ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2018Справа № 910/3394/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант"

до Державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ"

про стягнення 651 451,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Іваненко О.О. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" (відповідач) про стягнення 651451,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки зерна майбутнього врожаю № 1224-17/2016-Ф від 27.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2018.

В судовому засіданні 23.04.2018, на підставі ст. ст. 183, 233 ГПК України, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.05.2018.

14.05.2018 Державне підприємство "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" звернулось до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" про стягнення 1553059,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" без розгляду.

В судовому засіданні 22.05.2018 судом задоволено клопотання представника відповідача та продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, а також продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. В судовому засіданні 22.05.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.06.2018.

18.06.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем у відповідності до п. 4.3., п. 4.4. не було пред'явлено претензій щодо кількості товару, а тому в подальшому позивач позбавлений права на пред'явлення будь-яких претензій до відповідача. Також відповідач посилається на те, що листом від 24.06.2016 №109 в.о. директора Сумської філії ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" Заріцька О.В. повідомила генерального директора ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" про те, що посіви соняшнику у с. Бобрик Роменського району Сумської області не дадуть урожаю, так як пошкоджені градом та просила надати дозвіл на посів на відповідній площі кукурудзи, роботи з посіву якої виконуватиме Приватна Агрофірма "Гарант". Таким чином, відповідач стверджує, що позивач був повідомлений про знищення урожаю.

В судовому засіданні 19.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3394/18 до розгляду по суті на 16.07.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання 16.07.2018.

09.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач в заперечення на викладені у відзиві обставини зазначив, що відповідачем не доведено тверджень про повідомлення позивача щодо настання форс-мажорних обставин, а положення п. 4.5. договору, на які посилається відповідач застосовуються в момент приймання товару, в той час як позивачем заявлено про стягнення авансу.

13.07.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи по суті на інший день та час з урахуванням відпустки представника відповідача. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що був позбавлений можливості заперечувати проти переходу до розгляду справи по суті, так як представник ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" був відсутній у судовому засіданні 19.06.2018 з поважних причин, а саме: перебував на лікарняному. Також відповідачем зазначено, що ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" не отримувало відповіді на відзив, а тому не може надати заперечень на відповідь на відзив.

В судове засідання 16.07.2018 представник відповідача не з'явився, про розгляд справи по суті був повідомлений ухвалою суду від 19.06.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 47227180.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частина 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстави, неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин.

Разом з тим, неможливість представника відповідача, у зв'язку із відпусткою, бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, в тому числі прийняття ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" участі у справі через свого керівника, у розумінні норм процесуального законодавства, не вважається поважною причиною неявки в судове засідання учасника справи (його представника).

За таких обставин, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи по суті, з огляду на те, що відпустка представника відповідача не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи по суті, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги встановлені статтею 195 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду справи по суті, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи по суті.

При цьому, суд зазначає, що в судове засідання 19.06.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, жодних клопотань про відкладення підготовчого засідання не заявляв.

З протоколу судового засідання від 22.05.2018 вбачається, що в підготовчому засіданні, яке відбулось 22 травня 2018 року судом було продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів та у зв'язку із тим, що представник відповідача просив суд призначити судове засідання на 19.06.2018, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 19 червня 2018 року.

Однак, відповідач не реалізував свої процесуальні права щодо прийняття участі у судовому засіданні 19.06.2018 ні через іншого представника, ні через керівника ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ".

За таких обставин, враховуючи закінчення строків підготовчого провадження, в судовому засіданні 19.06.2018 було закрито підготовче провадження у справі №910/3394/18 та призначено дану справу до розгляду по суті.

Твердження відповідача про не направлення позивачем відповіді на відзив на адресу відповідача спростовуються доданими позивачем до відповіді на відзив доказами направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.

Окрім того, відповідач не був позбавлений можливості надати суду заперечення на відповідь на відзив до початку судового засідання з розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, у зв'язку із чим відмовляє у його задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 16.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 між Державним підприємством "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" (відповідач, постачальник) та Приватною Агрофірмою "Гарант" правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (покупець, позивач) укладений договір поставки зерна майбутнього врожаю № 1224-17/2016-Ф (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник у визначений сторонами строк зобов'язався поставити покупцю сільськогосподарську продукцію, а саме: зерно соняшнику, 120 метричних тонн вологістю не більше 7% та сміттєвою домішкою не більше 2%, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що термін поставки по 30 жовтня 2016 року включно.

Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару на умовах поставки, передбачених цим договором (п.п 1.2.1. п. 1.2. договору).

Поставка здійснюється за адресою: 42070 Сумська область, Роменський район, с. Бобрик (п.п 1.3.1. п. 1.3. договору).

У відповідності до п. 1.4. договору, покупець зобов'язаний прийняти товар протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення постачальником про готовність поставити товар.

Згідно із п. 2.1. договору сторони погодили, що вартість товару узгоджується сторонами виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.

Загальна вартість договору (загальна вартість товару) визначається шляхом множення кількості поставленого товару (в метричних тоннах) на вартість однієї метричної тони, визначеної у цьому договорі.

У пункті 2.3. договору сторони погодили наступний порядок оплати:

п.п. 2.3.1. Попередня оплата у розмірі 6590 грн. за 1 метричну тону товару - протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору;

п.п. 2.3.1. Остаточна оплата - на протязі 5 банківських днів з дати поставки товару згідно умов п. 1.2. договору. Остаточна оплата за товар вираховується наступним чином ОП=КТ х (ВТ-ПП), де ОП - розмір остаточної оплати, передбачений п. 2.3.2. договору; КТ - кількість товару, поставленого покупцю; ВТ - вартість однієї метричної тонни; ПП - попередня оплата.

Платіжним дорученням №1003 від 13.06.2016 позивачем було перераховано на користь відповідача 774000,00 грн. з призначенням платежу за зерно соняшнику. Рахунок №11 від 31.05.2016.

У відповідності до умов п. 1.2. договору, останнім днем поставки є 30 жовтня 2016 року.

Відповідач згідно із видатковою накладною №77 від 01.11.2016 здійснив часткову поставку товару (зерно соняшнику ) у кількості 12,505 тонн на суму 122549,00 грн.

Таким чином вартість недопоставленого відповідачем позивачу товару становить 651451,00 грн. (774000,00 грн. - 122549,00 грн.).

Оскільки, відповідач не здійснив поставку у повному обсязі оплачений позивачем товар у строки встановлені договором, а попередньої оплати не повернув, позивачем заявлено до стягнення з відповідача боргу у сумі 651451,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки зерна майбутнього врожаю № 1224-17/2016-Ф від 27.05.2016 позивачем було перераховано на користь відповідача 774000,00 грн. з призначенням платежу за зерно соняшнику, що підтверджується платіжним дорученням №1003 від 13.06.2016.

Відповідач згідно із видатковою накладною №77 від 01.11.2016 здійснив часткову поставку товару (зерно соняшнику ) у кількості 12,505 тонн на суму 122549,00 грн.

Отже, вартість недопоставленого відповідачем позивачу товару становить 651451,00 грн. (774000,00 грн. - 122549,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 1.2. договору сторони погодили, що останнім днем поставки є 30 жовтня 2016 року.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, у позивача в силу положень ст. 693 ЦК України, винило право вимоги до відповідача про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 651451,00 грн. або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 651451,00 грн. заборгованості.

З приводу посилань відповідача у відзиві на те, що позивачем у відповідності до п. 4.3., п. 4.4. не було пред'явлено претензій щодо кількості товару, а тому в подальшому позивач позбавлений права на пред'явлення будь-яких претензій до відповідача, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4.3. претензії щодо якості товару пред'являються покупцем на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару при наявності акта експертизи або випробування товару у лабораторії або іншій організації, що сертифікована для проведення експертиз відповідного товару, за умови відібрання проб (при необхідності) для експертизи в присутності представника постачальника.

Згідно із п. 4.4. договору, претензії щодо кількості товару, виявлені в момент приймання товару, пред'являються покупцем у строк 3 (три) календарні дні з дати поставки товару при наявності акту невідповідності, складеного за участю викликаного покупцем експерта Торгово-промислової палати у відповідному регіоні на представника постачальника.

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що невиконання позивачем вимог п. п. 4.3., 4.4. договору позбавляє його подальшого права на пред'явлення до постачальника будь-яких претензій щодо кількості, комплектності і якості товару.

