У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.02.07 Справа №21/1/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Федорова І.О. (головуючого, доповідача), Кричмаржевського В.А. та Мойсеєнко Т.В.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача - не з’явився
відповідача - 1- не з’явився
відповідача - 2- не з’явився
прокурора - не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Бердянського державного заводу скловолокна, м.Бердянськ Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.12.2006 року
у справі № 21/1-07
за позовом Прокурора м.Бердянська в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м.Київ
до відповідача - 1- Бердянського державного заводу скловолокна, м.Бердянськ Запорізької області
до відповідача - 2 - Відкритого акціонерного товариства „Компанія „Дніпрохолд”, м.Запоріжжя
про визнання недійсними договорів про сумісну діяльність
Установив:
До господарського суду Запорізької області 29.11.2006р. надійшла позовна заява прокурора м.Бердянська Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м.Київ, до відповідача - 1 - Бердянського державного заводу скловолокна, м.Бердянськ Запорізької області, і відповідача - 2 - Відкритого акціонерного товариства „Компанія „Дніпрохолд”, м.Запоріжжя, про визнання недійсними договорів про сумісну діяльність. З метою забезпечення позову прокурор просив господарський суд заборонити до винесення судового рішення відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном Бердянського державного заводу скловолокна.
Господарським судом Запорізької області відповідно до ухвали від 04.12.2006р. порушено провадження у справі, призначений розгляд спору.
Також місцевий господарський суд з власної ініціативи - на підставі статті 24 ГПК України залучив до участі у справі в якості відповідача - 2 - ВАТ „Компанія „Дніпрохолд”, м.Запоріжжя, з метою забезпечення позову заборонив відповідачеві-2 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном Бердянського державного заводу скловолокна.
Відповідач - 1, не погоджуючись з прийнятим судовим актом у частині заборони йому вчиняти будь-які дії щодо розпорядження належним йому майном, у поданій апеляційній скарзі зазначив, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки на момент її винесення у суду були відсутні достатні підстави для
прийняття заходів для забезпечення позовних вимог, не було всебічно і повно перевірено доводи, на підставі яких було накладено заборону на розпорядження майном Бердянського державного заводу скловолокна. Заявник вважає, що оскільки засідання суду відбулося без виклику сторін, відповідачі були позбавлені можливості надати суду свої заперечення з цього приводу, а згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін, яка не попереджена належним чином про місце засідання суду.
Відповідач - 2 відзивe на апеляційну скаргу не надіслав.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає вжиття судом заходів до забезпечення позову законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення.
Від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з відрядженням його керівника. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки інтереси підприємства може представляти інша особа, а не лише його керівник. Крім того, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, або оголошує перерву, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. У даному випадку відсутні будь-які перешкоди для розгляду апеляційної скарги, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Від Закритого акціонерного товариства „Трансмаш”, м.Київ, надійшло клопотання (а.с.57-58) про зупинення провадження у справі №21/1/07 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається в господарському суді міста Києва, також ця юридична особа просить відмовити Бердянському державному заводу скловолокна у прийнятті апеляційної скарги.
Розглянувши це клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його безпідставність, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі наділені певними правами та обов’язками, одним із повноважень сторін є право заявляти клопотання. Але ЗАТ „Трансмаш”, м.Київ, у справі №21/1/07 не є ні стороною, ні будь-яким іншим учасником судового процесу у справі (ст.18 ГПК України), а тому не вправі заявляти такі клопотання. А тому клопотання колегія суддів відхиляє як таке, що суперечить статті 22 ГПК України.
Прокуратура та сторони у справі не забезпечили явки у судове засідання своїх представників, хоча про місце та час судового процесу повідомлені в установленому законом порядку. Колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду апеляційної скарги за відсутності представників зазначених осіб.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №439 від 15.02.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Федорова І.О. (головуючого, доповідача), Кричмаржевського В.А., Мойсеєнко Т.В.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статтей 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках ряд дій по підготовці справи до розгляду, в тому числі, дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, а це можуть бути і заходи до забезпечення позову. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Одним із заходів забезпечення позову є заборона відповідачеві вчиняти певні дії.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.
Згідно з Роз’ясненнями президії Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.94р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” з подальшими змінами та доповненнями, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК) (що і є в даному випадку). Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Тобто, із вищевикладеного вбачається, що застосування заходів до забезпечення позову є правом суду. У даному випадку суд першої інстанції, прийнявши позовну заяву до розгляду, в якій оспорюються два договори про сумісну діяльність від 26.01.2006р., що укладені між відповідачами - 1 і 2, цілком правомірно заборонив відповідачеві - 2 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном відповідача - 1 - Бердянського державного заводу скловолокна. Предметом цих договорів є майно баз відпочинку „Меотида” і „Азовчанка”, що знаходяться у державній власності.
Доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що на момент винесення оскаржуваної ухвали у місцевого господарського суду були відсутні підстави для прийняття заходів для забезпечення позовних вимог, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки в даний час оспорюються договори, за якими здійснюється передача вищевказаного державного майна у спільну власність.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Бердянського державного заводу скловолокна, м.Бердянськ Запорізької області, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.12.2006р. у справі №21/1/07 в частині заборони відповідачу-2 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном Бердянського державного заводу скловолокна - без змін.