування дівчини на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4. Оскільки він не знав, як саме було скоєно злочин то явку з повинною він писав під диктовку працівників міліції. Слідчі, які проводили досудове слідство, взагалі його не допитували, а давали підписувати вже готові протоколи допиту. На неправомірні дії працівників міліції він  до прокуратури не скаржився, оскільки останні на його думку корумповані.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, винна останнього доведена сукупністю зібраних досудовим слідством та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме :

- показами потерпілої ОСОБА_4 , яка показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9 разом з батьками. В кінці липня 2008 року  батьки придбали їй мобільний телефон моделі «NOKIA N-73-1» смартфон з корпусом чорного кольору за 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень і в даному мобільному телефоні був вставлений стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф» № 80931353338, який їй також придбали батьки за 25 (двадцять п’ять) гривень.    

28.02.2009 року о 19 годині 20 хвилин вона разом із батьком - ОСОБА_7 на автомобілі поїхали до аптеки, яка знаходиться по вул. Леніна поблизу магазину «Міні-маркет», щоб купити разом медикаменти. ОСОБА_8, вона повідомила батькові, що хоче цього вечора зустрітися із однокласницями  на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4, яка знаходиться по вул. Леніна в м. Сквира, щоб разом піти на дискотеку в Міський будинок культури, який знаходиться по вул. Богачевського в м. Сквира. Купивши необхідні ліки вона вийшла з аптеки і пішла в напрямку ОСОБА_3 ЗОШ № 4. По дорозі до школи вона зателефонувала своїй подрузі, але остання не відповідала. Потім вона поклала мобільний телефон до правої зовнішньої кишені зимової курточки в яку була одягнута.  Оскільки, на вулиці було досить прохолодно і сиро то капюшон від курточки вона накинула на голову. Незважаючи на те, що на її дзвінок ніхто не відповів вона все одно вирішила йти до території ЗОШ № 4 тому, що раніше домовилась про зустріч із подружкою. Коли йшла по вулиці, то за нею ніхто із сторонніх осіб не йшов. Підійшовши до території ОСОБА_3 ЗОШ № 4  вона зайшла через центральний перший вхід на територію школи і на території школи вона побачила, що біля школи немає її знайомих,  вона  вийняла мобільний телефон і  почала телефонувати до ОСОБА_9, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_10, який знаходиться за ЗОШ № 4, але так-як вона знову не відповідала, то вона вирішила піти до неї додому і направилася в напрямку другого входу, який знаходиться близько 10 метрів на ліво від першого входу. Та коли вона вже майже дійшла до другого входу, то все одно продовжувала телефонувати і саме в цей час вона побачила, що через другий вхід на територію школи зайшов невідомий їй чоловік, його обличчя вона не розгледіла, так-як світло від ліхтарів зовнішнього освітлення вул. Леніна било їй в обличчя, але вона побачила, що він був одягнений в курточку темного кольору, спортивні штани  темного кольору і взутий в кросівки білого кольору із загостреним передком. Він швидкою ходою ішов в її напрямку і коли вже він із нею розійшовся, то був від неї з лівого боку,  вона відразу відчула як він схопив її за шию передпліччям лівої руки і повалив на землю вона впала всім тілом на землю і він здається впав на неї зверху та почав душити, при цьому вона відчула, як він приставив до її шиї з правого боку клинок ножа, вона тоді зрозумівши, що він напевно хоче заволодіти її мобільний телефон сховала його до правої зовнішньої кишені джинсових штанів. Коли вона лежала на землі, то він почав казати до неї, щоб вона не кричала і тоді він їй нічого не заподіє. Після цього він тримаючи її лівою рукою за плече, а в правій руці він тримав ножа біля її горла почав підіймати її із землі і коли вже підвів, то запитав  чи є у неї мобільний телефон, вона йому відповіла, що в неї мобільного телефону немає, тоді він почав запитувати, що в неї при собі є цінного, вона відповіла, що в неї є гроші, тоді він сказав, щоб вона віддала йому всі гроші, які в неї були і вона вийняла з лівої кишені джинсів гроші в сумі 15 гривень та віддала невідомому чоловікові. Тоді він сказав їй, щоб вона йшла з ним, і також запитав як її звати і в якій школі навчається та де проживає, вона йому відповіла, що живе біля автостанції в м. Сквира, а навчається в ОСОБА_3 ЗОШ № 1, та що звати Вікторія, він їй також сказав, що в нього не має батьків, а є двоє неповнолітніх дітей і що його вигнали з роботи і саме таким способом він заробляє на життя, він також сказав, що сам навчався  в ОСОБА_3 ЗОШ № 3, чи № 5, також він сказав, що якщо вона комусь розкаже про дану подію, то він приїде з села, але з якого саме він не говорив, та що її тоді заріже. При цьому він продовжував тримати її перед собою взявши лівою рукою за плече, а в правій руці він тримав ножа у неї біля горла і повів в напрямку приміщення школи і почав її запитувати куди ведуть дороги, які знаходилися поряд із школою. Вона йому відповіла, що не знає. Тоді він повів її за приміщення школи, вона тим часом скориставшись тим, що він не звертає уваги, що вона робить, вийняла мобільний телефон із правої кишені джинсів та сховала його до джинсових штанів з переду. Він при цьому їй казав, що якщо вона не буде