а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 грудня 2009 р.       Справа № 2-а-4368/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича ,

при секретарі судового засідання:   Мороз Вікторії Валентинівні  

за участю представників сторін:

позивача       :    ОСОБА_1; ОСОБА_2;

відповідача   1 :   Швець А.І., Верестун В.В. - представники за дорученнями;

відповідача 2 :   Оборончук С.А., Куровська Г.О. - представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1  

до :   прокуратури Томашпільського району Вінницької області, територіальноїдержавної інспекції праці у Вінницькій області  

про : визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ :

 В жовтні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до прокуратури Томашпільського району Вінницької області, до територіальної державної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконними дій інспектора праці та слідчого прокуратури при проведені перевірки та складанні акту перевірки від 18.08.2009р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача перевірку 18.08.2009р. було проведено з порушенням чинного законодавства, зокрема: слідчим прокуратури та інспектором праці при проведення перевірки не було пред'явлено позивачу жодних документів на підтвердження своїх повноважень, вимоги позивача на ознайомлення з направленням на перевірку перевіряючими було проігноровано. Крім того, позивач зазначає, що її не було ознайомлено з актом перевірки та не надано можливості надати заперечення. При проведенні перевірки інспектором праці не в повному обсязі були з'ясовані всі обставини.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та в письмових доповненнях до адміністративного суду.

Представник відповідача 1 - прокуратури Томашпільського району Вінницької області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях № 2703 від 03.11.2009р. (а.с.51), наголосивши на тому, що дії слідчого прокуратури Томашпільського району Верестуна В.В. та головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції у Вінницькій області Куровської Г.О. під час проведення перевірки в магазині "Гурман" смт. Томашпіль, являються правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а вимоги позовної заяви безпідставні та необґрунтовані, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача 2 - територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області в судовому засіданні позовні вимоги також не визнав з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях №  01-08/1582 від 30.10.2009р. (а.с.33-35), та просив суд відмовити позивачу  в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

ОСОБА_1 є приватним підприємцем - фізичною особою, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 681136, серії В01, зареєстрованого 18.06.2003р. за номером запису 21660170000000805.

Відповідно до графіку перевірок підприємств, установ організацій та СПД Томашпільського району запланованих на серпень 2009 року (а.с. 42), затвердженим головним державним інспектором праці Вінницької області Вергелес А.В. 30.07.2009р, 18.08.2009р. державним інспектором праці Куровсько Галиною Олексієвною за участю слідчого прокуратури  Томашпільського району Верестуна Валерія Васильовича була проведена планова перевірка додержання законодавства про працю приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 02-2623/1203 від 18.08.2009р..

Зокрема, проведеною перевіркою встановлено:

- приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 використовує найману працю 1 працівника - ОСОБА_3, яка працює продавцем біля магазину "Гурман", який належить ПП ОСОБА_1, з 15.06.2009р. без оформлення трудових відносин, чим порушує вимоги ст. 24 КЗпПУ. Крім того, на підставі вимог ст. 48 КЗпПУ, приватний підприємець ОСОБА_1 повинна була забезпечити ведення трудової книжки найманого працівника після відпрацювання в нього 5 днів. Також ПП ОСОБА_1 не дотримується  вимог ст. 30 Закону України "Про оплату праці", оскільки відсутні табеля обліку та використання робочого часу та розрахунково - платіжні відомості.

Головний державний інспектор праці Куровська Г.О., в судовому засіданні пояснила, що службове посвідчення встановленого зразка, на початку перевірки було представлене державним інспектором праці приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_1. Ознайомлення ж з іншими переліченими в адміністративному позові документами, які інспектор праці мав також у наявності для перевірки, згідно з п. 3.1 Порядку проведення перевірок, здійснюється лише у разі потреби, тобто за вимогою посадової особи об'єкта перевірки. Відповідних вимог приватним підприємцем заявлено не було.

Що стосується посилання позивача на невчасність складання акту  і в зв'язку з цим на протиправність дій при його складані, то вони є безпідставними, та такими, що не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні та спростовуються порядком складання акту, визначеним п. 4 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів надалі - Порядку), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003р. № 72.

З матеріалів справи вбачається, та не спростовувалось сторонами, що акт датований останнім днем перевірки - 18.08.2009р..

Відповідно  до п. 4.2 Порядку акт оформляється  останнім днем проведення перевірки.  У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені документально.

З акту перевірки № 02-26-23/1203 від 18.08.2009р. (а.с. 43), вбачається, що ОСОБА_1 з актом ознайомилась, однак від підпису відмовилась в присутності слідчого прокуратури Томашпільського району Верестуна В.В..

Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що у разі  неможливості  особистого  вручення  акта керівнику (про це робиться відмітка в акті та приписі із зазначенням причини) він надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом з'ясовано, що примірник акту було направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення, що не спростовувалось в судовому засіданні сторонами та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53). Отримавши акт, ОСОБА_1 будь-яких заперечень на факти викладені в ньому разом із документальним підтвердженням інспектору праці надано не було. Так як і не було реалізовано право на недопущення перевіряючих до проведення перевірки у разі не підтвердженням ними повноважень на проведення перевірки.

