У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.02.07 Справа №16/6/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
кредиторів -Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Ойл”, м.Запоріжжя, - Чернова В.В., дов. від 10.02.2007р.
- ЗАТ „КБ „ПриватБанк” в особі Філії „Запорізьке регіональне управління „ЗАТ „КБ „ПриватБанк”, м.Запоріжжя - Якушева С.О., юрисконсульта, дов.№3924-П-О від 01.09.2005р.
боржника - ОСОБА_1, ліквідатора (арбітражного керуючого)
прокурора - Толстореброва І.М., посвідчення №301 від 01.03.2006р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 26.05.2006 року
у справі № 16/6/06
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя
порушеної за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Ойл”, м.Запоріжжя
Установив:
До господарського суду Запорізької області 20 квітня 2006р. із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ-Ойл”.
У заяві кредитор просив господарський суд визнати банкрутом боржника - ТОВ.„Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, та призначити ліквідатором ОСОБА_1, у зв'язку з наявністю у боржника перед кредитором безспірної заборгованості у розмірі 197.152грн.40коп., що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2005р. у справі №15/342, яке набрало законної сили.
Ухвалою суду від 25.04.2006р. на підставі статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (суддя Ніколаєнко Р.А.) порушено провадження у справі про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначене наступне засідання суду.
Постановою господарського суду Запорізької області від 26.05.2006р. боржник визнаний банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор банкрута. Постанова мотивована статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - відсутністю боржника за місцезнаходженням та припиненням боржником господарської діяльності.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник в особі його директора - Тараненка Д.А. оскаржив її до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати прийнятий судовий акт та залишити заяву кредитора без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник звертає увагу апеляційної інстанції на те, що судом при винесені оскаржуваної ухвали допущені порушення норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції порушив права боржника як сторони у справі, не надано можливості знайомитися з матеріалами справи, брати участь в судових засіданнях, надавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання. Зазначає, що 05 травня 2006р. боржником з додержанням вимог закону була подана заява про надання можливості ознайомитися з заявою про визнання його банкрутом та перенесення слухання справи на 30.05.2006р., але ніякої відповіді на це боржник не отримав. Про дату і час розгляду справи боржник належним чином повідомлений не був. Розгляд справи проходив у дуже короткий термін - з 19 по 26 травня 2006року, чим порушені статті 4-2, 4-3, 4-4, 22, 77 ГПК України. На час звернення кредитора до суду про визнання боржника банкрутом, останній уже не мав перед ТОВ.„АТ-Ойл” заборгованості, оскільки борг погашений, що підтверджується платіжною вимогою №230/5 від 27.03.2006р.
Ініціюючий кредитор у відзиві на апеляційну скаргу та його представник, ліквідатор, представники банківських установ - ЗАТ „ОТП Банк” та ЗАТ „КБ ПриватБанк” у судовому засіданні погодилися з оскаржуваною постановою, просять апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Прокурор просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням закону, а провадження у справі припинити, оскільки не вбачає у цій справі ознаків статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які б давали підстави для здійснення провадження у цій справі за спрощеною процедурою.
Судове засідання, яке відбулося 19 січня 2007р., на підставі ухвали відкладено до 20.02.2007р.
Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №503 від 20.02.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Радченко О.П. та Хуторного В.М.
Для підготовки постанови у повному обсязі колегією суддів оголошена перерва до 21.02.2007р. на 09-15 год.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знайшла апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, умовою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою є наявність передбачених даною нормою обставин (однієї або у сукупності) чи будь-яких інших обставин, які свідчили б про нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв'язку з його відсутністю.
Як на підставу здійснення провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор послався на факт відсутності боржника за місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням і про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 18 цього ж Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, а якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором, визначений у статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Відповідно до вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як на підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням ініціюючий кредитор посилається на матеріали виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2005р. у справі №15/342, яким з боржника на користь кредитора стягнуто 197.151грн.60коп. з урахуванням судових витрат.
Так, згідно з актом головного державного виконавця Державної виконавчої служби у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 06.04.2006р. боржник за юридичною адресою: м.Запоріжжя вул. Нижньодніпровська,6-А, не знаходиться. В цей же день - 06.04.2006р. згідно з постановою державного виконавця виконавчий документ - наказ №15/342 від 11.11.2005р. повернутий стягувачеві.