кричати, то він її не вб’є та нічого їй не заподіє, тоді вона також запитала його чи він її не зґвалтує, а він сказав, що це йому не потрібне. Коли він підвів її до приміщення школи з тильної сторони з боку стадіону, де також знаходилося ще якесь приміщення, він тоді запитав її, чи є у неї якась мотузка, вона йому відповіла, що в неї мотузки немає, тоді він запитав, чи є на ній панчохи, вона йому відповіла, що на ній одягнуті колготи, він тоді сказав їй, щоб вона зняла колготи і віддала йому, вона відповіла, що колготи знімати не буде. Тоді він сказав, щоб вона дала йому пояса із джинсів, вона йому відповіла, що пояса в неї не має. Тоді він сам провів по верхній частині джинсів, щоб упевнитися, що вона його не обманює. Тоді вона йому сказала, що в неї в курточці є пасок і він сказав, щоб вона знімала даний пасок та віддала йому. Вона знявши пасок віддала невідомому чоловікові і він відразу зав’язав даний пасок у неї на шиї. Після чого він прибрав ножа від її шиї, а далі продовжував тримати за пасок, щоб вона не втекла. А сам тим часом дістав сигарети і почав курити, також він запитав у неї чи вона не курить, вона йому відповіла, що ні. Тоді коли він вже докурив, то вона почула, як у нього задзвонив мобільний телефон і він його вимкнув. Після цього він підвів її до приміщення школи з тильної сторони де знаходився вхід у підвальне приміщення. Він тоді ще раз запитав, чи є у неї мобільний телефон, вона йому відповіла, що мобільного телефону у неї немає. Він тоді відпустив пасок, який був зав’язаний у неї на шиї і почав стоячи за нею обшукувати її обома руками і коли він налапав в штанах мобільний телефон, який вона сховала в джинсові штани спереду запитав що це таке, вона йому відповіла, що нічого. Після цього він вдарив її правою рукою, а саме кулаком  по тулубу з правого боку і вона відчула дуже сильний біль. Після цього він сказав їй, щоб вона діставала мобільний телефон і також запитав, якої саме моделі мобільний телефон, вона йому відповіла, що в неї стара модель телефону «Моторола», а він сказав, щоб вона його дістала і якщо дійсно стара модель телефону, то він його забирати не буде. Тоді вона послухала його і дістала мобільний телефон із штанів і він відразу його в неї забрав. Він коли поглянув на мобільний телефон, то почав кричати до неї, що вона йому збрехала і лівою стороною голови вдарив її об цегляну стінку приміщення школи. Вона тоді від удару розвернулася через праве плече до нього обличчям і він відразу наніс їй удар кулаком правої руки в область голови з правого боку, а саме в праве око. Від отриманих ударів, які спричинили їй фізичний біль вона присіла, а він підняв її з землі і тоді знявши паска з її шиї завів обидві руки назад почав їх зв’язувати паском, при цьому він прихилив її на бетонну площадку вона тоді почала кричати і він наніс їй один удар правою рукою по тулубу з правого боку і від удару у неї перехопило дихання і їй було тяжко дихати. Тоді він знову обпер її на бетоновану площадку і стоячи за нею почав її душити взявши лівою рукою за шию і вона не могла дихати, та вже майже почала втрачати свідомість. Тоді він напевно побачив, що дихання у неї стало приривчасте, то він відпустив її. Поки вона відновлювала дихання, то він продовжував їй зав’язувати паском руки і коли він зав’язав паска, то вона вже могла нормально дихати, почала знову кричати. І він тоді вдарив її здається рукою з заду по голові. Від отриманого удару і фізичного болю, який їй було завдано вона впала на землю. Він тоді знову обхопивши її за тулуб двома руками підвів із землі і коли вона вже стояла, то він повернув її до себе обличчям і вдарив  два чи три рази коліном в живіт і від отриманих ударів та фізичного болю впала на землю біля стіни прихилившись до неї і їй було дуже боляче. Так коли вона перебувала в такому положенні, то через те, що він не міцно зав’язав паска вона звільнила руки, а також вона відчула під собою два чи три предмети схожі на цеглину, вона тоді правою рукою взяла одну цеглину і почала її виймати із-за спини, та хотіла його вдарити даною цеглиною. Коли він це побачив, то вибив у неї з руки цеглину та схопивши її руками за шию почав знову душити і душив до тих пір, поки вона знову не почала втрачати свідомість. І коли вона вже майже не могла дихати, то він відпустив її. І почав до неї казати, « що було б, якби ти мене вбила» .  Піднявши її із землі розвернув спиною до себе і знову схилив її на бетоновану площадку і паском сильно зв’язав їй руки. Вона почала знову кричати і він схопив її руками за шию та почав душити до того моменту, коли вона вже майже втрачала свідомість. Потім відпустив її і вона знову впала на землю і прихилившись до цегляної стіни почала відновлювати дихання та при цьому плакала і при цьому просила, щоб він відпустив її додому. Далі незнайомець забрав належний її мобільний телефон, розрізав пасок і наказав рахувати до ста. Коли почала рахувати, то почула, що незнайомець побіг в невідомому їй напрямку і коли вона через кілька секунд повернула голову, то його вже ніде не було. Вона тоді підвелася із землі і відразу почала бігти до вул. Леніна, але вибігши на перед школи вона побачила незнайомих їй хлопців біля парадного входу до школи вона підійшла до них і так-як вона сильно плакала, вони запитали її, що сталося, то вона їм відповіла, що її побив та пограбував невідомий їй чоловік.

