Єдиний унікальний номер 233/2510/17 Номер провадження 22-ц/775/981/2018

Номер провадження 22-ц/775/981/2018

Категорія 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Халаджи О.В,

суддів: Гапонова А.В., Папоян В.В.,

секретар Ротар Я.Б.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу №233/2510/17, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про оскарження дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року, (суддя Каліуш О.В., повний текст судового рішення складено 20 квітня 2018 року),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про оскарження дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач, та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права і висновки викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. Вказує на те, що надані суду записи з камер відео спостереження не відповідають Закону України «Про Стандартизацію» №1315/7 від 05.06.2014 року, а саме в Україні застосовується наступний формат дати - день, місяць, рік. Продемонстрований на записах формат не відповідає і міжнародним форматам дати ISO - рік, місяць, день, формат - місяць, день, рік застосовується в США. Також зазначив, що надане суду відео не є належним доказом, оскільки вилучено без дотримання будь-якої процедури вилучення доказів. До того ж зазначив, що доведення обставин не може бути засноване на припущеннях, а дати 4 та 5 грудня 2016 року встановлені, зі слів представника відповідача, з відеозаписів з відмітками «12.04.2016» та «12.05.2016», що є дуже сумнівним і ґрунтується саме на припущеннях. Також, з огляду на сучасні технології обробки відеозапису, не можна заперечувати й втручання та зміну самого запису, що може бути встановлено лише після проведення експертизи.

Окрім цього зазначає, що охоронник повинен керуватись у своїй діяльності Положенням про відділ банківської безпеки від 01.11.2016 року, посадовою інструкцією охоронника від 11.06.2016 року та інструкцією з охорони праці №9. Разом з тим у журналі інструктажів зазначено інструкція № 249, за якою огляд приміщень необхідно здійснювати раз на 4 години, що суперечить зазначеному вище положенню, за яким догляд здійснюється раз на 3 годи. Окрім того, періодичність оглядів приміщення охоронниками взагалі не ставиться в провину ОСОБА_1 Також на листі ознайомлення із вказаним Положенням відсутня дата та інші обов'язкові реквізити., Далі зазначив, що частина документів, а саме акт від 20.01.2017 року про відмову надання пояснень, висновок службового розслідування, акт про відмову ознайомитись із висновком, акт про відмову від надання пояснень від 07.03.2017 року, були підписані неповноважним складом.

Просив рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

14 червня 2018 року на адресу Апеляційного суду Донецької області надійшов відзив від представника ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому він зазначив, що рішення першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог процесуального права та в повному обсязі встановлено обставинами, що мають значення для вирішення справи, не допущено порушень норм матеріального права. Вказує, що посилання позивача на те, що застосування форматів дати за стандартами США (місяць, дата, рік) не є забороненими в Україні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_3 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді охоронника відділу банківської безпеки, з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване у ТВБВ № 10004/063, з 11 червня 2016 року, що підтверджується копією витягу з наказу від 06.06.2016 року № 142 -к (а.с.53) та не є спірним у даній справі.

Наказом управління від 07.03.2017 року № 104-к за неналежне виконання службових обов'язків, на підставі висновків комісії з проведення службового розслідування від 20.01.2017 року, враховуючи підтверджені факти перебування на лікарняному в період з 20 січня 2017 року по 06 березня (включно) 2017 року, оголошено догану ОСОБА_1, охороннику відділу банківської безпеки, з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване у ТВБВ № 10004/063 (а.с.10).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471- 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений ст.148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно із ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Також судом першої інстанції встановлено, що діяльність охоронника відділу банківської безпеки регламентована внутрішніми нормативними документами АТ «Ощадбанк», а саме:

- «Положенням про відділ банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», затвердженим начальником філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 01 листопада 2016 року (а.с.101-107) (далі - Положення),

- «Посадовою інструкцією охоронника», затвердженою начальником філії - Донецьк обласне управління АТ «Ощадбанк» 11 червня 2016 року (а.с. 54-57),

- «Інструкцією № 9 з охорони праці для охоронця», затвердженою наказом начальника управління від 07.11.2016 року № 1839 (а.с.109-111).

