справа № 2-33-09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12. 2009 року Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді – Гаврищук Л.П.
при секретарі – Василюк Л.С.
з участю адвоката – ОСОБА_1
представника позивачки – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку по вул. Солов’ївська, 9 (Будьоного 277), яка рахується за ОСОБА_4, позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про розподіл будинковолодіння та усунення перешкод в користуванні ним,
Керуючись ст..218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку по вул. Солов’ївська, 9 (Будьоного 277), що в м. Нетішин Хмельницької області – відмовити.
Виділити ОСОБА_4 в будинку № 9 по вул. Солов’ївській в м. Нетішин Хмельницької області, житлову кімнату 1-6, вартістю 9 258 гривень, житлову кімнату 1-7, вартістю 7018 гривень, всього на суму 16 276 гривень.
Виділити ОСОБА_3 в будинку № 9 по вул. Солов’ївській в м. Нетішин Хмельницької області, коридор 1-2, вартістю 2284 гривень, комору 1-9, вартістю 2215 гривень, житлову кімнату 1-5, вартістю 5 576 гривень, житлову кімнату 1-8, вартістю 10 204 гривні, всього на суму 20 279 гривні.
Колодязь «В» та огорожу №1 – залишити у спільному користуванні сторін.
Виходячи з нерівностей долей у будинковолодіння, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2001,50 гривень, 500 гривень за наданню юридичної допомоги та 16 гривень судових витрат, а всього 2517,5 гривень .
Стягнути з ОСОБА_3 41 грн. 22 коп. державного мита.
Стягнути з ОСОБА_4 212 грн. 83 коп. державного мита та 22,50грн. за інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гаврищук Л.П.
копія: справа № 2-33-09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12. 2009 року Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді – Гаврищук Л.П.
при секретарі – Василюк Л.С.
з участю адвоката – ОСОБА_1
представника позивачки – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку по вул. Солов’ївська, 9 (Будьоного 277), яка рахується за ОСОБА_4, позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про розподіл будинковолодіння та усунення перешкод в користуванні ним, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який підтримала в судовому засіданні. Просить визнати спільне право власності її, ОСОБА_5, в рівних долях на Ѕ частку на будинковолодіння по вул. Солов’ївській, 9 в м. Нетішин, яке рахується за ОСОБА_4, вказавши на те, що 04.11.1996 року Нетішинським міським судом визнано право власності в рівних частках по Ѕ за нею та ОСОБА_4 Після винесення судом рішення, ОСОБА_4 в будинку не проживав і не намагався розподілити його в натурі. Виходячи з чого, вона фактично привласнила належну йому Ѕ частину будинку і вже 12 років володіє і користується нею. Будинок піддавався руйнації і для його збереження вона проводила ремонт в ньому, ОСОБА_4 ніякої участі в тому не приймав.
Проживаючи тривалий час в спірному будинку, утримуючи його, вони з чоловіком рахували, що вже набули право власності на весь будинок, тим більше, що володіння та користування ним ніхто не оспорював. Побачивши, що будинок приведено в відповідний вигляд, розбудовано, а також враховуючи зріст цін на нерухомість, відповідач на початку 2008 року повідомлень, що проведе оцінку вартості будинку по ринкових цінах для його розподілу.
11.07.2008 року позивачка уточнила свої позовні вимоги і вказала на те, що ОСОБА_4, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов’язаний був брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, однак цього не робив. Всі витрати по утриманню будинковолодіння несла лише вона. Загальна їх вартість 19 806 гривень . Згідно висновку будівельно-технічної експертизи – витрати на ремонт будинку становлять - 13 911 грн., на проведення та встановлення парового опалення – 5 895 грн. Просить збільшити її частку, вартістю 19 124,5 грн в спільному з відповідачем будинковолодіння по вул. Солов’ївській 9 в м. Нетішин, вартість якого 38 249 грн., на Ѕ вартості проведеного нею опалення, згідно висновку експерта, та встановити вартість її з відповідачем часток в спірному будинковолодінні відповідно: - вартість її частки 22 072 грн, - вартість частки ОСОБА_4 – 16 177 грн. Припинити право власності ОСОБА_4 на частку у спільному будинковолодіння з відшкодуванням йому її вартості, за виключенням Ѕ вартості її витрат на утримання та збереження спільного майна, які складають 6 955,5 грн.