ОСОБА_8,  під час допиту у слідчого Сквирського РВ ГУ, коло столу,  у поліетиленовому пакеті вона бачила  білі кросівки із загостреним носком і відразу повідомила слідчому, що дані кросівки належать незнайомцю, який її пограбував на що слідчий повідомив, що дійсно кросівки належать хлопцеві, який затриманий за підозрою у скоєні злочину.

В залі судового засідання коли вона почула голос підсудного ОСОБА_2 то відразу зрозуміла, що це той самий чоловік, який напав на неї на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4.

- показами потерпілої ОСОБА_5 , яка показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_11  разом з батьками. Навчається в 7-му класі ОСОБА_3 ліцею.

В середині лютого 2009 року її батьки придбали їй мобільний телефон моделі “NOKIA 6500” за 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, а також стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф» за 25 (двадцять п’ять) гривень, а також жіночу сумочку із шкірозамінника чорного кольору вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень і в сумочці вона постійно носила косметику та всякий дріб’язок.

28.02.2009 року вона близько 21 години пішла з дозволу батьків разом із  друзями на дискотеку, яка відбувається у міському будинку культури, з собою вона взяла сумочку та мобільний телефон. Перебувала вона на дискотеці до 23 години. Після чого о 23 годині вона пішла сама до дому по вул. Богачевського,  вулиця була освітлена ліхтарями і сторонніх осіб вона не бачила. Коли вона зайшла до внутрішнього дворику п’ятиповерхового будинку в якому вона проживає, то нікого зі сторонніх осіб вона біля будинку, і під’їзду не бачила, тому, що двір не освітлюється. Коли вона вже підходила до під’їзду, то поряд нікого не бачила, а лише почула, що хтось зайшов перед нею у під’їзд, так-як зачинились за кимось двері і вона не придала цьому особливої уваги. Мобільний телефон у неї в цей момент знаходився у лівій зовнішній кишені джинсових штанів і вона коли йшла до дому, то його ніде не діставала,  до неї в цей момент ніхто не телефонував. Коли вона зайшла до під’їзду, який також не освітлюється, то зробивши один чи два кроки вона відчула як її ззаду передпліччям правої руки схопив за шию невідомий їй чоловік і вона зрозуміла, що він вищий за неї зростом, та міцної тіло будови і він відразу почав її душити, він так сильно притиснув руку їй до шиї, що вона не могла дихати і кричати і вже коли почала трохи втрачати свідомість, то він послабив захват. І потім сказав їй, щоб вона віддала йому мобільний телефон, вона зрозумівши, що не зможе від нього вирватися, а також не могла покликати на допомогу, бо їй було ще важко дихати, а також щоб більше він її не душив вона вийняла лівою рукою із кишені джинсів мобільний телефон і передала невідомому чоловікові, який тримав її за шию. Він коли брав мобільний телефон, то відпустив захват і напевно взяв його правою рукою. Тоді вона почула, що з верхнього поверху хтось почав спускатися на перший поверх і це напевно почув невідомий їй чоловік і відразу він вихопив у неї з правої руки сумочку та вибіг з під’їзду. В якому напрямку він побіг вона не бачила, так-як за ним не виходила, бо була дуже сильно налякана. Коли вона почала вже підійматися нагору, то здається на другому поверсі вона зустріла свою матір, яка вийшла їй на зустріч. Вона при цьому кричала, що в неї забрали мобільний телефон і невідомий  чоловік душив її в під’їзді будинку. А більш детально, що сталося вона вже розповіла батькам вдома, коли трохи заспокоїлася. І батьки відразу викликали працівників міліції.

- показами свідка ОСОБА_10, яка показала що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12, разом із чоловіком та неповнолітньої дочкою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час дочка ОСОБА_12 навчається в дев’ятому  «Б» класі ОСОБА_3 ліцею. В кінці липня 2008 року вони придбали ОСОБА_11 мобільний телефон моделі «NOKIA N-73-1» смартфон з корпусом чорного кольору за 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень, а також придбали стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф» № 80931353338 за 25 (двадцять п’ять) гривень, який постійно був у неї.

28.02.2009 року о 19 годині 20 хвили її чоловік разом з ОСОБА_11 поїхали до аптека, яка розташована  в м. Сквира по вул. Леніна поблизу магазину «Міні-маркет», щоб купити ліки. ОСОБА_8, ще вдома повідомила, що має намір зустрітись з однокласницями і піти на дискотеку,  яка відбувається в Міському будинку культури,  вона з чоловіком не заперечували. Повернувшись додому її чоловік повідомив, що ОСОБА_8 залишилась в центі міста.

В цей же вечір, близько 22 год. їм на телефон зателефонував невідомий і повідомив, що їхня дочка знаходиться у відділку міліції і попрохав взяти із собою документи на мобільний телефон. Зібравшись вона поїхала до міліції. По приїзду до відділу міліції вона застала дочку ОСОБА_12, яка була в шоковому стані, весь час плакала. В розмові ОСОБА_8 повідомила її, що її побив невідомий, а також погрожував їй ножем та забрав її мобільний телефон  моделі «NOKIA N-73-1» та гроші в сумі 15 гривень на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4, коли вона чекала на своїх знайомих.

- показами свідка ОСОБА_7  про те, що він разом з родиною тобто дружиною та неповнолітньою дочкою ОСОБА_13 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_13.

 В кінці липня 2008 року вони придбали ОСОБА_8 мобільний телефон моделі «NOKIA N-73-1» смартфон з корпусом чорного кольору за 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень разом із  стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Лайф»                         № 80931353338 за 25 (двадцять п’ять) гривень.

28.02.2009 року близько 19 годині 20 хвилин він на прохання дочки підвіз останню до аптеки, яка розташована  в центрі міста Сквира в аптеку по вул. Леніна, поблизу магазину «Міні-маркет», також дочка казала, що потім залишиться в центрі м. Сквира, так-як вона мала зустрітися зі своїми однокласницями і разом з ними йти на дискотеку, яка проходить в Міському будинку культури. Він їй дозволив піти на дискотеку, але з умовою, щоб додому вона повернулась до 23 години.

Близько 22 години на його мобільний телефон, подзвонив невідомий, який представився ОСОБА_14 і попрохав під’їхати до місцевого відділу міліції, взявши при цьому із собою документи на мобільний телефон доньки.

Коли він разом із дружиною приїхали до ОСОБА_3, близько 22 години, то їх відразу провели до службового кабінету де він побачив  ОСОБА_8 і вона була у схвильованому стані і на обличчі були синці, та було видно, що в неї побиті губи, а також на голові були гулі і на шиї садна ніби її хтось душив, також були садна на зап’ястях обох рук і одяг був весь брудний. Тоді коли її опитували в їхній присутності, то вона розповіла, що в неї невідомий чоловік відкрито викрав мобільний телефон і гроші в сумі п’ятнадцять гривень на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4, також що він погрожував їй ножем і знущався з неї.

- показами свідка ОСОБА_15 про те, що вона проживає в                     ІНФОРМАЦІЯ_14 разом із чоловіком. ОСОБА_8, га їхньому повному утриманні та вихованні знаходиться дочка ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_15,  яка навчається в сьомому  «А» класі ОСОБА_3 ліцею.  

