У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.04.07 Справа №21/127/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача -Козиряцького Є.І., дов. №9 від 31.01.2007р.
відповідача – не з'явився
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд антикризових технологій”, м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2007року
у справі №21/127/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд антикризових технологій”, м.Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Пришибський комбінат хлібопродуктів”, смт. Пришиб Запорізької області
про стягнення коштів
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2006р. у справі №21/127/06 (суддя Черкаський В.І.) позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 59.400грн. основного боргу, 594грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення виданий наказ.
22.01.2007р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про затвердження мирової угоди, яка укладена сторонами у процесі виконання судового рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи та подану заяву, господарський суд Запорізької області відмовив у її задоволенні.
ТОВ. „Фонд антикризових технологій”, м.Запоріжжя, не погоджуючись із винесеною ухвалою господарського суду, оскаржило її до Запорізького апеляційного господарського суду, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Свої доводи по апеляційній скарзі заявник обґрунтовує тим, що його вимоги є поточними, а тому вони задовольняються у загальному порядку - відразу ж після виникнення зобов'язання. Також заявник зазначає, що план санації не встановлює та не повинен містити порядок погашення вимог поточної заборгованості.
Заявник апеляційної скарги посилається на статтю 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої керуючий санацією самостійно розглядає вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном та санації.
Просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про затвердження мирової угоди, укладеної у справі №21/127/06.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло, уповноважений представник у судове засідання не з'явився, хоча про місце і час засідання суду сторони повідомлені в установленому законом порядку, відсутність представника відповідача не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового акту у суді апеляційної інстанції, матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №1377 від 25.04.2007р. справа №21/127/06 передана на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Кагітіної Л.П. та Мірошниченка М.В.
За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без його фіксації технічними засобами, за його згодою в судовому засіданні оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування оскаржуваного судового акту з огляду на наступне.
Як зазначено вище, за рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2006р. у справі №21/127/06 з відповідача на користь позивача стягнуто 59.400грн. основного боргу, 594грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 14.08.2006р. виданий наказ. Рішення набрало чинності.
22.01.2007р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про затвердження мирової угоди, яка укладена сторонами у процесі виконання судового рішення у даній справі. Мирова угода встановлює порядок та умови виконання з боку відповідача рішення господарського суду від 31.07.2006р. Загальна сума, що підлягає погашенню на умовах укладеної мирової угоди становить – 60.112грн.
Пунктом 3.1 мирової угоди сторони погодили, що в рахунок погашення заборгованості відповідач передає, а позивач приймає у власність автотранспортні засоби, а саме: автомобіль „DAEWOO LANOS” вартістю 33.128грн, та автомобіль „КАМАЗ 5410”, вартістю - 30.229грн.
Різниця між вартістю оцінки автотранспортних засобів та заборгованістю відповідача в сумі 3.245грн., погашається позивачем шляхом перерахуванням на розрахунковий рахунок відповідача цієї суми.
Відмовляючи у затверджені мирової угоди, господарський суд послався на те, що відносно підприємства-відповідача порушена справа №5/4/417 про банкрутство, а ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2004р. затверджений план санації у вказаній справі, який не передбачає погашення вимог ТОВ. „Фонд антикризових технологій”, м.Запоріжжя.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області щодо відмови у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.
Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що відносно підприємства-відповідача порушено провадження у справі про банкрутство та введена процедура санації. Вказане підтверджується ухвалами господарського суду Запорізької області у справі №5/4/417 (а.с.56-59).
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Отже, процедура санації є такою процедурою, за якої підприємство-боржник відновлює свою платоспроможність та вирішує питання щодо порядку погашення вимог кредиторів.
Призначаючи судове засідання для вирішення питання щодо заяви про затвердження мирової угоди, господарський суд ухвалою від 23.01.2007р. (а.с.55) зобов’язав керуючого санацією відповідача надати суду схвалений план санації відповідача у новій редакції, в якому передбачені порядок, спосіб та строки відчуження майна ВАТ „Пришибський комбінат хлібопродуктів”. Ухвалою від 01.02.2007р. (а.с. 64) у зв'язку з ненаданням необхідних документів та відсутністю представника відповідача у судовому засіданні, господарським судом Запорізької області відкладений розгляд справи та сторони зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 23.01.2007р.
Але як свідчать матеріали справи, вимоги суду з боку відповідача виконані не були, у судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2004р. у справі №5/4/417 про банкрутство ВАТ „Пришибський комбінат хлібопродуктів” судом затверджений план санації відповідача, але затверджений план санації виконаний не був, що підтверджується ухвалою від 05.10.2005р.
Зі змісту ухвали від 05.10.2005р.(а.с.56-58) вбачається, що затверджений ухвалою від 14.09.2004р. план санації не виконаний у повному обсязі, що стало підставою для припинення повноважень керуючого санацією Серебрякова О.В. та призначення керуючим санацією Лахтаріна І.А., якого зобов’язано надати комітету кредиторів план санації для схвалення та схвалений план надати до суду.
Але як з’ясовано колегією суддів, на даний час план санації ВАТ „Пришибський комбінат хлібопродуктів” судом не затверджений.
Відповідно до умов мирової угоди, яка стала предметом розгляду у суді першої інстанції, відповідач зобов’язується передати позивачеві автомобіль „DAEWOO LANOS” та автомобіль „КАМАЗ 5410”, які є майном підприємства-відповідача, відносно якого порушена справа про банкрутство. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника, керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 18 Закону план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.
Серед заходів щодо відновлення платоспроможності відповідно до вимог Закону може бути застосований будь-який спосіб відчуження майна підприємства-боржника, який не суперечить чинному законодавству.
У даному випадку передача автомобілів на виконання мирової угоди є таким, що суперечить вимогам положень Закону, оскільки у разі введення процедури санації у межах справи про банкрутство, погашення вимог кредиторів можливе лише у відповідності до умов плану санації, який схвалений комітетом кредиторів та затверджений господарським судом.
Оскільки план санації у справі про банкрутство не затверджений судом, то і укладання мирової угоди, умови якої передбачають відчуження майна боржника-відповідача, є таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
Поряд із затвердженням мирової угоди позивач у заяві від 17.01.2007р. (а.с.41) просить суд зобов’язати Державну виконавчу службу у Михайлівському районі Запорізької області виключити автотранспортні засоби (автомобіль „DAEWOO LANOS” та автомобіль „КАМАЗ 5410”) з актів опису й арешту майна та зняти арешт з автомобілів, зобов’язати органи ДАІ провести державну реєстрацію права власності на автотранспортні засоби за позивачем, з метою забезпечення позову заборонити ДВС у Михайлівському районі Запорізької області реалізовувати автотранспортні засоби. Вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за своєю суттю вони випливають з наслідків затвердження судом мирової угоди, але у зв'язку з відмовою у затвердженні мирової угоди, то і вказані вимоги слід залишити без задоволення.
Крім того, враховуючи те, що позивач є поточним кредитором, а інститут банкрутства носить конкурсний характер, то погашення вимог одного поточного кредитора без урахування положень та принципів, викладених у Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призведе до порушень прав та законних інтересів конкурсних та інших поточних кредиторів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі господарського суду Запорізької області.
Таким чином, підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд антикризових технологій”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2007р. у справі №21/127/ - без змін.