Але всупереч пункту 5 статті 40 та статті 42 Закону України „Про виконавче провадження” державна виконавча служба не здійснила жодних заходів по з'ясуванню місцезнаходження боржника. Виконавчий документ повертається стягувачеві лише у разі якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідної державної виконавчої служби. А в даному випадку державний виконавець обмежився лише єдиним виходом на адресу боржника.
Вищезгаданий акт не може вважатися належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням в силу вищенаведених норм права, оскільки належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, здійснений державним реєстратором.
У матеріалах справи документальні докази, які б свідчили про наявність реєстраційного запису у цьому реєстрі про відсутність боржника за юридичною адресою, відсутні. Таких доказів не надано і учасниками судового процесу.
Матеріалами справи спростовуються і будь-які інші ознаки відсутності підприємницької діяльності боржника. Так, за інформацією Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, наданої на запит Запорізького апеляційного господарського суду (а.с.69-138 т.2), у 2005-2006 роках боржником - ТОВ. „Торговий дім „Алмаз-Ойл” здійснювалась підприємницька діяльність, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, які подавалися до податкового органу, валовий дохід від господарської діяльності боржника у 2005р. склав - 8.506,4 тис.грн., валові витрати - 8.228,9 тис.грн., податкове зобов'язання звітного періоду - 20,2 тис.грн., а у 2006 році валовий дохід склав - 1.083,9 тис.грн., а валові витрати - 1.038,7 тис.грн., податкове зобов'язання звітного періоду - 0,5 тис.грн.
Також державна податкова інспекція повідомила апеляційний суд про те, що в даний час у касаційних інстанціях переглядається справа №23/59/06-АП за позовом боржника - ТОВ.„Торговий дім „Алмаз-Ойл” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір на користь платника податків, тобто, боржника, про що свідчать постанова господарського суду Запорізької області від 28 лютого 2006р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 19.07.2006р. (винесена після порушення справи про банкрутство), боржника представляв за довіреністю Захарченко В.Ф.
Зазначене є підтвердженням того, що відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням належним чином не доведена, а відтак підстави для здійснення провадження у цій справі саме за спрощеною процедурою - на підставі статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсутні.
Колегія суддів наголошує й на тому, що провадження у цій справі при певних обставинах можливо було б у подальшому здійснювати за загальною процедурою, суд вправі перейти у межах однієї справи до загальної процедури банкрутства, але за умови подання ініціюючим кредитором місцевому господарському суду відповідного клопотання. Але такого клопотання не було подано, а господарський суд не наділений правом за своєю ініціативою переходити зі спрощеної процедури до загальної процедури банкрутства, якщо заява про порушення справи про банкрутство подана саме на підставі статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Як зазначено вище, провадження у цій справі порушено у зв'язку з наявністю у боржника заборгованості перед ініціюючим кредитором на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2005р. у справі №15/342, згідно з яким з боржника - ТОВ. „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, на користь позивача - ТОВ. „АТ-Ойл”, м.Запоріжжя, стягнуто 195.083грн.60коп., 1/950грн.80коп. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
А із платіжної вимоги від 27.03.2006р. за №230/5 (а.с.25 т.2) вбачається, що з боржника на користь ініціюючого кредитора списана заборгованість у сумі 216.883грн. 35коп. на підставі наказу господарського суду Запорізької області №15/342 від 11.11.2005р., що свідчить про погашення боргу за вказаним рішенням до порушення справи про банкрутство.
Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи відсутність підстав для провадження у справі за статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, воно підлягає припиненню згідно зі статтею 80 п.1 ГПК України.
Викладене в апеляційній скарзі прохання заявника апеляційної скарги в частині залишення заяви кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника без задоволення є безпідставним, оскільки суперечить нормам процесуального права, а тому не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється лише частково.
Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмаз-Ойл”, м.Запоріжжя, задовольнити частково, постанову господарського суду Запорізької області від 26.05.2006р. у справі №16/6/06 скасувати, провадження у справі припинити.