ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/3999/18

Номер провадження 1-кс/201/3276/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року                Жовтневий районний суд

               міста Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання - Максимової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 28 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 4201404000000304, - 

встановив:

       У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу, в якій просить поновити строк на подачу скарги, скасувати постанову про закриття кримінального провадження, матеріали кримінального провадження № 4201404000000304 повернути до прокуратури Дніпропетровської області для відновлення досудового розслідування.

       В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 указує, що постанова про закриття кримінального провадження № 4201404000000304 є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. ОСОБА_1 у скарзі посилається на те, що копію постанови ним було отримано від працівника установи виконання покарань 02 квітня 2018 року. Скаржник указує, що слідчий прокуратури неповно та однобічно дослідив доводи викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення. Також звертається увага на подання в межах цього кримінального провадження ряду клопотань про проведення слідчих дій.

       Прокуратурою Дніпропетровської області 03 травня 2018 року до канцелярії суду були надані матеріали кримінального провадження № 4201404000000304.

       Розгляд скарги ОСОБА_1 було призначено вперше на 19 квітня 2018 року.

       Призначене судове засідання на 19 квітня 2018 року не відбулося через неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції із Запорізьким слідчим ізолятором, в якому перебував скаржник. Розгляд скарги було відкладено на 03 травня 2018 року.

       Проте 03 травня 2018 року судове засідання було відкладено через неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції із Запорізьким слідчим ізолятором. Розгляд скарги було відкладено на 25 травня 2018 року. Про дату та час розгляду скарги було повідомлено слідчий ізолятор, у якому утримується скаржник ОСОБА_1, з метою забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження.

       Однак 25 травня 2018 року судове засідання стосовно розгляду скарги в режимі відеоконференції за участі скаржника не відбулося, оскільки за повідомленням уповноваженої особи Запорізького слідчого ізолятора ОСОБА_1 в установі відсутній, тобто не утримується в умовах ізоляції від суспільства. У зв’язку із цими обставинами розгляд скарги було відкладено на 07 червня 2018 року. Стосовно цієї дати розгляду представник ОСОБА_1 повідомлявся секретарем судового засідання, що підтверджується телефонограмою, яка міститься в матеріалах за скаргою (а.с. 36).

       Оскільки слідчим ізолятором станом на 07 червня 2018 року суду не було надано офіційної відповіді про те, що скаржник не утримується в слідчому ізоляторі, судом було призначено розгляд скарги в режимі відеоконференції, проте остання не відбулася, у зв’язку із виникненням технічних проблем. Розгляд скарги було відкладено на 26 червня 2018 року.

       Судове засідання 26 червня 2018 року було відкладено через неможливість проведення відеоконференції на 12 липня 2018 року.

       До канцелярії суду 03 липня 2018 року надійшов лист-відповідь із Запорізького слідчого ізолятора на запит суду. В даному листі начальник установи повідомив, що ОСОБА_1 був звільнений 16 травня 2018 року по закінченню відбування строку покарання призначеного вироком суду. Згідно заяви засудженого ОСОБА_1 буде мешкати за адресою: АДРЕСА_1.

       12 липня 2018 року судове засідання було відкладено через неявку сторін на 23 липня 2018 року. Стосовно дати розгляду скарги суд надіслав повідомлення про виклик до суду за адресою, яку скаржник указав установі при звільненні, що підтверджується поштовими повідомленнями.

       Незважаючи на направлення повідомлення ОСОБА_1, останній у судове засідання 23 липня 2018 року не з’явився, будь-яких повідомлень про причини неявки не надав.

       Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 подав до канцелярії суду заяву, в якій просив скаргу залишити без розгляду. Просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Суд, дослідивши матеріали за скаргою, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу.

Ураховуючи неодноразові неявки скаржника ОСОБА_1, без будь-яких поважних причин, суд розцінює його позицію як втрату інтересу до предмета оскарження і вважає за необхідне скаргу залишити без розгляду.

Така позиція була висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року, в якому суд зазначив, що у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який належним чином повідомлений і не з’явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою до суду.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309 КПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 28 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 4201404000000304 залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_1, що дана ухвала не позбавляє його права повторно звернутися до суду з такою скаргою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її отримання.

Слідчий суддя                         М.П. Ходаківський