18.02.2009 року вона разом із чоловіком за спільні кошти, придбали  мобільний телефон, моделі «NOKIA 6500»  в металевому корпусі, світло коричневого кольору  за 1500 (одна тисяча п”ятсот) гривень і також придбали стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф» № 80637905093 за 25 (двадцять п’ять) гривень, який подарували донці, з метою щоб постійно підтримувати з нею зв’язок.

28.02.2009 року о 21 годині вона дозволила  дочці ОСОБА_16 піти разом із знайомими на дискотеку, яка відбувається в Міському будинку культури і також вона їй сказала, щоб вона повернулася до 23 години додому. ОСОБА_16 взяла із собою свій мобільний телефон, а також жіночу сумочку і пішла на дискотеку. На дискотеку дочка вдягнула,  полушубок із хутра світлого кольору та джинсові штани темного кольору.

Близько, 23 години вона зателефонувала дочці і наказала, щоб вона йшла додому , оскільки вже досить пізно. В розмові також, повідомила, що вона буде чекати її коло під’їзду, так-як в дворі і в під’їзді будинку не освітлюється. Приблизно о 23 годині коли вона вийшла з квартири то почула, що в під’їзді почали гавкати собаки. Вона зрозумівши, що щось трапилося швидкою ходою почала спускатися до низу і вже на другому поверсі вона зустріла дочку, яка була в схвильованому вигляді і дуже важко дихала. На її запитання, що трапилось остання пояснила, що  в неї щойно в під’їзді будинку невідомий їй чоловік відкрито викрав  мобільний телефон і сумочку, яка була у неї із собою і більше вона нічого пояснити не змогла. Так, коли вони зайшли до квартири і дочка трохи відновила нормальне дихання та заспокоїлася, то розповіла, що невідомий їй чоловік чекав на неї в під’їзді будинку, а також те, що він її душив. Чоловік, який знаходився в квартирі, почувши, це вибіг з квартири, так-як напевно хотів наздогнати цього невідомого чоловіка, а коли повернувся через декілька хвилин, то сказав, що пробіг по  вул. Богачевського та на вулицю ОСОБА_17, але нікого із підозрілих осіб не побачив, а лише сказав їм, що бачив слід на снігу біля під’їзду від спортивного взуття, і було також з його слів зрозуміло, що невідомий побіг в напрямку вул. Богачевського до ОСОБА_3 ЗОШ № 2.

- показами свідка ОСОБА_18  про те, що він разом із дружиною та неповнолітньою дочкою ОСОБА_16 на протязі тривалого часу проживають в ІНФОРМАЦІЯ_14.

18.02.2009 року вони придбали дочці мобільний телефон моделі «NOKIA 6500»  в металевому корпусі світло-коричневого кольору  за 1500 (одна тисяча п”ятсот) гривень і також придбали стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Лайф»  № 80637905093 за 25 (двадцять п’ять) гривень, який постійно був у неї. А також вони придбали їй жіночу сумочку із шкірозамінника чорного кольору вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень.

28.02.2009 року о 21 годині його дружина дозволила  дочці ОСОБА_16 піти разом зі своїми знайомими на дискотеку, яка відбувається в Міському будинку культури, а  також вони сказали, щоб вона повернулася о 23 годині до дому. Вона взяла з собою свій мобільний телефон, а також жіночу сумочку і пішла на дискотеку. Вона була одягнена в полушубок із хутра світлого кольору, джинсові штани темного кольору.

Так вона мала повернутися о 23 годині і він чув, що дружина телефонувала до ОСОБА_5 десь о 22 годині 50 хвилин, та сказала, щоб вона вже йшла додому, а також сказала, що вийде її до під’їзду зустріне. Близько, 23 його дружина вийшла з квартири, щоб зустріти дочку і коли вони повернулися через кілька хвилин, то він побачив, що дочка була у схвильованому стані, а також те, що їй було важко дихати і коли вона трохи відновила дихання, то розповіла йому, що в під’їзді будинку на неї напав невідомий їй чоловік та схопив за шию і почав душити, а потім відкрито заволодів її мобільним телефоном,  а також жіночою сумочкою і вибіг з під’їзду. Коли він це почув, то відразу вирішив піти подивитися довкола будинку,  чи немає ніде даного чоловіка, але обійшовши довкола будинку, а також пройшов на вул. Богачевського, але нікого так і не побачив, після чого повернувся до квартири і вже потім викликали працівників міліції.

- показами свідка ОСОБА_14  про те, на даний час він працює продавцем-консультантом в магазині «Комп’ютер плюс» у м. Сквира Київської області. Уже досить тривалий час знайомий із ОСОБА_4 і підтримує з нею дружні відносини.

28.02.2009 року близько 19 години до нього на мобільний телефон подзвонила ОСОБА_4, яка сказала, що збирається іти з подругами на дискотеку, яка відбувається в «Міському будинку культури» і також вона запитала, чи не може він  з нею зустрітися біля магазину «Віта». Він їй відповів, що на даний час трохи зайнятий і не може з нею зустрітися, на що вона йому відповіла, що тоді піде на дискотеку разом з дівчатами, але з ким саме вона збиралася йти вона  не казала і також не казала де мала намір зустрітися з дівчатами.