Щодо позову ОСОБА_4 заперечує. Не згідна ні на перший ні на другий варіант розподілу будинковолоідння. В разі поділу будинку по 1-му варіанту не може підтвердити вартість ремонтних робіт в кімнатах 1-6,1-7. Вважає, що така вартість може становити 20 000грн.
Технічна документація на господарській будівлі відсутня.
Представник позивачки позов підтримав, зустрічний позов не визнав і пояснив, що для збереження спірного будинку, який по Ѕ частці належить позивачці і відповідачу, ОСОБА_3 провела ремонт. Участь у ремонті приймав і відповідач, за що позивачка сплачувала йому кошти. Тому просить збільшити частку ОСОБА_8 у спільному майні до його вартості 22 072 грн., припинити право власності ОСОБА_4 на частку у спільному будинковолодіння з відшкодуванням йому її вартості за виключенням Ѕ вартості витрат позивачки на утримання та збереження спільного майна, які становлять 6 955,5 грн.
Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позовні вимоги позивачки підтримали.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, зустрічний позов підтримав. В обґрунтування своїх вимог пояснив, що рішенням Нетішинського міського суду від 04.11.1996 року за ним і ОСОБА_3 визнано право власності на будинковолодіння по вул. Солов’ївській, 9 в м. Нетішин в рівних частках по Ѕ кожному .
В цьому будинку він проживав, там зареєстровані його діти ОСОБА_1 та Руслан. ОСОБА_3, яка в будинку не зареєстрована зайняла весь будинок та господарські будівлі і не дає йому та його сім’ї можливості там проживати. Добровільно вирішити спір, розділивши майно, співвласниками якого вони є, вона не бажає.
Для збереження будинку вони разом проводили його ремонт. Він допомагав коштами і працею.
Особисто ОСОБА_3 добудувала до будинку прибудови та сарай, які до розподілу він не включає. Ним побудована господарська будівля «Б», яка включена до розподілу. Технічна документація на господарські будівлі відсутня. В БТІ вони не зареєстровані.
З його згоди, по домовленості ОСОБА_3 користувалась належною йому часткою у будинковолодінні. Тепер у нього виникла потреба у користуванні належною йому часткою в будинковолодінні .
Крім того, ОСОБА_3 має дві кімнати в малосімейному гуртожитку, де і зареєстрована. У нього іншого житла не має, тому на компенсацію за належну йому частку будинку він не згідний.
Просить суд виділити йому Ѕ будинку по вул. Солов’ївській, 9 в м. Нетішин, згідно першого варіанту розподілу житлового будинку в натурі на дві частини, який запропоновано висновком технічного дослідження експерта від 17.01.2008 року.
Заслухавши позивачку, її представника, третіх осіб, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності . Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_6 спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 356 ч. 1 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 357 ч. 1 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення,спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблене ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, яке можна відокремити, є власністю того з співвласників, який його зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
Кожний зі співвласників, відповідно до ст. 30 ЦК України, повинен довести розмір свого внеску. Якщо один зі співвласників за згодою інших співвласників уніс поліпшення в спільне майно своїми коштами і це поліпшення не можна відокремити, він має право на відповідне збільшення своєї частки в праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, яке можна відокремити, належить на праві власності тому зі співвласників, що його зробив, якщо інше не встановлено угодою співвласників .
Частина 1 ст. 358 ЦК України передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. У зв'язку з цим слід вважати, що змістом внутрішніх правовідносин спільної часткової власності є право кожного зі співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю й обов'язок кожного зі співвласників погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільною річчю з іншими співвласниками. Учасники спільної часткової власності мають право визначити порядок користування спільною річчю . Учасники спільної часткової власності повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю .
Якщо ж співвласники не дійдуть згоди з питання про здійснення повноважень стосовно розпорядженням спільним майном, то спір, що виник, може бути вирішений судом (ч. 2 ст. 358 ЦК України). По відношенню один до одного співвласники зобов'язані погоджувати свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю й у зв'язку з цим утримуватися від дій, що можуть перешкодити реалізації іншими співвласниками їхніх повноважень.
Здійснюючи правомочності у відношенні належної йому частки, кожен зі співвласників має право на надання в його володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, що відповідає його частині.