Так, у своїй роботі охоронник керується «Положенням про відділ банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», нормативно-правовими актами НБУ, наказами та розпорядженнями голови правління АТ «Ощадбанк», начальника Філії та Інструкцією (п.1.3 «Посадової інструкції охоронника»).

Основними завданнями охоронника в установі Банку є, зокрема, сумлінне виконання службових обов'язків, дотримання законів України, вимог посадової інструкції, інших нормативних актів з питань охорони об'єктів банку та забезпечення збереження майна та цінностей і пожежної безпеки (п. 2.3 «Посадової інструкції охоронника»).

Метою діяльності відділу банківської безпеки є забезпечення фінансової, внутрішньої безпеки, попередження фактів витоку конфіденційної інформації, охорони майна і цінностей банку, інженерно - технічного укріплення установ банку (п. 1.3 Положення). Одним із основних завдань та функцій відділу, згідно із п.п.3.18, 4.8 Положення є організація та здійснення охорони Банку.

Згідно із п. 5.1 Положення, відділ зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи з інженерно - технічного захисту установ Банку та забезпечувати надійну охорону грошових та матеріальних цінностей банку.

Згідно із п. 8.6 Положення, охоронники, у тому числі з віддаленим робочим місцем, знаходячись на добовому чергуванні, у робочий час здійснюються на об'єктах охорони внутрішньооб'єктовий та пропускний режим, у позаробочий та нічний час з періодичністю не менш ніж раз у три години здійснюються обхід приміщень об'єкту охорони, виконуються огляд цілісності замикаючих пристроїв кімнат зберігання зброї, сховищ, депозитаріїв тощо.

Відповідно до п. 4 «Посадової інструкції охоронника», охороннику під час несення служби забороняється, зокрема, самовільно змінювати порядок несення служби та відволікатись від виконання обов'язків.

Відповідно до п.1.7.1 «Інструкції № 9 з охорони праці для охоронця», працівник зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку і трудової дисципліни на робочому місці.

Пунктом 5 «Посадової інструкції охоронника, п.1.10 «Інструкції № 9 з охорони праці для охоронця», встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених обов'язків.

Свідок ОСОБА_4, інженер відділу банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», у судовому засідання пояснив, що при перегляді відеофайлів з камер ВС ним було встановлено, що позивач не виконує свої обов'язки під час несення служби з охорони відділення банку. Так, перебуваючи на добовій службі з 04 на 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 в нічний час не оглядав приміщення відділення банку, банкомати та кімнату збереження зброї; з кімнати охорони не виходив. Усю ніч провів на посту охорони, де не горіло світло, про що ним було складено службову записку.

Дані обставини зафіксовані у службовій записці від 21.12.2016 року, складеній інженером відділу банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 (а.с.85), згідно із якою переглядом відеоархіву встановлено, що охоронник ОСОБА_1 не виконує свої обов'язків під час несення служби з охорони ТВБВ № 10004/063. Зокрема, не проводить огляд приміщень, банкоматів, КЗЗ. Так, перебуваючи на добовому чергуванні з 04 -05 грудня 2016 року в період часу з 23 години 40 хвилин до 05 год. 40 хвилин він жодного разу не вийшов з кімнати охорони та не оглянув приміщення відділення банку, банкомати, КЗЗ. В нічний час обхід приміщень ним не виконувався, весь час він провів на посту охорони, де не горіло світло.

Встановивши дані правовідносини та застосувавши відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що видача наказу про накладення на ОСОБА_1,, дисциплінарного стягнення відбулося з дотриманням трудового законодавства, оскільки суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та дав належну оцінку згідно зі ст. 12, 76, 81 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків та ухвалив законне рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, виходячи з наступного.