Так цього  ж дня (28.02.2009) він пішов до центра м. Сквира, так-як домовився зустрітися із знайомими на території ОСОБА_3 ЗОШ - № 4, це було десь о 20 годині 30 хвилин. Коли він прийшов на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4, то на нього коло центрального входу чекали його знайомі. На той час територія ОСОБА_3 ЗОШ № 4, не освітлювалась  і перебуваючи там він особисто жодних криків, чи сварки не чув. За приміщення школи до тильної її сторони він з хлопцями не ходив.  Побувши, якийсь час із знайомими біля центрального входу він вирішив сходити до «Центральної міської аптеки», яка знаходиться неподалік від ОСОБА_3 ЗОШ № 4 по вул. Леніна.  І коли вже повертався назад, то до нього на мобільний телефон подзвонив його знайомий ОСОБА_19 і повідомив, що коли вони стояли біля центрального входу до школи, то до них підійшла дівчина, яка шукала його і він також сказав, що вона перебуває у схвильованому стані і на скільки він запам’ятав це було десь о 21 годині. Він через кілька хвилин підійшов до центрального входу до приміщення школи і побачив, що біля хлопців стояла його знайома ОСОБА_4, він також звернув увагу на те, що вона була у схвильованому стані. Він тоді запитав у неї, що сталося, то вона йому розповіла, що її пограбував на території ОСОБА_3 ЗОШ № 4 невідомий їй чоловік, а саме відкрито заволодів її мобільним телефоном «NOKIA N- 73», а також грошима в сумі 15 гривень. Вона також сказала, що невідомий чоловік погрожував їй ножем, який приставляв їй до шиї, а також накидав на шию паска від її курточки і потім вона також сказала, що він їй зв’язував руки тим же паском і при цьому він їй наносив удари руками по різним частинам тіла. Вона також показала руки і коли він присвітив мобільним телефоном,  то на зап’ястях  у неї він побачив синці, напевно від паска, а також у неї були розбиті губи. ОСОБА_8 він звернув увагу на те, що у неї була забруднена курточка та штани із джинсового матеріалу, а також на джинсових штанах не було ґудзика, бо вона притримувала штани руками. Вона також казала, що невідомий чоловік заводив її за приміщення школи до входу напевно в підвал. Вона також сказала, що невідомий чоловік, який її пограбував був одягнений в темного кольору спортивний костюм і білі кросівки. Коли він запитав чи не бачила вона куди побіг невідомий чоловік, то вона йому сказала, що не бачила. Тоді він разом із хлопцями побігли до території «ОСОБА_3 речового ринку», але там нікого вони не побачили і тоді  побігли до центрального парку по вул. Червона-Площа, де знаходиться зупинка маршрутних автобусів на м. Київ, але там також вони нікого не побачили. Коли поверталися назад, то побачили  наглядно знайомих йому хлопців, але їхніх прізвищ та імен він не знає, які стояли біля магазину «Віта», він тоді в них запитав чи не бачили вони чоловіка в темному спортивному одязі і білих кросівках, який виходив десь близько 20-30 хвилин тому назад з території ОСОБА_3 ЗОШ № 4. Але вони йому відповіли, що півгодини назад вони стояли біля «ОСОБА_3 речового ринку», якраз навпроти входу до території школи  і коли вони там стояли, то не бачили, щоб звідти хтось взагалі виходив.

Коли вони повернулися, то він запропонував ОСОБА_8 піти до ОСОБА_3 Коли вони прийшли до ОСОБА_3, то повідомили черговому про подію, яка сталася і він їм тоді сказав, щоб вони зателефонували до батьків ОСОБА_4, аби вони привезли документи про придбання телефону де б був вказаний серійний номер і також, щоб вони написали заяву. Він тоді  із свого  мобільного телефону подзвонив на мобільний телефон до батька ОСОБА_4 і повідомив про те, що сталося і також сказав, щоб вони приїхали до ОСОБА_3 Приблизно через хвилин 10 до ОСОБА_3 приїхали батьки ОСОБА_4 і вони вже писали заяву про вчинений злочин, а він залишився їх чекати в кімнаті прийому громадян.  

- показами свідка ОСОБА_20  про те, що він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_16

28.02.2009 року він після 14 години постійно знаходився вдома за місцем свого проживання і до нього в цей день ніхто з рідних не приходили і не телефонували. Так цього дня він ліг відпочивати десь о 23 годині.

Наступного дня, а саме 01.03.2009 року близько 8 години ранку коли він пішов на роботу, то поблизу автобусної зупинки по вул. Червона Площа в м. Сквира, де постійно стоять рейсові автобуси на м. Київ він побачив свого рідного брата ОСОБА_2. Він підійшов до нього та привітався і також запитав чи на довго він приїхав в м. Сквира, так-як вважав, що він щойно приїхав з м. Києва. А він йому відповів, що вже буде їхати в  м. Київ, але коли саме він приїхав не казав, а також на його запитання, чому він приїхав на такий короткий проміжок часу, він відповів йому, що приїздив у термінових справах, але в яких саме нічого не сказав. А також не розповідав йому про те, що його на передодні звільнили з роботи, тому що в нього виник конфлікт з адміністратором супермаркету де він перебував на посаді начальника охорони, а про це він вже дізнався пізніше від своєї сестри ОСОБА_21.  Він тоді купив по одній пляшці пива і вони постояли з ОСОБА_2 ще десь хвилин двадцять, після чого він з ним попрощався та пішов на речовий ринок, так-як  вже запізнювався на відкриття торгової точки де він допомагає  сестрі ОСОБА_21 продавати товари, так-як на даний час він перебуває у щорічній відпустці. Його брат ОСОБА_2 був одягнутий в темно-зелену  курточку, спортивні штани чорного кольору, на голові була чорна в’язана шапочка, а взутий він був у кросівки білого кольору. Він також бачив у нього мобільний телефон «Соні Еріксон» з корпусом сірого кольору, а більше ніяких речей, чи інших мобільних телефонів він у нього не бачив.

Про те, що ОСОБА_2 скоїв два розбійні напади на дівчат в м. Сквира він дізнався від працівників міліції 03.03.2009 року, а також що ОСОБА_2 затримали в м. Київ він дізнався вже від сестри ОСОБА_21.

