ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"08" серпня 2006 р. | справа № 20-11/129 |
за позовом прокурора м.Севастополя в особі Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра-Стек», Комунального позашкільного учбового закладу «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»
про визнання договору недійсним, усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
Прокурор –Харцизові Н.М., посвідчення №419 від 16.09.05р.;
від позивача –Лукічева К.В., довіреність б/н від 20.06.06г. (ФКМ СМР);
від позивача –не з’явився (СМР),
від відповідача –Гребеньова О.В., довіреність б/н від 01.06.06р. (ТОВ «Фірма «Віра-Стек»);
від відповідача –Смирнова В.М., довіреність б/н (КПУЗ «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»)
СУТЬ СПОРУ:
Позивач –Прокурор м.Севастополя звернувся в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, фонду комунального майна Севастопольської міської ради з позовними вимогами до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра-Стек», Комунального позашкільного учбового закладу «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»про визнання недійсним договору оренди №428/9-99 від 28.09.99
Відповідачі –ТОВ «Фірма «Віра-Стек»та Комунальний позашкільний учбовий заклад «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»позовні вимоги позивача не визнали по мотивам, викладеним в відзивах, основні з яких полягають в тому що КП учбовий заклад «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»є позашкільним учбовим закладом, його діяльність регулюється Законом України «Про позашкільну освіту», який, на відміну від Закону України «Про освіту», не містить особливостей і обмежень, щодо використовування об'єктів позашкільних учбових закладів. Крім того, Орендодавцем майна за спірним Договором є його власник –Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого в даний час є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради. Отже позивачем не мотивований факт порушення прав орендодавця в результаті укладення спірного договору, крім того, прокурор в позові посилається на ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, проте при розгляді справи слід застосовувати Цивільний кодекс України в редакції 2003 р.
Згідно ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
28.09.99 між Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, власником комунального майна на праві оперативного управління Комунальним позашкільним учбовим закладом «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»та ТОВ «Фірма «Віра - Стек»був укладений договір оренди №428/3-99 (далі –Договір). Предметом даного договору є частина нежилих приміщень у вигляді вбудованого приміщення внутрішнього двору в будівлі Палацу дитинства та юнацтва, розташованого по пр.Нахимова, 4 в м. Севастополі.
Підпунктом 43 Статуту Комунального позашкільного учбового закладу «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»(в редакції 1995р., що діяла на момент укладення Договору) встановлено, що все майно учбового закладу, що складається з будівель, споруд, землі, комунікацій, транспортних засобів, виробничих і невиробничих фондів, інших матеріальних цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі закладу, знаходиться в комунальній власності і закріплене за учбовим закладом на праві оперативного управління відповідно до чинного законодавства. Учбовий заклад, відповідно до Статуту, має право володіти, користуватися і розпоряджатися закріпленим за ним майном з обмеженнями правомочності розпорядження, визначеними чинним законодавством, рішеннями Власника, Органу управління і Статутом (у тому числі оренди основних фондів). Учбовому закладу не надане право відчуження майна, що відноситься до його основних фондів, без згоди з Власником або органом, уповноваженим Власником здійснювати контроль руху і використання комунальним майном.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції по управлінню і розпорядженню майном, що знаходиться в комунальній власності, є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, який, відповідно до п.6.35 рішення сесії Севастопольської міської Ради №337 від 12.11.2002р. «Про передачу повноважень по управлінню комунальним майном», є правонаступником Управління з питань майна і комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації в договорах оренди комунального майна та відносинах, пов'язаних з їх виконанням.
Відповідно до п.2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням сесії Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002р., Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є виконавчим органом по управлінню майном, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м.Севастополя.
Пунктом 5 даного Положення передбачено, що основною задачею Фонду є здійснення функцій по управлінню майном, що відноситься до комунальної власності, в межах, визначених Радою.
Відповідно до умов спірного договору Орендодавцем майна по ньому є –Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого в даний час є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради. Таким чином, позиція позивача, відносно того, що в порушення вимог чинного законодавства Комунальним позашкільним учбовим закладом «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості» передані в оренду приміщення ТОВ «Фірма «Віра - Стек»під розміщення кафе і підсобних приміщень, є помилковою. В даному випадку Комунальний позашкільний учбовий заклад «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»виступає стороною в договорі, оскільки є балансоутримувачем даного майна, проте право передачі його в оренду є прерогативою лише Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
За змістом п.5 ст.63 Закону України «Про освіту», вказаної позивачем як матеріально-правова підстава позову, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з учбовим і науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. На думку прокурора, в порушення даної норми закону, Палацом дитячої та юнацької творчості приміщення позашкільного учбового закладу передані ТОВ «Фірма «Віра-Стек»під розміщення кафе і підсобних приміщень, що є використанням приміщень учбового закладу не за цільовим призначенням.
