Справа 2-а-1520/09

ПОСТАНОВА

іменем України

05 листопада 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Гончарука О.Н.,

           за участю секретаря – Раковець Р.М.,    

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Коблевської роти ДПС ВДАІ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_2, про відновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання дій відповідача щодо накладення адміністративного стягнення неправомірними, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

встановив:

У поданому до суду 20 жовтня 2009 року адміністративному позові позивач зазначає, що постановою відповідача від 25 серпня 2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

За цією постановою його визнано винним в тому, що він 25 серпня 2009 року о 07 год. 40 хв. в с.Грошно на 185 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв керував автомобілем марки «Фольксваген-Пассат, номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 96 км/год.

Про її існування дізнався від державного виконавця відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції 19 жовтня 2009 року.

Вважає дану   постанову незаконною так як з фотознімка, зробленого за допомогою приладу «Візир», який не відноситься до спеціальних технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, не вбачається, що у момент фіксації його транспортного засобу він керував в зоні дії дорожнього знаку «Початок населеного пункту».

Матеріалами адміністративної справи не доведено в якому стані перебував автомобіль, з якого велась фотофіксація, у нерухомому чи рухомому, так як в разі його руху зафіксована приладом швидкість може бути складовою швидкості його транспортного засобу та автомобіля, з якого проводилась фіксація.

Крім цього, в оскаржуваній постанові відсутні дані про те, хто саме проводив фотофіксацію за допомогою приладу «Візир» так як до такої фіксації допускаються лише ті працівники міліції, які пройшли відповідний іспит на право використання таких приладів.

Просить поновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача щодо накладення на нього адміністративного стягнення неправомірними та скасувати постанову про накладення на нього такого стягнення.

Позивач в судове засідання не з’явився.

05 листопада 2009 року ним подано суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позовних вимог.

Відповідач до суду не з’явився, хоча був вчасно, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд до відому не поставив.

    Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

    Згідно постанови відповідача від 25 серпня 2009 року (а.с.4), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

За цією постановою його визнано винним в тому, що він 25 серпня 2009 року о 07 год. 40 хв. в с.Грошно на 185 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв керував автомобілем марки «Фольксваген-Пассат, номерний знак НОМЕР_1, зі швидкістю 96 км/год.

Швидкість вимірювалась приладом «Іскра» №7977, а не «Візир», як стверджує позивач.

Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Оскільки позивач рухався автомобілем у населеному пункті зі швидкістю понад 90 км/год., його обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.

Адміністративне стягнення у виді штрафу накладено в межах розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст.122 згаданого Кодексу.

Пояснення позивача про те, що зафіксована приладом «Іскра» швидкість не належить його автомобілю, нічим не підтверджені.

Як вбачається з оскаржуваної постанови (а.с.4), позивач її копію під розписку отримав в день її винесення, тобто 25 серпня 2009 року, чим спростовані його твердження в тій частині, що про її існування він дізнався 19 жовтня 2009 року у відділі державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції.

Пропущений ним десятиденний строк оскарження згаданої постанови суд поновлює, оскільки відповідач не наполягає на відмову в задоволенні позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Зважаючи на встановлені обставини, керуючись ст.ст.289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.10, 11, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

постановив :

    Пропущений ОСОБА_1 десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом поновити.

    У задоволенні його адміністративного позову до інспектора Коблевської роти ДПС ВДАІ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_2, про визнання дій відповідача щодо накладення адміністративного стягнення неправомірними, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Головуючий – підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                              ОСОБА_3