а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. Справа № 2-а-5051/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Зорі Д.Л.- представника за довіреністю
відповідача : Заічко Т.О. представника за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : закритого акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод"
до : Козятинської обєднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення)
про : визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось закрите акціонерне товариство Калинівський машинобудівний заводдо Калиновського відділення Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182301 від 17 квітня 2009 року про сплату 560025 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій та рішення від 14 вересня 2009 року № 0000502301 про сплату 85301 грн. 65 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Позов мотивовано наступним. 17 квітня 2009 року закрите акціонерне товариство Калинівський машинобудівний заводотримало рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) №0000182301 про сплату 560025 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне надходження валютної виручки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, спочатку до Козятинської ОДПІ та в подальшому до ДПА у Вінницькій області та Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду як первинної так і наступних скарг позивача, його вимоги залишені податковими органами без задоволення. Окрім того, 14 вересня 2009 року Козятинською об’єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення № 0000502301 про сплату 85301 грн. 65 коп. штрафних (фінансових) санкцій, що донараховані внаслідок повторної перевірки за несвоєчасне надходження валютної виручки.
Такі дії позивач вважає протиправними та просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182301 від 17 квітня 2009 року про сплату 560025 грн. 59 коп. штрафних (фінансових) санкцій та рішення від 14 вересня 2009 року № 0000502301 про сплату 85301 грн. 65 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню з огляду на те, що Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким мають керуватися органи державної податкової служби, не передбачено права Відповідача приймати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, Позивач стверджує, що він є лише потерпілою стороною, а в його діях відсутня вина як складова будь-якого правопорушення, тому в даному випадку застосовувати штрафні санкції Відповідач не мав права.
З наведених вище міркувань Позивач вважає вищезазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити, стверджуючи, що відповідач діяв згідно чинного законодавства, у зв’язку з чим, відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом в ході судового розгляду встановлено наступне. На підставі акту перевірки № 58/22/25494693 від 08 квітня 2009 року Козятинською обєднаною державною податковою інспекцією за результатами позапланової виїзної перевірки ЗАТ "Калинівський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно контракту № 22б-05/08 від 26.05.2008 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000182301 від 17 квітня 2009 року. Даним рішенням застосовано суму штрафних санкцій 560 тисяч 59 коп. за порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". До акту перевірки додано розрахунок нарахування пені за несвоєчасне надходження валютної виручки по експортному контракту ЗАТ "Калинівський машинобудівний завод", де терміном нарахування пені є 19.01.2009 року, коли фактично була зареєстрована позовна заява у Арбітражному суді міста Москви (а.с.55). Дане рішення оскаржувалося позивачем до Козятинської обєднаної ДПІ (Калинівського відділення), до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, а також до Державної податкової адміністрації України, однак дані скарги не були задоволені, рішення залишено без змін. Крім того, з 21 серпня 2009 року по 28 серпня 2009 року знову ж таки проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення зовнішньоекономічних операцій згідно контракту № 22б-05/08, та за наслідками винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0000502301 від 14 вересня 2009 року яким було донараховано штрафні санкції в сумі 85901 грн. 65 коп. Дане рішення також було оскаржено до вищих органів податкової служби, однак скарги залишені без задоволення а рішення від 14.09.2009 року без змін. Вищевикладене і стало підставою для звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2008 року між ЗАТ Калинівський машинобудівний заводта ЗАТ Агропромлізінгбуло заключено контракт №22б-05\08 на продаж обладнання для цукрової промисловості, а саме буртоукладочної машини Ш1-ПКФ в кількості однієї штуки вартістю 14220000,00 рублів РФ. Відповідно до контракту ЗАТ Агропромлізінгзробило попередню оплату в сумі 1500000,00 рублів РФ, які позивач отримав 10 червня 2008 року. Згідно контракту кошти в сумі 12720000 рублів РФ ЗАТ Агропромлізінгповинне було перерахувати на розрахунковий рахунок позивача до 28 листопада 2008 року. Однак кошти в зазначений термін на рахунки позивача перераховано не було.
09 січня 2009 року позивачем на адресу ЗАТ Агропромлізінгбула направлена телеграма з вимогою оплати по контракту, 12 січня 2009 року - претензія №1 від 08 січня 2009 року.
Таким чином станом на 18.01.2009р. заборгованість ЗАТ Агропромлізінгперед ЗАТ Калинівський машинобудівний заводстановила 10320000,00 рублів РФ.
Кінцевий термін надходження валютної виручки за вказаним контрактом спливав 18.01.2009р., тому позивачем було підготовлено позовну заяву про стягнення заборгованості та пені по контракту та 19.01.2009 року дана заява була зареєстрована в Арбітражному суді міста Москви про примусове стягнення з ЗАТ Агропромлізінгзаборгованості по контракту. Відповідно до умов контракту всі спірні питання підлягають вирішенню в Арбітражному суді міста Москви із застосуванням права Російської Федерації.