Таким чином, твердження позивача, що при проведені перевірки не було пред'явлено позивачу жодних документів на підтвердження перевіряючим своїх повноважень, вимоги позивача на ознайомлення з направленням на перевірку перевіряючими було проігноровано, і те що позивача не було ознайомлено з актом перевірки та не надано можливості надати заперечення  не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні відповідними доказами.

Наведене в акті перевірки про використання позивачем праці, з 15 червня 2009 року ОСОБА_3  без належного документального оформлення трудових відносин та порушення права останньої на загальнообов'язкове її державне страхування, як працюючої особи відповідає поясненням, письмово наданим ОСОБА_3 при перевірці 18.08.2009р., в яких зазначено, що ОСОБА_3 працює продавцем у ПП ОСОБА_1, письмового договору з нею не укладали, заробітну плату отримує щоденно,  по 20 грн., за липень 2009 року отримала 300 грн., заробітну плату отримує з рук підприємця без підпису у відомості про її отримання. Наявність ксерокопії трудового договору від 18.08.2009р. (а.с.25) між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2 не спростовує обставин вказаних у письмових поясненнях ОСОБА_3.

Разом з тим, слід також зазначити, що за наслідками перевірки, які відображені в акті, прокуратурою Томашпільського району Вінницької області було порушено кримінальну справу відносно ПП ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України (а.с. 15).

Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 оскаржила її до Томашпільського районного суду (а.с. 16). Постановою Томашпільського райсуду  від 03.09.2009р. (а.с. 21) скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Томашпільського району від 18.08.2009р. про порушення кримінальної справи відносно неї за ст. 172 ч. 1 КК України - залишено без задоволення.

Судом встановлено, а також прослідковується зі змісту скарги та постанови суду, що при вирішенні питання правомірності порушення кримінальної справи, судом досліджувались обставини проведення перевірки, а також обставини, які були встановлені при перевірці та призвели до порушення кримінальної справи.

Так зі змісту постанови (а.с. 21) вбачається, що судом не встановлено фактів порушення збирання доказів по справі, також не підтверджено доказами порушення прав та інтересів ОСОБА_1, а відповідні посилання ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 50, основними завданнями Держнаглядпраці є забезпечення захисту  прав   працівників  шляхом  здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 9 цього ж Положення, для  виконання  покладених  на   Держнаглядпраці   завдань утворюються за погодженням з Мінпраці територіальні державні інспекції праці в межах граничної чисельності працівників Держнаглядпраці. Положення про зазначені інспекції затверджує директор.

Тобто, повноваження територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області визначені Положенням про Територіальну державну  інспекцію  праці у Вінницькій області (далі-Положення), затвердженим директором Державного департаменту  нагляду за додержанням законодавства  про працю  - Головним державним інспектором праці України від 01.02.2006р..

Згідно з п.п. 1 п. 2.2 Положення, територіальна державна інспекція праці у Вінницькій області відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування  в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме планових; за дорученням керівників Держнаглядпраці, правоохоронних органів, а також за пропозицією голів обласної, районних державних адміністрацій, органів державної податкової служби, органів місцевого самоврядування, профспілкових та інших об'єднань громадян; за зверненням громадян.

Підпунктом 1 п. 3.1 Положення про Територіальну державну інспекцію праці у Вінницькій області, п.п. 1 п. 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, та п. 2.3 Порядку проведення перевірок стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів (затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики України від 21.03.2003р. № 72 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 року за №432/7753), визначено, що державний інспектор праці має право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: підприємства, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виробничих приміщень суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, які використовують найману працю. При цьому, відповідно до пункту 3.1 Порядку проведення перевірок, інспектор праці повинен лише відрекомендуватись (показати посвідчення) керівництву об'єкта перевірки.

Це узгоджується і з Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", де одним із принципів здійснення державного нагляду (контролю), встановлених ст. З Закону, є дотримання умов міжнародних договорів України, а стаття 12 конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року №1985-ІУ, аналогічно, визначає право інспекторів праці безперешкодного проходу без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби на будь-яке підприємство, яке підпадає під контроль інспекції.

За таких обставин, позивач не довів порушення свого права, яке підлягає судовому захисту, а головний державний інспектор праці та слідчий прокуратури Томашпільського району при проведенні перевірки діяли у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а акт перевірки від 18.08.2009р. складений правомірно та обґрунтовано.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За викладених вище обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові, з підстав у ньому заявлених слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 105, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, ст. 124 Конституції України, Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю,  Положенням про Територіальну державну  інспекцію  праці у Вінницькій області, Порядком проведення перевірок стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів,  Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Конвенцією Міжнародної організації праці, суд -  

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до прокуратури Томашпільського району Вінницької області, територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області про визнання дій незаконними - відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     08.12.09  

Суддя                                               Свентух Віталій Михайлович