У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.02.07 Справа №21/209/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача - нез’явився
відповідача - 1 - не з’явився
відповідача - 2 - Дерев’янко І.О., дов.№16/6-3 від 20.11.2006р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.11.2006р.
у справі № 21/209/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Аргос-Трейд”, м.Донецьк
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл-Експрес”, м.Запоріжжя
до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2006р. (суддя Черкаський В.І.) у справі №21/209/06 порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Аргос-Трейд”, м.Донецьк, до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл-Експрес”, м.Запоріжжя, і до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, про визнання недійсним договору купівлі-продажу складу.
У зв’язку з поданим клопотанням позивача про накладення арешту на спірне майно-склад (літ.„Г”), що розташований за адресою: м.Запоріжжя пров.Архангельський, 20-а (а.с.20), та існуванням обставин, що свідчать про спірність права власності на вказаний об’єкт нерухомості, і які можуть утруднити виконання рішення у справі, з метою забезпечення позову місцевий господарський суд на підставі статтей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України наклав арешт на зазначене майно.
Не погодившись з винесеною ухвалою, відповідач-2 оскаржив її до суду апеляційної інстанції, просить ухвалу про порушення провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу складу скасувати.
В обґрунтування своїх доводів посилається на відсутність підстав для вжиття запобіжних заходів щодо забезпечення позову, вважає застосування їх на стадії попередньої
підготовки справи до розгляду передчасним. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Такі обставини відсутні. Суд прийняв рішення про накладення арешту на спірне майно за відсутністю представників сторін, а тому не міг об’єктивно оцінити необхідність застосування запобіжних заходів.
Представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі.
Позивач і відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу не надали, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час і місце засідання суду повідомлені в установленому законом порядку. Колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача-1, оскільки будь-які перешкоди для перегляду цієї справи відсутні.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №332 від 08.02.2007р. справу №21/209/06 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Мойсеєнко Т.В. та Хуторного В.М.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення учасника судового процесу, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.
У статті 67 ГПК України визначені види заходів забезпечення позову, серед яких є: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Даний висновок знайшов своє відображення у Роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
Тобто, із вищевикладеного вбачається, що застосування заходів по забезпеченню позову є правом суду, яким і скористався місцевий господарський суд.
Як вбачається із матеріалів справи, арешт на спірне майно - склад (літ.„Г”), що розташований за адресою: м.Запоріжжя пров.Архангельський, 20-а, накладений у зв’язку із наявністю спору стосовно нерухомого майна між позивачем і відповідачами-1 і 2 у цій справі, а тому з метою попередження незаконного його відчуження, щоб в майбутньому не виникли обставини, які можуть утруднити виконання рішення суду, суд цілком законно наклав арешт на спірний об’єкт – склад.
Більше того, колегією суддів встановлено та підтверджено представником заявника апеляційної скарги, що господарським судом Запорізької області ухвалою від 25.04.2006р.
порушено провадження у справі №16/6/06 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, яке є відповідачем - 2 у справі №21/209/06. Про існування справи про банкрутство відповідача-2 підтверджує і довіреність на представника відповідача-2, надана його ліквідатором (а.с.39).
Тобто, враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення місцевого господарського суду про накладення арешту на нерухоме майно – склад.
Колегія суддів також наголошує на тому, що накладення арешту на нерухоме майно – складське приміщення жодним чином не перешкоджає здійсненню суб’єктом господарювання статутної діяльності, оскільки користування цим майном суд не обмежив.
Безпідставними є вимоги заявника апеляційної скарги стосовно скасування ухвали господарського суду від 17.11.2006р., якою накладений арешт на майно, у повному обсязі, оскільки відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. А Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвал про порушення провадження у справі. Ці ухвали можуть бути оскаржені лише в частині вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки відповідно до статті 67 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного судового акту, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.11.2006р. у справі №21/209/06 – без змін.