- показами свідка ОСОБА_22  про те, що  вона зареєстрована у                      ІНФОРМАЦІЯ_17, але на протязі останніх чотирьох років проживає в м. Києві. На даний час, на протязі 2 років, вона проживає в квартирі № 45, яку орендує, по вул. Відрадна, 18-Б у м. Київ. На початку лютого 2009 року вона влаштувалася на роботу в продуктовий магазин, на посаду касира, де працює і на теперішній час. Приблизно з кінця літа 2008 року разом із нею проживав її брат ОСОБА_2. Сергій працював в магазині старшим охоронником,  але приблизно в січні місяці 2009 року він звільнився з роботи, що стало причиною його звільнення вона сказати не може. З того часу він постійно шукав нову роботу, але не міг ніде влаштуватися.

    Точної дати вона не пам’ятає, але може сказати, що наприкінці лютого  2009 року його вдома не було, тобто вдома він не ночував. Коли він пішов з дому вона сказати не може, так як до 20 години перебувала на роботі. Близько 24 години того дня вона лягла спати і дома його ще не було. Прокинувшись вранці на наступний день, вона не може сказати чи був ОСОБА_2 уже вдома, так як квартира двокімнатна і він проживає в окремій кімнаті.

    Лише 03.03.2009 року від працівників міліції, які й затримали ОСОБА_2, вона дізналася, що він підозрюється у скоєнні крадіжки та розбою.  

Мобільного  телефонів  «НОКІА 73-1» вона у нього не бачила. Бачила лише його телефони „Нокіа” та „Соні-Еріксон”, моделей вона не знає. 03.03.2009 року коли ОСОБА_2 затримали працівники міліції, то вона бачила у нього мобільний телефон „Нокіа”. На запитання працівників міліції, де він взяв даний телефон ОСОБА_2 відповів, що телефон купив. Раніше цього телефону вона у ОСОБА_2 не бачила.

- показами свідка ОСОБА_23  про те, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при відтворенні обстановки і обставин події з неповнолітньою ОСОБА_4. Перед початком даної слідчої дії працівники міліції роз’яснили йому його права та обов’язки. Потім неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 запропонувала всім присутнім від приміщення ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області пройти до території ЗОШ № 4. Пройшовши в середину подвір’я  ЗОШ № 4 неповнолітня потерпіла показала, що коли вона йшла до виходу із школи то на неї напав невідомий чоловік, який застосовуючи насильство намагався забрати в неї мобільний телефон. ОСОБА_8, невідомий затягував її руки паском та неодноразово бив по обличчю. Після проведення зазначеної слідчої дії слідчим було оголошено протокол і оскільки зауважень не поступило то присутні його підписали.

    - показами свідка ОСОБА_24  про те, що він був запрошений працівниками міліції в якості статиста при відтворенні обстановки і обставин події з підозрюваним ОСОБА_2, а потім з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_4. Проведення даної слідчої дії проходило в присутності двох понятих, експерта та слідчого. З початку слідча дія проводилась з ОСОБА_2 перебіг слідчої дії почався від приміщення ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області. Потім ОСОБА_2 запропонував учасникам слідчої дії проїхати до території ОСОБА_3 ЗОШ № 4. По приїзду до подвір’я школи ОСОБА_2 пройшов у середину подвір’я та пояснив присутнім, що саме на даному подвір’ї він застосовуючи насильство забрав телефон у невідомої дівчини.  При цьому показував як душив її паском та куди наносив удари. В подальшому ОСОБА_2 запропонував учасникам слідчої дії проїхати до житлового будинку, при цьому вказував водієві шлях. Не доїжджаючи 10 м, до одного із житлових будинків які розташовані в м. Сквира ОСОБА_2 вийшов з автомобіля провів до під’їзду і повідомив, що саме в цьому під’їзді він напав  на дівчину  в якої також забрав мобільний телефон та сумочку та розповів про обставини злочину.

    ОСОБА_2 про обставини скоєних злочинів повідомляв добровільно, тиску на нього з боку працівників не було.    

    - показами свідка ОСОБА_25 про те, що він працює на посаді  слідчого СВ ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області. У його провадженні знаходилась кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 187 КК України. Під час проведення слідчих дій до ОСОБА_2 він ні фізичного ні психічного тиску не застосовував.                   ОСОБА_2 покази давав добровільно, вину у скоєних злочинах визнавав повністю про що відображено в протоколах допиту. Скарг про те, що на нього здійснюють тиск ОСОБА_2 не виказував.

    - показами свідка ОСОБА_26  про те, що  він працює на посаді старшого уповноваженого карного розшуку ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області. Від оперативного чергового ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області в кінці лютого 2009 року надійшло повідомлення про пограбування на території м. Сквира Київської області двох неповнолітніх дівчат. Виїздом на місце події було встановлено, що невідомий застосовуючи силу та фізичне насильство, відкрито заволодів двома мобільними телефонами у неповнолітніх. В ході проведення оперативно розшукових заходів було встановлено, що один із викрадених телефонів працює у м. Києві. Виїздом на місце було встановлено, що у квартирі де працював телефон проживає ОСОБА_2 разом із сестрою та її співмешканцем. Під час проведення бесіди ОСОБА_2  спочатку вину у скоєних злочинах не визнавав повністю, пояснюючи, що даний телефон він придбав у невідомої особи. Потім ОСОБА_2 було пред’явлено роздруківку трафіків де працював викрадений мобільний телефон і вже після цього останній зізнався, що скоїв два розбійних напади на території м. Сквира.

    - показами свідка ОСОБА_27  про те, що він працює на посаді кінолога ОСОБА_3 ГУ МВС України у Київській області. У лютому 2009 року близько 10-ої години до нього на мобільний телефон надійшло повідомлення від оперативного чергового ОСОБА_3 ГУ МВС України у Київській області про те, що по вул. Богачевського, 53 коло першого під’їзду скоєно розбійний напад на неповнолітню та викрадено мобільний телефон. По приїзду на місце пригоди, коло під’їзду на снігу було видно чіткі сліди від спортивного взуття. Службова собака відразу пішла по цьому сліду, а саме зразу повернула за ріг будинку, потім повела у бік будинку піонерів. Далі пішла в сторону двоповерхової будівлі, до паркану. Перелізши через паркан , собака пройшла двір і вивела на вул. Горького. Потім повела в сторону водонапірної башти . Від водонапірної башти собака повернула в сторону ЗОШ №2. Потім вивела на доріжку, яка веде в сторону кінотеатру. Далі повела по вул. Леніна , звернула на вул. Шевченка . З вулиці Шевченка, звернула в сторону річки, перейшла через дерев’яну кладку і вивела на подвір’я ЗОШ  № 4, через перший хід зі сторони речового ринку. На території ЗОШ № 4 собака втратила слід.