Відповідно до ст.ст.361, 364 ЦК України, співвласник має право самостійно розпоряджатись своєю часткою у справі спільної часткової власності. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду від 04.11.1996 року, визнано право власності на будинковолодіння по вул. Солов’ївсьій 9, що в м. Нетішин в рівних частках по Ѕ за ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Відповідно висновку технічного дослідження експерта від 17.02.08 року № 19, на земельній ділянці в м. Нетішин по вул. Солов’ївській 9 знаходяться - житловий будинок А-1 з прибудовами: «а- сіни», «а1 - сіни» «а2 – веранда»; господарська будівля «Б» та колодязь «В». Земельна ділянка огороджена металевою сіткою № 1. Загальна площа будинку - 91.9 кв м., в тому числі житлова площа – 62,2 кв. м. Загальна вартість будинку з надвірними будівлями та спорудами становить 47 079 гривень, вартість будинку – жилих кімнат 1-6,1-7,1-8, кухні 1-5, коридора -1-2, комори -1-9 без добудов, збудованих ОСОБА_3 становить 36555грн. Вартість 1\2 частки у спільному будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 становить 182775грн. Щодо визначеної експертом вартості майна сторони не заперечують .
При виділенні ОСОБА_4 жилих кімнат 1-6, вартістю 9258грн. та 1-7, вартістю 7018грн, всього на суму 16 276грн з ОСОБА_3 на його користь необхідно стягнути 2001,5грн., оскільки вартість виділеної її частини будинку, а саме: коридору 1-2, вартістю 2284грн., комори 1-9, вартістю 2215грн., житлових кімнат 1-5, вартістю 5576грн., 1-8 вартістю 1024грн., становить 20279грн.
Суд вважає, що поділ будинку доцільно провести з виділенням ОСОБА_4 частини будинку по варіанту 1, оскільки при цьому ОСОБА_3 будуть виділені кімнати 1-8,1-5, 1-2, 1-9, які примикають до добудованих нею добудов 1-3, 1-4, 1-1.
Встановлено, що ОСОБА_3 без участі ОСОБА_4 проведено добудову, вартість якої оцінено в 5 941 гривню. ОСОБА_9 не заперечує даний факт та погоджується на таке збільшення її частки в праві спільної часткової власності.
ОСОБА_4 зазначає, що ним приймалась участь у проведенні ремонтних робіт та встановлення опалення у спірному будинку, що підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, які показали, що як сусіди, допомагали позивачці безкоштовно проводити ремонтні роботи.
Згідно висновку експерта №4-163 від 10.05.2008 року в кімнаті 7 поліпшено технічний стан підлоги та підшито стіль пластиковою вагонкою. Доказів щодо вартості зазначених ремонтних робіт позивачка суду не надала, тому суд не має можливості врахувати їх вартість при поділі будинку, оскільки ОСОБА_4, як співвласник спірного будинку заперечує щодо компенсації позивачкою ОСОБА_3 за належну йому частку в спільному майні.
На побудовану господарську будівля «Б», яка включена до розподілу майна, відсутня документація та вона не зареєстрована в БТІ, тому розподілу в судовому порядку не підлягає.
ОСОБА_4, окрім спірного будинку не має у приватній власності іншого житла, на компенсацію своєї частки в ньому згоди не дав, що дає суду підстави для відмови позовної вимоги ОСОБА_3
З ОСОБА_3 підлягає стягненню недоплачений судовий збір в сумі 41,22грн., з ОСОБА_4 272,85грн.
Керуючись ст.ст. 10, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 30, 355-359,361,364 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку по вул. Солов’ївська, 9 (Будьоного 277), що в м. Нетішин Хмельницької області – відмовити.
Виділити ОСОБА_4 в будинку № 9 по вул. Солов’ївській в м. Нетішин Хмельницької області, житлову кімнату 1-6, вартістю 9 258 гривень, житлову кімнату 1-7, вартістю 7018 гривень, всього на суму 16 276 гривень.
Виділити ОСОБА_3 в будинку № 9 по вул. Солов’ївській в м. Нетішин Хмельницької області, коридор 1-2, вартістю 2284 гривень, комору 1-9, вартістю 2 215 гривень, житлову кімнату 1-5, вартістю 5 576 гривень, житлову кімнату 1-8, вартістю 10 204 гривні, всього на суму 20 279 гривні.
Колодязь «В» та огорожу №1 – залишити у спільному користуванні сторін.
Виходячи з нерівностей долей у будинку, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2001,50 гривень, 500 гривень за наданню юридичної допомоги та 16 гривень судових витрат, а всього 2517,5 гривень .
Стягнути з ОСОБА_3 41 грн. 22 коп. державного мита.
Стягнути з ОСОБА_4 212 грн. 83 коп. державного мита та 22,50грн. за інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гаврищук Л.П.
Копія вірна: Суддя Гаврищук Л.П.