Однак, зі змісту наведених вище пунктів договору вбачається, що вказані положення договору визначають порядок дій у разі наявності претензій щодо якості та кількості саме при прийнятті товару. Разом з тим, у даній справі не існує спору щодо якості чи кількості отриманого позивачем товару, а спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару та стягненням суми 651451,00 грн., що становить вартість недопоставленого відповідачем товару, який оплачений позивачем.

З урахуванням наведеного, посилання відповідача на положенням п. п. 4.3., 4.4., 4.5. договору є безпідставними.

Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин, передбачених розділом 5 договору № 1224-17/2016-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 27 травня 2016 року та посилань на те, що позивач був повідомлений про знищення урожаю, то судом було встановлене наступне.

На підтвердження настання форс-мажорних обставин, передбачених договору, а саме знищення врожаю внаслідок несприятливих погодних умов 22 червня 2016 року в м. Ромни, відповідачем надано копію листа Сумського обласного центра з гідрометеорології державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.02.2017 за №03-39/13-96.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п. 5.4. договору, сторона, що зазнала дій обставин непереборної сили зобов'язана негайно, але не пізніше 10 днів з моменту їх настання чи припинення повідомити другу сторону про виникнення, вид, можливий строк дії і припинення форс-мажорних обставин з прикладанням відповідної довідки Торгово-промислової палати України або організації, на яку покладено Урядом обов'язок ліквідації таких обставин. Факти прийняття актів органами державної влади чи місцевого самоврядування підтверджуються додатком до повідомлення копій таких актів, знятих з офіційних джерел їхнього обнародування. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю ( ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" унормовано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Вказаними вище нормами встановлено, що обставини непереборної сили мають підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України, виданим по конкретному договору, контракту, виконання якого ускладнено чи стало неможливим у зв'язку з настанням обставин непереборної сили.

Однак, відповідачем не надано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин та неможливості, у зв'язку із цим, виконати відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором поставки зерна майбутнього врожаю №1224-17/2016-Ф від 27.05.2016 в частині поставки оплаченого позивачем товару.

На підтвердження посилань щодо наявності форс-мажорних обставин відповідачем надано лист від 24.06.2016 №109, згідно із яким в.о. директора Сумської філії ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" Заріцька О.В. повідомила генерального директора відповідача - ДП "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" про те, що посіви соняшнику у с. Бобрик Роменського району Сумської області не дадуть урожаю, так як пошкоджені градом та просила надати дозвіл на посів на відповідній площі кукурудзи, роботи з посіву якої виконуватиме Приватна Агрофірма "Гарант".

Відповідачем надано акт від 24.06.2016 складений комісією у складі: провідного бухгалтера Чаріцької О.В., в.о. завідувача Роменської сортостанції Голубінки В.М. в присутності головного спеціаліста відділу АПР Роменської РДА - Губки І.В., згідно із яким вказаною комісією проведено обстеження посівів соняшнику в полі с. Бобрик, Роменеького району Сумської області на площі 87,07 га після пройденого 22 червня 2016 року в 16:00 до 20:00 години сильного дощу з градом та шквалами 15-20 м/с та виявлено, що посіви соняшнику знаходяться в незадовільному стані.

Вказані вище документи не були відправлені відповідачем позивачу та не підтверджують настання форс-мажорних обставин, які зумовили неможливість виконання відповідачем договору поставки зерна майбутнього врожаю №1224-17/2016-Ф від 27.05.2016.

Крім того, наданий відповідачем лист Сумського обласного центра з гідрометеорології державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. №03-39/13-96 від 24.02.2017, також не підтверджує посилання відповідача на неможливість здійснити поставку товару, так як у вказаному листі зазначено про те, що несприятливі погодні умови мали місце у м. Ромни, а не у с. Бобрик Роменського району Сумської області. Зазначений лист також не направлявся позивачу.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання обставин, вказаних у наведених вище листах та акті.

Інших належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості виконати договір відповідач суду не надав.

За таких обставин, доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин не підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, у зв'язку із чим наведені заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 651451,00 грн. основного боргу.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" до Державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" про стягнення 651 451,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ" (04112, м. Київ, вулиця ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 8, ідентифікаційний код 37884028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (38300, Полтавська обл., Великобагачанський район, селище міського типу Велика Багачка, вулиця ЄВРОПЕЙСЬКА, будинок 14, ідентифікаційний код 32478714) борг у сумі 651451,00 грн. та судовий збір у розмірі 9771,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 26.07.2018.

Суддя О.В. Гулевець