- показами свідка   ОСОБА_28  про те, що  він працює на посаді начальника слідства ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області. Приблизно в кінці лютого 2009 року, оперативні співробітники ОСОБА_3 ГУ МВС України в Київській області доставили до відділку міліції ОСОБА_2 і повідомили, що він підозрюється у вчиненні двох розбійних нападів на території                         м. Сквира Київської області. В процесі допиту ОСОБА_2 добровільно зізнався у вчиненні розбійних нападів і повідомив, що він застосовуючи насильство у м. Сквира, в один вечір, заволодів двома мобільними телефонами, у невідомих йому дівчат. Оскільки була вже досить пізня година то він виписав протокол в порядку ст. 115 КПК України. Під час допиту фізичного чи психічного насильства він до ОСОБА_2 не застосовував. Покази ОСОБА_2 давав добровільно.  

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, що маються в матеріалах справи, зокрема :

- оголошеними показами свідка ОСОБА_6  про те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 по вул. 21АДРЕСА_3  протягом тривалого часу. ОСОБА_8 за даною адресою зареєстрований її рідний брат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_18, який був неодноразово судимий, після звільнення з місць позбавлення волі в 2007 році за даною адресою не проживав, а проживав останнім часом разом із меншою сестрою ОСОБА_22 в м. Києві на квартирі, яку вона орендує, але адреси вона не знає, так-як жодного разу в них не була  і вона їй особисто своєї адреси не повідомляла.

28.02.2009 року коли вона перебувала вдома, то близько 19 години до неї з                   м. Києва приїхав її рідний брат ОСОБА_2, про те, що він мав намір приїхати  в гості він їй не повідомляв. Коли він приїхав, то він на вигляд був тверезий, але вона звернула увагу на те, що він був схвильований і коли вона запитала у нього в чому справа, то він їй не захотів відповідати і вона більше його про це не запитувала. ОСОБА_8 він був одягнений в штани із джинсового матеріалу темно-синього кольору, коротку чорну курточку із синтетичного матеріалу із емблемами та вставками на рукавах світло-сірого кольору, кросівки білого кольору та був без головного убору. ОСОБА_8 у нього із собою був мобільний телефон «NOKIA» із корпусом темно-сірого кольору. Так він побувши вдома від 10 до 15 хвилин  сказав їй, що сходить до магазину,  але до якого саме він їй не сказав. Так його не було десь близько 15-20 хвилин і коли він повернувся, то приніс дітям шоколадні цукерки, пляшку пива ємкістю 1 літр, яке він вжив в будинку. ОСОБА_8 він їй казав, що збирається зателефонувати до брата ОСОБА_20, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_19 – 29, але чи він до нього телефонував вона не знає. Та про те, що він мав намір піти до нього в гості він їй нічого не казав. І він виходив ще з будинку на хвилин 30-40, але здається стояв в дворі будинку і говорив по мобільному телефону і більше він нікуди не ходив. Так вона цього дня лягла спати десь близько 23 години і чи виходив її брат з будинку ще кудись їй не відомо, так-як вона не чула і він їй нічого не казав, що мав намір кудись іти.

Наступного дня (01.03.2009 року)  він близько 08 години сказав їй, що сходить на продуктовий ринок, пішов з будинку. Більше вона його  не бачила, так-як він  з ринку  не повертався і куди він міг поїхати чи піти вона не знала, бо вона до нього не телефонувала і не запитувала де він перебуває. Через кілька днів з м. Київ приїхала молодша сестра ОСОБА_22, яка їй вже повідомила, що ОСОБА_2 приїхав в м. Київ 01.03.2009 року і що його 03.03.2009 року затримали працівники міліції.

 Про те, що її брат ОСОБА_2 скоїв в м. Сквира два злочини, коли приїздив до неї в гості вона дізналася від працівників міліції. Про те, що він скоїв злочини ОСОБА_2 їй нічого не розповідав. ОСОБА_8 вона в нього коли він перебував у неї не бачила ні ножа, ні інших предметів, яким можливо було б нанести тілесні ушкодження, також вона не звернула уваги чи були у нього з собою пальцівки. Він у неї в квартирі жодних речей не залишав, та в нього коли він приїхав з м. Київ не було з собою речей. ОСОБА_8 в квартирі немає жодного майна яке б йому належало.

- висновком товарознавчої експертизи № 2842 від 13.03.2009 року згідно якого ринкова вартість з урахуванням зносу представленого телефону стільникового зв’язку «NOKIA 6500» серійний номер (імейл) 353099029113763 з картою пам’яті на 1,0 Гб в комплекті складає 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн..    (Т. 1 а.с. 173-177 )    

- постановою про визнання та приєднання до кримінальної справи речових доказів від 16.03.2009 року, мобільного телефону моделі «NOKIA 6500» серійний номер (імейл) 353099029113763 з картою пам’яті на 1,0 Гб  та стартового пакета оператора мобільного зв’язку «Київстар», який було вилучено під час проведення обшуку від 03.03.2009 року    ( Т.1 а.с. 180-181 )

- висновком трасологічної експертизи № 32 від 06.03.2009 року, згідно якого слід взуття виявлений та вилучений при огляді місця події по вул. Богачевського – 53 у                   м. Сквира Київської області від 28.02.2009 року, придатний для ідентифікації по ньому взуття, що його залишило.

