КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/813/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним наказу, скасування висновку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок про необхідність переміщення поліцейських ГУНП в Чернігівській області на рівнозначні посади в порядку ст. 65 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) Закону України «Про Національну поліцію» від 29.12.2017, виданий ГУНП в Чернігівській, області, в частині призначення поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_3 на посаду поліцейського-водія Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 338 о/с від 29.12.2017 в частині його звільнення з посади поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та призначення на посаду поліцейського-водія Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП;

- поновити його з 30 грудня 2017 року на посаді поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на його користь додаткові витрати, понесені в результаті незаконного переведення та оренди кімнати у гуртожитку у смт. Варва Чернігівської області в розмірі 660 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, заподіяну незаконним переведенням, у розмірі 50 000 гривень.

Ухвалою суду від 19.04.2018 за клопотанням представника відповідача закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 року № 338 о/с щодо призначення сержанта поліції ОСОБА_3 на посаду поліцейського - водія Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП та щодо поновлення його на посаді поліцейського РПСПОП «Чернігів» ГУНП.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року адміністративний позов в іншій частині задоволено частково, а саме, визнано протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 338 о/с від 29.12.2017 в частині звільнення позивача з посади поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та призначення його на посаду поліцейського-водія Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, також, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській на користь позивача 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та винести нове про відмову в задоволенні позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Як установлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, Наказом начальника Головного управління по особовому складу від 29.12.2017 № 338 о/с, на підставі висновку про необхідність переміщення поліцейських ГУНП в Чернігівській області на рівнозначні посади в порядку статті 65 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби), Закону України «Про Національну поліцію», позивача призначено поліцейським-водієм Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад у розмірі 1700,00 грн., звільнивши його з посади поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особового призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Вважаючи таке переведення на іншу посаду протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та рішень.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції повною мірою з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В свою чергу, статтею 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (п.8).

Як установлено судом апеляційної інстанції і не є спірним, наказом ГУНП в Чернігівській області № 76 о/с від 15.03.2018 скасовано пункт наказу ГУНП від 29.12.2017 № 338 о/с про призначення ОСОБА_3 на посаду поліцейського водія Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області та поновлено його на посаді поліцейського взводу №1 роти патрульної поліції служби поліції особливого призначення «Чернігів» ГУНП з виплатою різниці у грошовому забезпеченні за час перебування на іншій посаді.

Закриваючи провадження у справі в частині скасування спірного наказу та поновлення позивача на попередній посаді, суд першої інстанції вважав за необхідне розглянути по суті позов щодо визнання спірного наказу протиправним і виокремив ці позовні вимоги.

Однак, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України і в цій частині, оскільки, скасувавши самостійно спірний наказ та поновивши позивача на посаді, відповідач повною мірою відновив його порушене право.

При цьому, відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат, понесених внаслідок цього переведення, потребує певного порядку звернення позивача з відповідною заявою з наданням підтверджуючих документів, а завдання моральної шкоди позивач пов»язує з іншими подіями, а саме, зі своїм незаконним (на його погляд) звільненням у жовтні 2017 року під час служби в зоні АТО, а не зі спірними правовідносинами.

Крім того, згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Також, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 23 цього ж Кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати судове рішення в частині визнання спірного наказу протиправним і закрити в цій частині провадження у справі, а також, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди через їх необґрунтованість та недоведеність, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Згідно ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із закриттям провадженням в частині позовних вимог, а також з відмовою у задоволені позову в іншій частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 338 о/с від 29.12.2017 в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_3 з посади поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та призначення на посаду поліцейського-водія Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, і провадження у справі в цій частині - закрити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Ухвалити в цій частині постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов