У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.02.07 Справа №10/489
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Федорова І.О. (головуючого, доповідача), Кричмаржевського В.А. та Мойсеєнко Т.В. при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача - не з’явився
відповідача - Шабовти О.В., дов. від 01.11.2006р.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Розівський елеватор”, смт. Розівка Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2006 року
у справі №10/489
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Грипич С.В., м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства „Розівський елеватор”, смт. Розівка Запорізької області
про стягнення насіння ячменю
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2006р. у справі №10/489, яке набрало законної сили, за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності -Грипич С.В., м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, до Відкритого акціонерного товариства „Розівський елеватор”, смт. Розівка Запорізької області, з останнього стягнуто 23.259,51кг насіння ячменю 3-го класу, та 220грн. судових витрат.
На підставі судового рішення виданий господарським судом наказ від 21.08.2006р.
11 жовтня 2006р. відповідач - ВАТ„Розівський елеватор” оскаржив дії державної виконавчої служби Розівського району Запорізької області до господарського суду Запорізької області, мотивуючи скаргу тим, що державна виконавча служба безпідставно згідно з постановою від 25.09.2006р. відкрила виконавче провадження, оскільки всупереч статті 19 Закону України „Про виконавче провадження” у наказі відсутній індивідуальний ідентифікаційний код позивача. Просив місцевий господарський суд визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження.
Розглянувши скаргу, суд першої інстанції ухвалою від 27.11.2006р. у задоволенні скарги відмовив.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим актом, оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2006р. у справі №10/489 та визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2006р., оскільки вона суперечить статтям 19 та 26 Закону України „Про виконавче провадження”.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав, у судове засідання апеляційної інстанції не з’явився. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивача.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №437 від 15.02.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Федорова І.О. (головуючого), Кричмаржевського В.А. та Мойсеєнко Т.В.
Відповідно до статтей 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Згідно зі статтями 19 та 26 п.6 Закону України „Про виконавче провадження” у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які
ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
Як вбачається із виданого судом першої інстанції наказу позивачеві на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2006р. (а.с.65), у наказі дійсно відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача – позивача.
Але колегія суддів вважає, що відсутність у наказі лише індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача при наявності усіх інших його реквізитів не може бути підставою для невизнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження.
Це питання могло би стати принциповим лише у разі відсутності у наказі ідентифікаційного коду чи номеру (ЄДРПОУ) боржника, з якого стягується борг.
Крім того, як зазначено вище, місцевий господарський суд на підставі статті 117 ГПК України може за заявою стягувача або боржника внести відповідне виправлення у наказ, до розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.
Тобто, викладене свідчить про те, що допущена помилка чи описка може бути виправлена і на стадії виконання рішення суду.
Згідно зі статтями 124 Конституції України та 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, а тому відсутність у наказі лише ідентифікаційного номера суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – стягувача у справі, при наявності усіх інших, передбачених законом реквізитів, не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
А відтак, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Розівський елеватор”, смт.Розівка Запорізької області, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2006 року у справі 10/489 - без змін.