     Слід взуття, виявлений при огляді місця події 28.02.2009 року по                                   вул.. Богачевського  - 53 в м. Сквира Київської області, залишений кросівком на ліву ногу вилученим у громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.  (Т.1 а.с. 190-197 )

- висновком трасологічної експертизи № 34 від 17.03.2009 року, згідно якого слід взуття виявлений та вилучений при огляді місця події  на території ЗОШ №4 по вул. Леніна – 38 в м. Сквира Київської області  від 28.02.2009 року, не придатний для ідентифікації, але він придатний для встановлення групової належності  - ( типу, виду, розміру, типу малюнка, розміру елемента малюнка, тощо ). Слід залишений взуттям типу «Кросівки».

     Слід взуття, виявлений при огляді місця події 28.02.2009 року по на території ЗОШ №4  по вул. Леніна  - 38 в м. Сквира Київської області, залишений  взуттям такого ж типу, виду, що і взуття на ліву ногу вилученим у громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.  (Т.1 а.с. 202-209 )

- постановою про визнання та приєднання до кримінальної справи речових доказів від 17.03.2009 року, кросівок із шкірозамінника білого кольору, які було вилучено під час проведення обшуку від 03.03.2009 року  ОСОБА_2 ( Т.1 а.с. 212-213 )

- висновком судово-медичної експертизи №92/Д від 17.03.2009 року, згідно якого при вивчені медичних документів на ім’я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_20, знайдені наступні пошкодження: садно в лівій висковій ділянці; крововилив та садно на слизовій оболонці внутрішньої поверхні верхньої губи, гематома в ділянці верхньої та нижньої губ; садна на лівій кисті; садна на передній поверхні променезап’ясткового суглоба; садна на правому стегні та садна на лівому стегні; садна на животі.

    Описані пошкодження заподіяні тупими предметами можливо в строк та за обставин  вказаних у постанові та у протоколі відтворення обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_4 і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

    Садно передньої поверхні правого променево-зап’ясткового суглоба могло виникнути в результаті зв’язування рук стороннім предметом (паском, мотузкою).

    На тілі потерпілої знайдено не менш ніж сім точок прикладання сили.

    Всі тілесні ушкодження виявлені у неповнолітньої ОСОБА_4 не могли виникнути лише в результаті падіння з висоти «власного зросту».

    Виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої за обставин на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 під час допиту та проведення з ним відтворення обстановки та обставин події не можливе.

    Будь-яких тілесних ушкоджень в ділянці статевих органів у потерпілої не виявлено, цілісність дівочої перетинки не порушена.

    На момент огляду ОСОБА_4 статевої зрілості не досягла.     ( Т.1 а.с. 221-223 )

  - постановою про визнання та приєднання до кримінальної справи речових доказів від 22.03.2009 року, грошей в сумі 90 копійок розмінною монетою, одна номіналом десять копійок, одна номіналом п’ять копійок, одна номіналом двадцять п’ять копійок, одна номіналом п’ятдесят копійок  та ґудзика із металу жовтого кольору із написом латинськими літерами «JEANS», які було вилучено під час огляду місця події на території ОСОБА_3 ЗОШ  №4 по вул. Леніна в м. Сквира Київської області від 28.02.2009 року  ( Т.1 а.с. 225-226 )

- довідкою про вартість № 92 від 27.02.2009 року, згідно якої вартість речей станом на 28.02.2009 року становила: сумочка жіноча із шкірозамінника – 150 грн.; блиск для губ «Оріфлейм» - 30 грн.; записна книжка – 3 грн.; носова хустинка -  1 грн. 50 коп.; пасок із синтетичного матеріалу – 15 грн.. ( Т.2 а.с. 5 )

- довідкою про вартість стартового пакета оператора мобільного зв’язку «Лайф» станом на 28.02.2009 року становила 25 грн.   (Т.2 а.с. 6 )  

Дії  підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

    При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

    Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище вказані обставини, з урахуванням особи винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку, про доцільність призначення ОСОБА_2  покарання за  ч.2 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна.

Речові докази : гроші в сумі дев’яносто копійок розмінною монетою, ґудзик із металу жовтого кольору, який не притягується магнітом із написом латинськими літерами „JEANS”, курточку зимову із синтетичного матеріалу світло-коричневого кольору, штани із джинсового матеріалу темно-синього кольору, колготки із синтетичного матеріалу чорного кольору, плавки жіночі із синтетичного матеріалу білого кольору повернути законному представнику  потерпілої ОСОБА_10;

- мобільний телефон “NOKIA 6500” в металевому корпусі світло-коричневого кольору, ІМЕІ 353099029113763 з картою памяті 1гігабайт в комплекті, повернути законному представнику потерпілої  ОСОБА_15;

    - кросівки із шкірозамінника білого кольору,  стартовий пакет оператора мобільного зв’язку “Київстар”- знищити.

Судові витрати по справі стягнути з підсудного ОСОБА_2

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

    Визнати винними ОСОБА_2  у вчиненні  злочинів, передбачених ч.2 ст. 187 КК України.

    Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 187 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного майна.

Речові докази по справі :

- гроші в сумі дев’яносто копійок розмінною монетою, ґудзик із металу жовтого кольору, який не притягується магнітом із написом латинськими літерами „JEANS”, курточку зимову із синтетичного матеріалу світло-коричневого кольору, штани із джинсового матеріалу темно-синього кольору, колготки із синтетичного матеріалу чорного кольору, плавки жіночі із синтетичного матеріалу білого кольору повернути законному представнику  ОСОБА_10;

- мобільний телефон “NOKIA 6500” в металевому корпусі світло-коричневого кольору, ІМЕІ 353099029113763 з картою памяті 1гігабайт в комплекті, повернути законному представнику потерпілої  ОСОБА_15;

    - кросівки із шкірозамінника білого кольору,  стартовий пакет оператора мобільного зв’язку “Київстар”- знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 1 693 грн. 44 коп. за проведення трасологічних експертиз.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити  тримання під вартою та утримувати в  СІЗО Департаменту виконання покарань.

    Строк відбуття покарання засудженому відраховувати з 03.03.2009 року.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Сквирський  районний суд Київської області.

Суддя  (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя :

Секретар :