Ухвалою Арбітражного суду міста Москви від 26 січня 2009 року (а.с.103) попереднє судове засідання за вказаним позовом призначено на 02 березня 2009 року.
02 березня 2009 року ухвалою Арбітражного суду міста Москви затверджено мирову угоду, відповідно до якої ЗАТ Агропромлізінгсплачує позивачу наявну заборгованість в сумі 10320000,00 рублів РФ, 13% річних та відшкодовує витрати по сплаті державного мита.
Виконуючи мирову угоду нерезидент провів розрахунки. Так починаючи з 13.03.2009 року по 30.04.2009 року нерезидентом була повністю погашена заборгованість.
З поданих матеріалів вбачається, що позивач виконав всі можливі дії щодо стягнення боргу з нерезидента, і саме внаслідок цих дій нерезидент повністю погасив заборгованість. Інших дій позивач вчинити не міг.
Арбітражним судом міста Москви провадження у справі в звязку з затвердженням мирової угоди від 26.02.2009 року, закрито, згідно умов даної угоди сторони домовились, що ЗАТ "Агропромлізинг" сплачує ЗАТ "Калинівський машинобудівний завод" суму основного боргу по контракту в розмірі 10320000 руб. в строк до 30.04.2009 року. Тобто стягнення заборгованості з нерезидента відбулось не внаслідок помилок з боку позивача та необґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, а в результаті того, що під загрозою прийняття судового рішення нерезидентом визнані вимоги позивача та заключено мирову угоду, внаслідок чого і була повністю погашена заборгованість до 30.04.2009 року, яка виникла за невиконання контракту.
Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів адміністративно-господарської санкції є застосування до суб’єктів господарювання адміністративно–господарського штрафу.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції є мірою відповідальності суб’єкта господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідачем по справі не було доведено вчинення порушення правил здійснення господарської діяльності позивачем, більш того, останнім доведено вжиття всіх необхідних та можливих з його боку заходів спрямованих на повернення в Україну валютної виручки за експортовану продукцію за контрактом.
Зокрема, таким заходом було звернення позивача до Арбітражного суду м.Москви про примусове стягнення з ЗАТ Агропромлізінгзаборгованості по контракту. Справа прийнята до провадження, про що свідчить копія ухвали Арбітражного суду м. Москви від 26 січня 2009 року про прийняття позовної заяви до провадження (а.с.103).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валютіу разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
На думку позивача протиправним є також дії податкової інспекції щодо продовження застосування штрафних санкцій до ЗАТ Калинівський машинобудівний заводвже після подання повторної скарги на рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне надходження валютної виручки на суму 560025,59 грн.
Суд поділяє таку позицію позивача виходячи із положень Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Так п 5.2.3. ст.5 вказаного Закону передбачено, що заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Судом також встановлено, що за результатами розгляду Арбітражним судом м.Москви справи за позовом ЗАТ Калинівський машинобудівний заводдо ЗАТ Агропромлізінгпро стягнення заборгованості по контракту, сторонами було підписано мирову угоду, затверджену ухвалою суду.
Однією з підстав для продовження нарахування позивачу штрафних санкцій став факт припинення Арбітражним судом м. Москви провадження у справі, що суд розцінює як протиправні дії відповідача, виходячи при цьому з положень п. 4 рекомендацій Президії вищого господарського суду України від 17.12.2004 року №04-5/3360 Про деякі питання практики застосування Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, відповідно до яких при вирішенні спірних питань у кожному випадку необхідно досліджувати обставини, що зумовили припинення провадження у справі.
При цьому для визначення можливості застосування санкцій Козятинській ОДПІ слід було виходити не з формальної обставини –припинення провадження у справі, а з факту повного погашення нерезидентом заборгованості перед ЗАТ Калинівській машинобудівний завод.
Мирова угода була виконана нерезидентом у встановлені строки. Так ЗАТ Агропромлізінгповністю погасив заборгованість в період починаючи з 13.03.2009 року по 30.04.2009 року.
Незважаючи на вказану обставину, відповідач за результатами повторно проведеної позапланової перевірки від 02.09.2009 року, тобто вже після фактичного повернення валюти в Україну, в черговий раз прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за те саме порушення, порушивши при цьому всі вищевикладені норми Закону.
Крім того, у преамбулі Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамизазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування. Тобто цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.
Таким чином, підстав про притягнення позивача до відповідальності за порушення термінів розрахунків, встановлених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, у відповідача не було.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод" задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Козятинської обєднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) № 0000182301 від 17 квітня 2009 року та № 0000502301 від 14 вересня 2009 року про сплату штрафних санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Калинівський машинобудівний завод" (22400, м.Калинівка, вул.Леніна,67, р/р260053014325 в БВ №12 Філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниця", МФО 302571, код ЄДРПОУ 25494693) судовий збір в сумі 3 грн.40 коп., що сплачене згідно платіжного доручення № 112026 від 26.11.09 року.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 15.12.09
Суддя Чернюк Алла Юріївна