Позивач Фонд комунального майна Севастопольської міської ради проти позову заперечує, вважає, що його права не порушені. Позивач Севастопольська міська рада пояснень по справі не надав, на позовних вимогах не наполягав (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Проте погодитися з вказаною позицією прокурора суд не може, оскільки:
- прокурор не обґрунтував, в чому саме складається порушення прав Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської ради.
- Прокурором не надано доказів цільового призначення спірного майна та його зміни.
- Прокурором заявлені позовні вимоги в інтересах позивача - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, який саме і є стороною за Договором (орендодавцем).
Також немотивованим залишилось посилання прокурора на те, що спірний договір оренди будь-яким чином негативно відобразився на правах Фонду та Севастопольської міської Ради. В судовому засіданні представником Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради було вказано, що прийняті на себе за договором оренди майна зобов'язання виконуються орендарем належним чином і відповідно до умов Договору. Орендна плата своєчасно перераховується на рахунок орендодавців, порушень умов договору з боку орендаря не виникало. Укладенням Договору і передачею частини нежилих приміщень Палацу ТОВ «Фірма «Віра –Стек»права орендодавців порушені не були.
Документи, що є в матеріалах справи, свідчать про те, що об'єкт оренди є внутрішнім двором Палацу дитячої та юнацької творчості, який ізольований від приміщень, призначених для занять дітей, має окремий, ізольований від Палацу вхід і є захищеною спеціально відведеною територією.
Як було пояснене в судовому засіданні представником Комунального позашкільного учбового закладу до укладення договору з ТОВ «Фірма «Віра –Стек»об'єкт оренди в учбовому і виховному процесі не використовувався і фактично виконував функції госпдвору.
Крім того, відповідно з ст.29 Закону України «Про освіту», Статутом Комунальний позашкільний учбовий заклад «Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості»є позашкільним учбовим закладом. Діяльність позашкільних учбових закладів регулюється Законом України «Про позашкільну освіту». Питання фінансово-господарської діяльності і матеріально-технічної бази позашкільних учбових закладів регулюються розділом 5 вказаного Закону України, який, у відмінності від Закону України «Про освіту», не містить особливостей і обмежень, щодо використання об'єктів позашкільних учбових закладів.
Відповідно до Статуту Комунального позашкільного учбового закладу його засновник –територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, також наділив позашкільний учбовий заклад правом здійснювати фінансово-господарську діяльність, а доходи одержувані від здачі в оренду приміщень та споруд включив в джерело формування кошторису учбового закладу.
Предметом позову є дійсність договору оренди майна №428/9-99 від 28.09.99р. Оспорюючи дійсність зазначеного Договору позивач стверджує, що він не відповідає чинному законодавству і підлягає визнанню недійсним в порядку ст..48 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 №1540- VI.
На момент укладення даного Договору, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного Кодексу Української РСР від 18.07.1963г. №1540-VI, який втратив чинність з 01.10.2004р. відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України №435-IV від 16.01.2003р., що набрав чинність з зазначеної дати.
Оскільки договір укладений до набрання чинності Цивільним Кодексом України №435-IV від 16.01.2003р., відповідність його законодавству має перевірятися з урахуванням діючих на момент його укладення норм, але щодо прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, застосовуються положення зазначеного Кодексу.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.
Правовідносини сторін виникли за договором оренди від 28.09.1999р. Проте, термін дії договору, був встановлений сторонами до 28.09.2009г. Таким чином, в даний час спірний договір є діючим, отже до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного Кодексу України в редакції 2003р.
За змістом ст.48 ЦК УРСР, зазначеної позивачем як матеріально-правова підстава позову, недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Разом з тим, Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня в 2004 р., не містить такі підстави для визнання угоди недійсної, а також публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.48 ЦК УРСР.
Враховуючи викладене застосування як матеріально-правового обґрунтовування позову положень закону, що діяв на момент укладення спірної угоди, але відсутніх в Цивільному кодексі України на момент виникнення спору, є помилковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення якщо прийнято рішення про відому в позові.
Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 11.08.06
Розсилка:
Прокурор м. Севастополь –99011 м. Севастополь, вул. Л. Павляченко,1
Севастопольська міська рада –99011 м. Севастополь, вул. Леніна,3
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради - 99011 м. Севастополь, вул. Леніна,2
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Віра - стек” –99011 м. Севастополь, пл. Нахімова, 4
Комунальний позашкільний учбовий заклад “Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості” –99011 м. Севастополь, пл. Нахімова,4