12.11.10

Справа № 2-а- 675

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2010 року        Енергодарський міський суд Запорізької області

в складі головуючого - судді : Курач І.В., при секретарі: Сеник Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про визнання дій неправомірними та про зобов’язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті надбавки до пенсії. -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі - відповідач), в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду з 01.01.2006 р.. визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі - УПФУ) щодо нездійснення перерахунку та невиплати надбавки до пенсії згідно до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" (надалі - Закон), зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити надбавку до пенсії, згідно з вищезазначеним Законом за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2010 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вимоги мотивовані тим. що позивач має статус «Діти війни» та згідно з положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. органи Пенсійного фонду України зазначені виплати здійснювати у 2006-2010 роках не в повному обсязі, в наслідок чого вона звернулася до суду за зихистом порушеного права.

В судове засідання позивач не з'явився, в тексті заяви зазначено про слухання справи в його відсутність.

Згідно наданих суду письмових заперечень представником відповідача, начальником управління ОСОБА_2, позовні вимоги не визнані. Зазначає, що ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме - за рахунок коштів державного бюджет) України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. П. 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 р.

№        1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того вважає, що законодавством України до 01.01.2008 р. не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тобто відсутність законних підстав щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії. Також вважає, що позивач пропустила строк звернення з позовом до суду. Управління наполягає на відмові у задоволенні зазначеного адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України. Представник відповідача просить суд розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач народився 27.06.1935 року, що підтверджується даними паспорта (а.с. 4), має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому (а.с.6), у зв'язку з чим відноситься до

категорії громадян, які мали право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діє з 2006року було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).

В серпні 2010 року ( а.с. 7) позивач звертався до відповідача стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку тим, що має статус дитини війни. Однак отримав письмові відповіді від 13.09.2010 року ( а.с. 8). в яких йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених ним сум.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлений прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність, з 1.11.2009 року - 573 грн., з 1.1.2010 р. - 695 гри.

Будь яких обмежень дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» не приймалося.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, відповідач повинен був провести нарахування та виплату відповідно до вимог ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» у встановленому законом розмірі.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги.

Згідно з п.п.6 п.2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.4.2002 року № 8- 2, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. У зв'язку з чим суд вважає протиправним рішення відповідача про відмову щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк. Строк звернення може бути поновлений судом, якщо його пропущено з поважних підстав.

       Позивач звернулася до суду в вересні 2010 року. У зв’язку з тим. що позивачем не надано підтвердження об’єктивності пропуск) строку позовної давнини, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давнини й тому стягнення треба проводити з 01.04 2010 року. Однак питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду і нарахування суд не проводить.

Керуючись ст.ст.3,22,46,48 Конституції України, Рішенням КС України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.2,8,11,69-71,94,99,100,128,158-164,186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення за період з 01.04.2010 року перерахунку та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України " Про соціальний захист дітей війни.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.04. 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                        І.В. Курач