Статттею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, шо під час чергування 04-05 грудня 2016 року в період часу з 23 год. 40 хвилин до 05 год. 40 хвилин обходу і огляду приміщення ТВБВ, банкоматів і кімнати зберігання зброї та його знаходження в зазначений час у кімнаті розміщення охорони із вимкненим світлом підтверджується відеозаписами із камер внутрішнього спостереження, які були переглянуті у судовому засіданні та з яких вбачається, що ОСОБА_1 04-05 грудня 2016 року здійснював обхід приміщень ТВБВ з 23.15.24 год. до 23.16.44 год., наступний обхід здійснював з 05.24.40 год. до 05.27.16 год. (камера СН-2). Крім того, при перегляді запису з камери СН-3 вбачається, що 04 грудня 2016 року ОСОБА_1 здійснював обхід приміщень ТВБВ о 23.25 год., протягом ночі світло в приміщенні охорони було вимкнуто до 05.30 05.12.2016 року. У вказаний проміжок часу ОСОБА_1 обхід приміщень не здійснював. Таким чином, протягом чергування 04-05 грудня 2016 року ОСОБА_1 здійснив обхід приміщень о 23.16 год., а наступний о 05.34 год., тобто між обходами минуло більше 6 годин.

Наказом № 2764 від 23 грудня 2016 року на підставі службової записки інженера відділу банківської безпеки з відділеним робочим місцем, що територіально розташоване в ТВБВ № 10004/063 ОСОБА_4 про грубе порушення службової дисципліни охоронником відділу банківської безпеки, з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване в ТВБВ № 10004/063 ОСОБА_1, в частині виконання останнім службових обов'язків, утворено комісію для проведення службового розслідування (а.с.87).

18 січня 2017 року позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, зокрема, що 04 грудня 2016 року о 08 годині він заступив на чергування, яке закінчив о 08 годині 05 грудня 2016 року. Чітко виконував свої посадові обов'язки, візуально спостерігав за схоронністю об'єкта охорони. За час виконання ним функціональних обов'язків не було допущено ніяких порушень цілісності об'єкта охорони. Майну ТВБВ № 10004/063 під час виконання його функціональних обов'язків шкоди не спричинено, чим повністю виконані покладені на нього обов'язки (а.с.88).

20 січня 2017 року ОСОБА_1 відмовився від надання додаткових пояснень в частині не здійснення під час чергування 04-05 грудня 2016 року обходу і огляду приміщення ТВБВ, банкоматів і кімнати зберігання зброї у нічний час, знаходження весь час у кімнаті розміщення охорони із вимкненим світлом). Дана обставина підтверджується Актом про відмову від надання пояснень від 20 січня 2017 року, підписаним особами, які не входили до складу комісії з проведення службового розслідування (а.с.89).

Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни від 20 січня 2017 року запропоновано вжити до позивача за грубе порушення службової дисципліни та неналежне виконання функціональних обов'язків, що виразилось у незабезпеченні обходу приміщення у нічний час 04-05 грудня 2016 року, дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.91-94).

З 20 січня 2017 року по 06 березня 2017 року (включно) ОСОБА_1 перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Дана обставина у судовому засіданні повністю визнана сторонами у справі.

07 березня 2017 року позивач був ознайомлений із даним висновком та висловив свої зауваження щодо нього. Дана обставина підтверджується рукописним текстом, виконаним позивачем та його підписом на висновку службового розслідування (а.с.93-94).

07 березня 2017 року позивач також був ознайомлений із наказом № 104-к від 07.03.2017 року «Про оголошення догани», що підтверджується його розпискою (а.с.10 зворот).

За приписами ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ч. 1 ст. 148 КЗпП України).

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, встановивши, що позивачем було порушено посадові обов'язки, передбачених, п.п. 5.1, 8.6 «Положення про відділ банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», п.п.2.3, 4 «Посадової інструкції охоронника», п.1.7.1 «Інструкції № 9 з охорони праці для охоронця», яке полягає у незабезпеченні обходу приміщення 04-05 грудня 2016 року в період часу з 23 год. 40 хвилин до 05 год. 40 хвилин.

При цьому, судом першої інстанції враховано покази свідків, допитаних в судовому засіданні, про що зазначено в рішенні суду.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, так як дані вимоги є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в задоволенні яких відмовлено.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом порушено положення ст. 89 ЦПК України та не надано належної оцінки доказам, оскільки у відповідності до частини 1 цієї статті суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також у відповідності до ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду першої інстанції з